Вимоги до структурних елементів основної частини

Курсова робота з дисципліни «Прогнозування соціально-економічних процесів» повинна містити такі обов'язкові структурні елементи:

• вступ;

• розділ 1 – теоретичне вивчення предмету дослідження;

• розділ 2 – аналіз методів і моделей прогнозування у відповідності з метою дослідження;

• розділ 3 – практична реалізація моделі прогнозування, аналіз отриманих результатів, формування рекомендацій;

• висновки;

• перелік використаних джерел;

• додатки.

Розглянемо вимоги до кожного структурного елементу курсової роботи.

1. У вступі обґрунтовується актуальність теми, вказуються мета, зав­дання, об'єкт і предмет дослідження.

Актуальність обумовлює вибір теми дослідження. Це коротко викладена історія питання (ступінь вивчення теми) за хронологічним чи концептуальним принципом. Вона підтверджується наявністю деякого об'єктивно існуючого протиріччя між тим, що наразі використовується в теорії та практиці прогнозування, і тим, що необхідно для удо­сконалення об'єкту дослідження.

Мета дослідження розкриває його головну ціль на напрям. Вона зазвичай починається зі слів «вивчити і науково обгрунтувати…»

Об'єктом дослідження може бути економічна система будь-якого рівня ієрархії: від окремого підприємства до економіки країни в цілому.

Предметом дослідження, як правило, є окрема частина об'єкта дослідження – наприклад, певний соціально-економічний процес для якого будується прогнозна модель. Предмет дослідження обумовлює тему курсової роботи.

Далі наводиться гіпотеза дослідження, якщо вона є.

У відповідності з метою і гіпотезою дослідження ставляться завдання, які оформлюються у вигляді переліку.

Обов'язкові завдання дослідження:

1) аналіз предметної галузі дослідження;

2) аналіз існуючих підходів до прогнозування і моделювання обраного предмета дослідження;

3) побудова власної прогнозної моделі обраного предмета дослідження; характеристика та аналіз вхідних даних, необхідних для прогнозування;

4) реалізація побудованої прогнозної моделі на ЕОМ; інтерпретація отриманих результатів моделювання;

5) формування рекомендацій на основі аналізу результатів прогнозування.

Далі наводяться ті методи дослідження, які були використані студентом при виконанні курсової роботи (метоли індукції та дедукції, статистичного та регресійного аналізу тощо).

У вступі також слід зазначити практичне значення дослідження.

2. Розділ 1 є розділом теоретичного дослідження. Він мітить ґрунтовний аналіз предметної області дослідження. Зазвичай, це опис соціально-економічного процесу, який підлягає прогнозуванню. У розділі слід описати основні показники, які прогнозуються, фактори, що обумовлюють той чи інший соціально-економічний процес, навести та дослідити динаміку зміни цих показників протягом останніх років.

Логічним висновком цього розділу є постановка задачі моделювання у вигляді мети та ви­мог до майбутньої прогнозної моделі.

3. Розділ 2 містить аналіз методів і моделей прогнозування у відповідності з метою дослідження. У цьому розділі розміщують розгорнутий критичний аналіз існуючих підходів та методів до моделювання та прогнозування обраного предмета дослідження із зазначенням їх позитивних і негативних рис, особливостей застосу­вання тощо. Обов'язковим елементом даного підрозділу є узагальню­юча таблиця (табл. 1).

Таблиця 1 - Узагальнена характеристика підходів до прогнозування (вказати предмет дослідження)

Назва підходу, методу або моделі, автори	Позитивні риси	Негативні риси

Логічним висновком даного розділу є обґрунтування вибору методу моделювання предметної галузі або шляхів удосконалення іс­нуючого підходу (моделі).

Окремий підрозділ другого розділу повинен мати концептуальну та математичну постановку задачі моделювання. Наводиться економіко-математична модель, на основі якої пропонується здійснити прогнозування.

Концептуальна постановка задачі моделювання - це сформульо­ваний у термінах економіки список основних питань, а також сукупність гіпотез стосовно особливостей і поведінки предмета моделювання. Роз­робник моделі за рахунок результатів аналізу предмета моделюван­ня формує своє бачення щодо нього та формулює словесну постанов­ку задачі в термінах предметної галузі. До того ж з метою спрощення моделі він приймає низку припущень та обмежень. Припущення мо­жуть містити нехтування певними процесами або зміну характеру їх відтворення.

Математична постановка задачі моделювання - це сукупність ма­тематичних співвідношень, які описують поведінку та характеристики предмета моделювання. Необхідно формалізувати змінні моделі та зв' язки між ними. Математичний опис моделі складається на основі законів, які характеризують динаміку і статику процесів досліджувано­го предмета, і виражається на мові будь-яких розділів математики.

У цьому підрозділі повинен розміщуватись опис вхідних даних, вихідних і проміжних змінних моделі, а також опис вхідних даних, необхідних для модельних розрахунків (для побудови моделі - у ви­падку моделювання часових рядів).

4. Розділ 3 містить опис практичної реалізації моделі прогнозування, аналіз отриманих результатів, формування рекомендацій.

Пропонується, що підрозділ 3.1 – реалізація побудованої прогнозної моделі на ЕОМ (формульний апарат моделі, вихідні дані, розрахунки); підрозділ 3.2 – інтерпретація (ґрунтовний аналіз) отриманих результатів моделювання; підрозділ 3.3 - формування рекомендацій на основі аналізу результатів прогнозування.

5. Висновки. Висновки вміщують безпосередньо після викладу тексту, починаючи з нової сторінки. Висновки повинні містити оцінку повноти вирішення поставлених завдань.