![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Поняття науки теорії держави і права; її предмет.
- •2. Поняття методології теорії держави і права. Методи дослідження державних і правових явищ.
- •3. Функції теорії держави і права та її місце у системі юридичних наук.
- •21. Поняття, ознаки та види юридичних актів.
- •22. Поняття, ознаки та види принципів об’єктивного юридичного права. Принципи сучасного права України.
- •2. По происхождению принципов:
- •23. Поняття, ознаки, сутність та різновиди сучасної демократичної держави соціальної орієнтації як держави перехідного типу.
- •24. Внутрішні функції сучасної демократичної держави соціальної орієнтації.
- •26. Поняття та основні риси громадянського суспільства.
- •27. Соціальна демократична правова держава як організація публічної влади громадянського суспільства, її поняття та сутність.
- •28. Виникнення і розвиток вчення про правову державу в політико – правовій світовій думці. Поняття правової держави.
- •29. Характеристика «змістових» ознак правової держави.
- •30. Характеристика «формальних» ознак правової держави.
- •31. Закріплення засад правової держави у Конституції України. Формування правової держави в Україні: стан і перспективи.
- •32. Поняття й ознаки соціальної держави, її основні функції. Формування соціальної держави в Україні: стан і перспективи.
- •33. Поняття та елементи форми держави. Основні форми держави ( монократична, сегментарна, полікратична)
- •34. Поняття та види форм державного правління.
- •35. Поняття, ознаки та види сучасних монархій.
- •1. Абсолютная монархия:
- •37. Поняття та види форм державного устрою. Державний устрій сучасної української держави.
- •38. Поняття та основні риси унітарної форми державного устрою.
- •39. Поняття та основні риси федеративної форми державного устрою.
- •40. Конфедерація як форма об`єднання держав.
- •1) Моноципальная модель.
- •2)Монотеократическая модель.
- •3)Централизовано-сегментарная модель.
- •50. Політична система суспільства: поняття, її компоненти та види.
- •1. По кол-ву партий постоянно участвующих в выборах:
- •54. Громадянські об`єднання у політичній системі суспільства: поняття і види.
- •55. Політичні партії у політичній системі суспільства: поняття і види. Функції політичних партій та їх характеристика.
- •56. Форми взаємодії держави з громадськими об`єднаннями.
- •57. Поняття та види демократії.
- •58. Поняття та види самоврядування народу.
- •59. Права людини: поняття, ознаки, сутність.
- •60. Класифікація прав людини.
- •1. По содержанию потребностей человека:
- •2. По международным стандартам:
- •3. По способу реализации права самим человеком:
- •61. Тенденції розвитку прав людини у сучасний період.
- •62. Обов’язки людини: поняття та види.
- •63.Межі здійснення прав людини у державно – юридичній практиці: поняття, підстави та види правообмежень ( за міжнародними актами та Конституцією України ).
- •64. Юридичні гарантії прав людини: поняття, види.
- •65. Міжнародно – правові гарантії прав людини: поняття, види. Всесвітні та регіональні (зокрема, європейські) міжнародні юридичні гарантії прав людини.
- •1. Универсальные мо:
- •2. Региональные:
- •67. Поняття та види функцій об’єктивного юридичного права.
- •1. Специально-юр. Функции:
- •68. Соціальна цінність об’єктивного юридичного права: суб’єктивні та об’єктивні передумови; поняття та ознаки.
- •69. Соціальна норма: загальне поняття, ознаки і види.
- •70. Ознаки, які відрізняють юридичні норми від інших видів соціальних норм (звичаєвих, моральних, релігійних, корпоративних).
- •71. Правовий статус особи: поняття, склад, види, значення.
- •72. Правовий статус особи і громадянство, їх взаємозв’язок.
- •73. Тенденції розвитку правового статусу особи у демократичних державах соціальної орієнтації.
- •74. Особистісна цінність юридичного права: поняття та ознаки.
- •75. Взаємозв’язок об’єктивного юридичного права з економікою і політикою.
- •76. Поняття, елементи і види правосвідомості.
- •77. Взаємодія правосвідомості і об’єктивного юридичного права. Функції правосвідомості.
- •78. Правовий нігілізм і правовий фетишизм як прояви деформації правосвідомості.
- •79. Правова культура особи: поняття, елементи, значення для формування правової держави в Україні.
