4. Плани лекцій

М о д у л ь 1. Ф і л о с о ф і я

Лекція 1

Філософія, її призначення, зміст та функції у суспільстві. Світогляд

План

1. Поняття, предмет і ознаки філософії та філософування.

2. Структура філософського знання.

3. Функції філософії в суспільстві.

4. Філософія в структурі світогляду.

5. Співвідношення філософії з наукою та релігією.

6. Основне питання філософії: різноманітність підходів.

Лекція 2

Основні етапи розвитку філософії. Типологія філософських систем

План

1. Східний та західний способи філософування.

2. Філософія Давнього світу.

3. Періодизація середньовічної філософії: патристика і схоластика.

4. Філософія епохи Відродження, Нового часу і Просвітництва.

5. Класична і некласична філософія.

6. Провідні напрямки сучасної філософії: позитивізм, герменевтика, прагматизм, екзистенціалізм, персоналізм.

Лекція 3

Особливості розвитку української філософської думки

План

1. Особливості та основні етапи розвитку української філософської думки.

2. Філософська культура Давньої Русі.

3. Григорій Сковорода – видатний український мислитель. Вчення Сковороди про світ, людину, пізнання.

4. Класична українська філософія: П.Юркевич, О.Новицький, Потебня.

5. Філософія національної ідеї.

6. Філософія Радянської доби та діаспори. Українська історіософія.

Лекція 4

Онтологія та гносеологія

План

1. Проблема буття: основні історичні підходи та сучасне бачення.

2. Матерія та її властивості.

3. Свідомість як ідеальне буття та діяльне відображення. Мова як опредметнена свідомість.

4. Філософське вчення про пізнання. Емпіричний та раціональний рівні пізнання.

5. Абсолютна та відносна істина, критерії істини.

6. Знання та його класифікація.

Лекція 5

Діалектика – філософське вчення про розвиток

План

1. Поняття «метафізика» та «діалектика».

2. Етапи розвитку діалектичного вчення.

3. Категорії діалектики: сутність і явище, причина та наслідки, необхідність та випадковість, зміст та форма, система та елемент.

4. Принципи діалектики.

5. Закони діалектики: взаємного переходу кількісних змін у якісні, єдності та боротьби протилежностей, закон заперечення заперечення.

Лекція 6

Наука як соціальний інститут

План

1. Поняття «наука» та «наукова картина світу».

2. Особливості наукового пізнання.

3. Методи наукового пізнання: спеціальні, загальнонаукові та універсальні.

4. Класифікація наук. Структура наукового знання.

5. Наукове передбачення та його межі.

6. Цінність науки та її значення у житті сучасної людини та суспільства.

Лекція 7

Суспільство як система

План

1. Суспільство як предмет соціальної філософії.

2. Історія формування філософського розуміння суспільства.

3. Основні сфери суспільного життя: матеріальна, духовна, соціальна, політична, фізична.

4. Поняття суспільно-історичного процесу.

5. Прогрес та його критерії.

Лекція 8

Філософська антропологія. Мета і цінність людського життя

План

1. Філософська антропологія як розділ філософського знання.

2. Людина - основний предмет філософської антропології.

3. Проблема людини в історії філософії: есенціалістська та екзистенціалістська парадигми.

4. Людина в сучасному філософському дискурсі.

5. Основні підходи до сенсожиттєвих пошуків. Проблема смерті.

Лекція 9

Глобальні проблеми людства

План

1. Виникнення та сутність поняття «глобальні проблеми людства».

2. Класифікація глобальних проблем (збереження миру, екологічні, демографічні та ін.).

3. Діяльність «Римського клубу» та шляхи вирішення глобальних проблем.

4. Глобалізаційні процеси в сучасному світі.

5. Взаємодія культур і національна самобутність народів.

6. Тенденції культурної універсалізації та її форми.

М о д у л ь 2. Р е л і г і є з н а в с т в о

Лекція 10

Релігієзнавство як наука. Еволюція і типи релігій

План

1. Релігієзнавство та богослов’я. Предмет та завдання релігієзнавства.

2. Сутність та складові частини релігії: релігійна віра, релігійна свідомість, віровчення, культ, релігійні організації. Соціальні функції релігії.

3. Класифікація релігій: живі та мертві, природні та релігії одкровення, світові та регіональні релігії, нові релігійні рухи.

4. Історичний розвиток релігієзнавства.

5. Основні теорії походження релігії. Характеристика первісних вірувань.

Лекція 11

Світові та регіональні релігії. Релігійні конфесії в Україні

План

1. Особливості національних та світових релігій.

2. Найвідоміші етнічні та регіональні релігії: іудаїзм, зороастризм, індуїзм, релігії Стародавнього Єгипту та Давньої Греції, релігія давніх слов’ян.

3. Буддизм – найдавніша світова релігія.

4. Християнство: виникнення та еволюція.

5. Іслам як світова релігія.

М о д у л ь 3. Л о г і к а

Лекція 12

Логіка, її предмет, завдання та закони

План

1. Історія виникнення, предмет та завдання логіки.

2. Класична та математична логіка.

3. Поняття логічного закону. Основні закони логіки: закон тотожності, закон непротиріччя, закон виключеного третього, закон достатньої підстави.

4. Аналіз і синтез, індуктивні та дедуктивні умовиводи.

Лекція 13

Поняття та судження

План

1. Поняття як первинний елемент мислення. Класифікація понять.

2. Відношення між об’ємами поняттями. Логічні операції з поняттями.

3. Судження як форма мислення.

4. Класифікація простих суджень: загальноствердні, загальнозаперечні, частковоствердні, частковозаперечні.

5. Види складних суджень: кон’юнкція, диз’юнкція, імплікація, еквівалентність.

6. «Логічний квадрат».

Лекція 14

Основи теорії аргументації

План

1. Доведення (доказ) як процес мислення. Логічний зміст, правила і помилки при доведенні.

2. Теза та аргумент у доведенні. Правила й помилки тези, аргументу та демонстрації.

3. Спростування.

4. Суперечка як форма позалогічної аргументації. Види і структура суперечки.

5. Умови проведення суперечки.

6. Запитання і відповіді як логічні форми.

М о д у л ь 4. Е т и к а т а е с т е т и к а

Лекція 15

Етика як вчення про мораль

План

1. Виникнення етики, її філософський характер, предмет та завдання.

2. Проблема походження та природи моралі. Мораль в системі соціальних відносин.

3. Основні етичні вчення в історії філософії.

4. Сучасні етичні вчення.

5. Поняття і структура моральної свідомості. Моральні норми і принципи, мотиви і ціннісні орієнтації.

6. Моральна самосвідомість.

Лекція 16

Етика спілкування та діяльності

План

1. Вчинок – першоелемент моральної діяльності.

2. Проблема співвідношення цілей та засобів, мотивів та результатів дій.

3. Спілкування як царина людської моральності.

4. Універсальність та спільнотність у системі етичних пріоритетів.

5. Етичні проблеми національних відносин.

6. Мораль та соціальна диференціація суспільства.

7. Проблема прогресу у галузі моралі.

Лекція 17

Естетика – наука про прекрасне. Категорії естетики

План

1. Естетика як самостійна наука. Об’єкт, предмет та завдання естетики.

2. Класична та посткласична естетика.

3. Естетика в структурі міжпредметних зв’язків.

4. Структура естетичного знання.

5. Основні категорії естетики: естетичне, гармонія, міра, прекрасне, потворне, піднесене, героїчне, низьке, трагічне, комічне.

Лекція 18

Мистецтво, його види та функції

План

1. Естетична свідомість та її основні форми.

2. Специфіка та види естетичної діяльності.

3. Сутність, природа та соціальні функції мистецтва.

4. Типології історичного розвитку мистецтва. Види мистецтва.

5. Художній образ, знаки і символи в мистецтві.

6. Художній твір як форма і спосіб соціального буття мистецтва.

5. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

М о д у л ь 1. Ф і л о с о ф і я

Семінар 1

Філософія, її призначення, зміст та функції у суспільстві. Світогляд

План

1. Поняття, предмет і ознаки філософії та філософування.