- •80. Поняття та засоби правового виховання особи.
- •81. Система об’єктивного юридичного права: поняття, основні риси та елементи.
- •82. Критерії (підстави) будови системи права.
- •83. Поняття, елементи і види предмета правового регулювання.
- •84. Поняття, елементи та основні види метода правового регулювання.
- •85. Поняття, ознаки та види галузей права.
- •86. Поняття та види інститутів права.
- •87. Поняття та ознаки публічного права.
- •88. Поняття та ознаки приватного права.
- •89. Поняття та ознаки юридичної норми. Ознаки її загального характеру.
- •90. Поняття структури юридичної норми. Елементи юридичної норми, їх поняття та види.
- •2) По степени определенности:
- •91. Класифікація юридичних норм.
- •92. Форми викладу юридичних норм у статтях нормативно-правових актів.
- •93. Поняття та види нормативно-правових приписів, їх співвідношення з юридичними нормами та статтями нормативно-правових актів.
- •94. Поняття, ознаки та види правовідносин.
- •95. Поняття суб’єкту правовідносин. Правоздатність і дієздатність як юридичні властивості суб’єктів правовідносин.
- •96. Види суб’єктів правовідносин.
- •97. Суб’єктивне юридичне право: поняття, елементи, види.
- •98. Суб’єктивний юридичний обов’язок: поняття, елементи, види. Взаємозв’язок суб’єктивних юридичних прав і обов’язків.
- •99. Об’єкти правовідносин: поняття та види.
- •100. Поняття, ознаки та класифікація юридичних фактів, їх значення.
- •101. Поняття, основні риси та види правотворчості.
- •102. Принципи правотворчості сучасних демократичних держав соціальної орієнтації.
- •103. Форми (джерела) об’єктивного юридичного права: поняття та види. Форми сучасного права України.
- •104. Поняття, юридичні властивості та види нормативно-правових актів.
- •105. Поняття та критерії визначення юридичної сили нормативно – правових актів.
- •106. Закон: поняття, ознаки, види.
- •1. По субъектам законотворчества:
- •2. По элементам системы права:
- •3. По юридической силе закона в системе законов:
- •4. Система законов по их юр. Силе в арк:
- •107. Законотворчій процес в Україні: поняття та стадії.
- •108. Підзаконні нормативні акти державних органів України та органів місцевого самоврядування (поняття, види).
- •109. Специфічні юридичні акти, які можуть набувати нормативного значення за законодавством України.
- •110. Чинність нормативно-правових актів України у часі (набрання, призупинення чинності, припинення чинності).
- •1. Начало действия нпа:
- •111. Напрями дії в часі нормативно – правових актів України.
- •112. Чинність нормативно-правових актів України у просторі та за колом осіб.
- •113. Поняття та елементи системи нормативно-правових актів.
- •114. Поняття та елементи системи законодавства. Поняття та склад законодавства України.
- •1. Элементы отраслевой структуры(горизонтальные структуры):
- •2. Элементы вертикальной структуры системы законодательства:
- •115. Співвідношення системи права, системи законодавства, системи нормативно – правових актів.
- •116. Поняття та необхідність систематизації нормативно-правових актів. Способи систематизації.
- •117. Поняття, ознаки, види та значення інкорпорації нормативно-правових актів.
- •118. Поняття, види, ознаки та значення кодифікації нормативно-правових актів.
- •119. Правотворча техніка: поняття та склад.
- •120. Правомірна поведінка: поняття, ознаки, значення, склад.
- •121. Види правомірної поведінки.
- •122. Поняття та форми реалізації юридичних норм.
- •123. Застосування юридичних норм: поняття, основні риси, значення.
- •124. Основні вимоги правильного застосування юридичних норм.
- •125. Поняття, юридичні властивості та види актів застосування юридичних норм (правозастосувальних актів).
- •4) По юр. Последствиям
- •126. Основні стадії застосування юридичних норм.
- •1 Стадия:
- •127. Юридичні колізії, їхпоняття, види та засоби подолання у процесі правозастосування.
- •128. Поняття та види прогалин у законодавстві. Способиїхподолання у процесізастосуванняюридичних норм.
- •129. Поняття, необхідність та значення тлумачення юридичних норм, його основні риси.
- •130. Поняття та видитлумачення - уяснення (з’ясування) юридичних норм.