2. Структура філософського знання.

3. Функції філософії в суспільстві.

4. Світогляд. Філософія в структурі світогляду.

5. Співвідношення філософії з наукою та релігією.

6. Основне питання філософії: різноманітність підходів.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

1. Значення вивчення філософії для студентів негуманітарного профілю.

2. Чи потрібно вивчати філософію кожній людині?

Семінар 2

Основні етапи розвитку філософії. Типологія філософських систем

План

1. Східний та західний способи філософування.

2. Давньокитайська філософія: даосизм та конфуціанство.

3. Антична філософія: рання, класична (Сократ, Платон, Аристотель) та філософія епохи еллінізму.

4. Філософія середньовіччя, епохи Відродження, Нового часу та Просвітництва: основна проблематика.

5. Німецька класична та некласична філософія.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

1. Філософія ХХ століття: позитивізм, герменевтика, структуралізм.

2. Екзистенційна філософія.

Семінар 3

Особливості розвитку української філософської думки

План

1. Особливості та основні етапи розвитку української філософської думки.

2. Філософська культура Давньої Русі.

3. Філософія українського бароко.

4. Вчення Григорія Сковороди про світ, людину, пізнання.

5. Класична українська філософія: П.Юркевич, О.Новицький, С.Гогоцький, Потебня.

6. Філософія національної ідеї.

7. Філософія Радянської доби та діаспори. Українська історіософія.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

1. Націоналістична філософія Д.Донцова.

2. Філософія «розстріляного відродження».

Семінар 4

Онтологія та гносеологія

План

1. Проблема буття: основні історичні підходи та сучасне бачення.

2. Матерія та її властивості.

3. Свідомість як ідеальне буття та діяльне відображення.

4. Мова як опредметнена свідомість.

5. Філософське вчення про пізнання. Структура процесу пізнання.

6. Емпіричне та раціональне пізнання. Взаємодія логіки та інтуїції.

7. Знання та його класифікація

8. Пізнання як творчість.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

1. Синергетика як теорія самоорганізації.

2. Формування самосвідомості людини.

Семінар 5

Діалектика – філософське вчення про розвиток

План

1. Поняття «метафізика» та «діалектика».

2. Етапи розвитку діалектичного вчення.

3. Закони діалектики: взаємного переходу кількісних змін у якісні, єдності та боротьби протилежностей, закон заперечення заперечення.

4. Принципи діалектики: всезагального зв’язку, розвитку та взаємодії.

5. Категорії діалектики: сутність і явище, причина та наслідки, необхідність та випадковість, зміст та форма, система та елемент

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

1. Негативна діалектика.

2. Екзистенційна діалектика.

Семінар 6

Наука як соціальний інститут

План

1. Поняття «наука» та «наукова картина світу».

2. Особливості наукового пізнання.

3. Методи наукового пізнання: спеціальні, загальнонаукові та універсальні.

4. Класифікація наук. Структура наукового знання. Наукове передбачення.

5. Цінність науки та її значення у житті сучасної людини та суспільства.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

1. Роль «божевільних ідей» у науковому пізнанню

2. Наукові відкриття, що змінили світ.

Семінар 7

Соціальна філософія

План

1. Суспільство як предмет соціальної філософії. Історія формування філософського розуміння суспільства.

2. Основні сфери суспільного життя: матеріальна, духовна, соціальна, політична, фізична.

3. Поняття суспільно-історичного процесу.

4. Прогрес та його критерії.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

1. Сучасне інформаційне суспільство.

2. Соціальний статус і соціальна роль.

Семінар 8

Філософська антропологія

План

1. Філософська антропологія як розділ філософського знання.

2. Людина як основний предмет філософської антропології.

3. Проблема людини в історії філософії: есенціалістська та екзистенціалістська парадигми.

4. Людина в сучасному філософському дискурсі.

5. Основні підходи до сенсожиттєвих пошуків. Проблема смерті.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

1. Ноосферна концепція В.Вернадського.

2. Релігійна парадигма розуміння сутності людини.

Семінар 9

Глобальні проблеми сучасності

План

1. Виникнення та сутність поняття «глобальні проблеми людства».

2. Класифікація глобальних проблем.

3. Діяльність «Римського клубу» та шляхи вирішення глобальних проблем.

4. Глобалізаційні процеси в сучасному світі.

5. Взаємодія культур і національна самобутність народів.

6. Тенденції культурної універсалізації та її форми.

7. Міжкультурні непорозуміння як основа світових конфліктів ХХІ ст.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

1. Шляхи вирішення екологічних проблем людства.

2. Міграції як соціально-філософська проблема сучасного світу.

М о д у л ь 2. Р е л і г і є з н а в с т в о

Семінар 10

Релігієзнавство як наука. Еволюція і типи релігій

План

1. Сутність та складові частини релігії: релігійна віра, релігійна свідомість, віровчення, культ, релігійні організації.

2. Соціальні функції релігії.

3. Класифікація релігій: живі та мертві, природні та релігії одкровення, світові та регіональні релігії, нові релігійні рухи.

4. Релігієзнавство та богослов’я. Предмет та завдання релігієзнавства.

5. Історичний розвиток релігієзнавства.

6. Основні теорії походження релігії.

7. Характеристика первісних вірувань.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

1. Міфологія та релігія.

2. Релігія в системі освіти: різноманітність підходів.

Семінар 11

Світові та регіональні релігії. Релігійні конфесії в Україні

План

1. Особливості національних та світових релігій.

2. Найвідоміші етнічні та регіональні релігії: іудаїзм, зороастризм, індуїзм, релігії Стародавнього Єгипту та Давньої Греції.

3. Буддизм – найдавніша світова релігія.

4. Християнство: виникнення та еволюція.

5. Іслам як світова релігія.

6. Релігійні конфесії та гарантії свободи совісті в сучасній Україні.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

1. Релігійні вірування на теренах Київської Русі.

2. Релігійна реформа Феофана Прокоповича.

М о д у л ь 3. Л о г і к а

Семінар 12

Логіка, її предмет, завдання та закони

План

1. Історія виникнення, предмет та завдання логіки.

2. Класична та математична логіка.

3. Поняття логічного закону.

4. Основні закони логіки: закон тотожності, закон непротиріччя, закон виключеного третього, закон достатньої підстави.

5. Аналіз і синтез, індукція і дедукція.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

1. Аристотель – засновник логіки.

2. Сучасна символічна логіка.

Семінар 13

Поняття та судження

План

1. Поняття як первинний елемент мислення. Класифікація понять.

2. Відношення між поняттями: тотожність (рівнозначність), підпорядкування, перехресні, суперечні та протилежні поняття.

3. Логічні операції з поняттями.

4. Судження як форма мислення. Прості та складні судження.

5. Класифікація простих суджень.

6. Види складних суджень: кон’юнкція, диз’юнкція, імплікація, еквівалентність.

7. «Логічний квадрат».

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

1. Правила розподілу суджень.

2. Правила істиності складних суджень.

Семінар 14

Основи теорії аргументації

План

1. Доведення як процес мислення. Логічний зміст, правила доведення.

2. Теза та аргумент у доведенні.

3. Правила й помилки тези, аргументу та демонстрації.

4. Спростування.

5. Суперечка як форма аргументації. Види і структура суперечки.

6. Умови проведення суперечки.

7. Запитання і відповіді як логічні форми.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

1. Суперечка та правила її організації в професійній сфері.

М о д у л ь 4. Е т и к а т а е с т е т и к а

Семінар 15

Етика як вчення про мораль

План

1. Виникнення етики, її філософський характер, предмет та завдання.

2. Проблема походження та природи моралі. Мораль в системі соціальних відносин.

3. Основні етичні вчення в історії філософії.

4. Поняття і структура моральної свідомості. Моральні норми і принципи, мотиви і ціннісні орієнтації. Моральна самосвідомість.