- •131. Основні способи тлумачення-з`ясування юридичних норм.
- •132. Тлумачення-роз’яснення юридичних норм: поняття, призначення, види.
- •133. Інтерпретаційно-правові акти: поняття, юридичні властивості, види.
- •134.Законність і правопорядок: поняття, значення та співвідношення.
- •135. Принципи законності.
- •136.Поняття гарантій законності, їх види та значення.
- •137. Поняття та види юридичних гарантій законності.
- •138. Правопорушення: поняття, ознаки, склад.
- •139. Види правопорушень.
- •140. Поняття та види причин правопорушень. Причини правопорушень в сучасних умовах України та шляхи їх усунення.
- •141. Юридична відповідальність: поняття та основні риси.
- •142. Види юридичної відповідальності.
- •143. Підстави, принципи та функції юридичної відповідальності.
- •144. Поняття та компоненти правової системи.
- •145. Тип правової системи: поняття та види.
- •146. Загальна характеристика основних типів правової системи.
- •147. Поняття правового регулювання, його сфери та стадії.
- •148. Способи та типи правового регулювання.
- •149. Механізм правового регулювання: поняття та елементи.
- •150. Поняття та умови ефективності правового регулювання.
85. Поняття, ознаки та види галузей права.
Отрасли права – система юридических норм, регулирующих однородные по объекту общественные отношения специфическим методом
Признаки:
система ЮН.
Предметом правового регулирования является однородным по объекту общественных отношений.
Метод правового регулирования состоящий из императивного и диспозитивного метода.
Имеют отраслевые принципы права.
Специфическое сочетание обязанностей и запретов.
Нормы права, входящие в состав отрасли группируются в институты права.
Виды отраслей права:
По предмету и методу правового регулирования:
гражданское, семейное, уголовное право и т.д.
По происхождению отраслей права:
Первичные (Основные)– отрасли права, которые начали формироваться с момента возникновения системы права (уголовное, гражд., админ. право, уг, гражд процессы).
Производные – это отрасли права, которые по мере развития общественных отношений отделились от основных отраслей права (семейное, земельное, трудовое, финансовое).
По служебной роли отраслей права:
материальные отрасли (УП, ГП, АП – отрасли, кот регулируют имущ, конституц, админ отношения);
процессуальные отрасли - отрасли, кот устанавливают процедуру реализации материальных отраслей права (УПП, ГПП, ХПП);
Отрасли права состоят из юридических норм, кот группируются в институты права.
86. Поняття та види інститутів права.
Институты права явл элементами отрасли права, но не явл элементом системы права в целом, так как у них нет своего метода регулирования.
Институт права – система юр. норм, регулирующих опред. вид однородных общественных отношений.
По сфере применения институтов:
- отраслевые – они действуют, сущ-ют, применяются в пределах отрасли права (в труд праве институт коллект, труд договора, институт рабочего времени и отдыха; в в конституц праве – институт гражданства);
- межотраслевые – примен в сфере регулирования нескольких отраслейц права (Н: институт права собственности как институт гражд права, но там регул-ся не только собственность на им-во, но и на земелю, жилье, поэтому прим в труд, жилищном праве).
87. Поняття та ознаки публічного права.
Критерии образования публ. права: предмет – вертикальные (властные) отношения; метод – императивный.
Публичное право (ПП)– система юр. норм, регулирующих властные отношения императивным методом
Признаки:
1. это система юр. норм, т.е. нормы взаимосвязаны;
2. Предметом регулирования публ. права являются властные (вертикальные) отношения (отношения власти и подчинения; субъекты юридически подчинены);
3. Метод правового регулирования публ. права – императивный;
4. Для ПП характерно применение преимущественно позитивных обязываний и запретов для воздействия на поведение юридически подчиненных субъектов.
Позитивное обязывание – это возложение на субъектов обязанности совершать определ. действия;
Запреты – возложение на субъектов обязанности не совершать определ. действий.
5. ПП ориентировано на достижение публ. интересов, т.е. стремление гос-ва к достижению общего блага. Конечным, общим благом является достижение целостности, стабильности и безопасности общества.
6. Централизация – регулирование по вертикали из единого центра – государства
7. Защита публичного интереса – обязанность органов государства, и эти органы должны вступаться за такой интерес по собственной инициативе. Путем административного или уголовного процесса.