5. Основні етичні категорії: добро, зло, відповідальність, обов’язок, справедливість, щастя, честь, гідність, совість.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

1. Етичне вчення Г.Сковороди.

2. Сучасні етичні вчення (М.Бахтін, Г.Йонас, П.Рікер, Е.Фромм).

Семінар 16

Етика спілкування та діяльності

План

1. Вчинок – першоелемент моральної діяльності.

2. Проблема співвідношення цілей та засобів, мотивів та результатів дій.

3. Спілкування як царина людської моральності. Моральні виміри спілкування.

4. Універсальність та спільнотність у системі етичних пріоритетів. Етичні проблеми національних відносин.

5. Мораль та соціальна диференціація суспільства.

6. Проблема прогресу у галузі моралі.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

1. Дружба як форма духовного досвіду.

2. Філософія кохання: історичний аспект проблеми.

Семінар 17

Естетика – наука про прекрасне. Категорії естетики

План

1. Поняття «естетика». Становлення перших естетичних уявлень.

2. Естетика як самостійна наука. Об’єкт, предмет та завдання естетики.

3. Класична та посткласична естетика.

4. Структура естетичного знання.

5. Основні категорії естетики: естетичне, гармонія, міра, прекрасне, потворне, піднесене, героїчне, низьке, трагічне, комічне.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

1. Види естетичної діяльності.

2. Естетичні почуття, смак, ідеал.

Семінар 18

Тема: Мистецтво, його види та функції

План

1. Специфіка та види естетичної діяльності.

2. Сутність, природа та соціальні функції мистецтва.

3. Типології історичного розвитку мистецтва.

4. Види мистецтва.

5. Художній образ, знаки і символи в мистецтві.

6. Художній твір як форма і спосіб соціального буття мистецтва.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

1. Сучасні види мистецтва.

2. Художня реальність в Україні.

Методичні вказівки до проведення семінарів

Семінарське заняття – це вид навчального заняття, на якому викладач повинен організовувати обговорення студентами питань з тем, визначаних робочою навчальною програмою. Семінар може проводитись у формі бесіди, дискусії, «круглого столу», обговорення доповідей тощо.

Семінарським заняттям в процесі навчання відводиться особлива роль, адже вони покликані допомагати студентам закріпити одержані знання та виявити свої творчі здібності. Необхідним є попереднє ознайомлення студентів з найбільш раціональною системою підготовки до семінару, що включає такі етапи:

• своєчасне ознайомлення з темою семінару і питаннями, що виносяться на розгляд;

• встановлення зв’язку даної теми з відповідними розділами програми курсу;

• ознайомлення з літературою, що рекомендується до теми семінарського заняття та підготовка конспектів першоджерел;

• перегляд власного конспекту лекцій з метою з’ясування того, які питання не були висвітлені викладачем;

• вивчення відповідної теми за підручниками;

• безпосередня підготовка до виступу на семінарі: складання плану, тез або конспекту виступу;

• визначення незрозумілих питань, які слід з’ясувати на індивідуальній консультації з викладачем або на семінарі;

• самоперевірка, що включає в себе перевірку засвоєння основних понять і категорій теми (може здійснюватися декількома студентами як перехресне опитування).

Складання плану виступу на семінарському занятті допомагає навчитись самостійно виділяти головні проблеми, питання, на яких акцентовано увагу, розташовувати їх в логічній послідовності. За допомогою плану розкривається структура прочитаних першоджерел, їх основні думки та значення.

Тези є коротко сформульованими положеннями першоджерела (без детального викладу доказів або міркувань автора твору).

Конспект – це стислий самостійний виклад основних думок автора в їх логічній послідовності з наведенням найважливіших положень (цитат). Зміст сторінки, наприклад, може бути викладено в одному абзаці, а зміст глави – на одній-двох сторінках при збереженні логічної послідовності. Основні ідеї, висновки зазвичай виділяють, підкреслюючи їх або беручи в рамку.

На семінарських заняттях викладач оцінює знання студентами основного змісту теми, вміння складати конспект, самостійно формулювати та висловлювати власні думки, орієнтуватись в актуальних філософських проблемах.