- •Методичні вказівки
- •2009 Р.
- •1 Загальні положення
- •2 Розрахунок і вибір посадок з зазором
- •3 Розрахунок та вибір посадок з натягом
- •4 Розрахунок граничних калібрів
- •Приклад:
- •5 Розрахунок та вибір посадок підшипників кочення
- •6 Розрахунок параметрів метричної різьби
- •7 Розрахунок розмірних ланцюгів
- •Таким чином :
- •Визначаємо верхнє граничне відхилення залежного кільця:
- •8 Виконання графічної частини.
- •Додатки: Таблиця 1
- •Навчальне видання
3 Розрахунок та вибір посадок з натягом
Для нерухомого з'єднання вінця зубчастого колеса з ступицею розрахувати найбільший та найменший натяги і підібрати стандартну посадку, яка забезпечує нерухомість з'єднання і міцність деталей, які з′єднуються [1]. Побудувати схему полів допусків вибраної посадки. Накреслити ескізи з'єднань разом та окремо елементів деталей з вказівкою на посадові розміри та граничні відхилення.
Приклад розрахунку:
Вихідні дані:
номінальний діаметр з'єднання d=270 мм,
довжина з’єднання l=110 мм ,
осьове навантаження на з'єднання p=131кН.
деталі виготовлені зі сталі 45.
робоча температура з'єднання t=70٥С.
Рішення:
1. Визначаємо найменший розрахунковий натяг з умов забезпечення нерухомості з'єднання.
1.1.При осьовому навантаженні силою Р, кн.
.
(3.1)
1.2.При навантаженні крутнім моментом М, кн*м.
.
(3.2)
1.3.
При одночасній дії осьової сили та
крутнього моменту:![]()
,
(3.3)
де d та l - відповідно діаметр та довжина з’єднання;
та
-
коефіцієнти тертя, відповідно до
подовжнього та обертаючого зміщення
деталей, які визначаються по таблиці
6;
та
- коефіцієнти, які враховують конструкцію
охоплюючої та охопленої деталей.;
та
- модулі пружності матеріалу, відповідно
до охоплюючої та охопленої деталі, кПа,
визначаються по табл.7.
Засіб з'єднання вибирається студентом самостійно.
Значення
коефіцієнтів
та
визначаємо
за формулами:
![]()
(3.4)
де
- внутрішній діаметр охопленої деталі
(ступиця) мм;
-
зовнішній діаметр охоплюючої деталі
(вінця).
Для
зубчастого вінця
дорівнює діаметру впадин зубів та
визначається за формулою:
,
(3.5)
де
-
нормальний модуль зубчатого колеса,
мм;
Z - число зубів зубчатого колеса;
β - кут нахилу зубів, град;
та
- коефіцієнти Пуассона матеріалів,
відповідно до охоплюючої деталі та
деталі, яка охоплюється вибираються
по табл.7.
Внутрішній
діаметр ступиці (
)
розраховується в залежності від
конструкції зубчастого колеса. Для
цього визнається товщина обода ступиці
за формулою:
,
де
-
заданий діаметр з’єднання з натягом,
мм;
-
заданий діаметр з'єднання з зазором,
мм.
Якщо розрахована величина товщини ступиці менше 100мм, то величина внутрішнього діаметру ступиці визначається за формулою:
.
Якщо величина Δ більше 100мм, то ступицю необхідно полегшити шляхом вибірки і величина внутрішнього діаметру ступиці визначається за формулою:
,
мм.
Так, у нашому прикладі:
;
Приклад:
приймаємо, що зборка з'єднання буде
здійснюватись з нагрівом без змазки
обхоплюючої деталі. Тоді по табл. 6
визначимо
.
По табл.7. знаходимо для сталі
45
МПа,
.
Так
як в формулах(3.1, 3.2 та 3.3) модуль пружності
Е в кПа, а в табл.7.
Е в МПа. то переводимо
![]()
Значення коефіцієнтів:
;
.
Підставляючи значення величин у формулу (3.1), одержуємо:
.
2. Визначаємо найбільший натяг, який допускається виходячи з міцності деталей з'єднання.
Обхоплюючу деталь (вінця) розраховуємо за формулою:
![]()
.
(3.6)
2.2. Для обхопленої деталі (ступиці)
,
(3.7)
де
,
- границя текучості матеріалу вінця та
ступиці у МПа;
-
у
м,
у
мПа;
-
поправка на збільшення тиску в торцях
деталей,
знаходиться по графіку на рис.
1.68
[4].
З двох розрахованих за формулами (3.6, 3.7) натягів для вибору посадок приймаємо менше значення, при якому будуть забезпечені умови міцності обох деталей, які сполучуються.
Приклад: 
Отже
посадку необхідно визначити по допустимому
натягу для обхоплюючої деталі, тобто
по натягу
=421мкм.
3.Визначаємо
найменший та найбільший натяг посадки,
враховуючи поправки на зім'яття
мікронерівностей (шорсткості) Uс
та на розрізнення температур збирання
та робочої з'єднання
.
3.1. Найменший натяг посадки :
.
(3.8)
3.2. Найбільший натяг посадки:
.
(3.9)
3.3. Визначаємо величину зім'яття нерівностей:
,
(3.10)
а для матеріалів з однаковими механічними властивостями:
,
(3.11)
де
-
коефіцієнти,
які враховують величину зім'яття
нерівностей поверхні, відповідно до
отвору та вала і визначаються по табл.
14;
і
- висота нерівностей поверхні, відповідно
до отвору та вала і визначається по
табл.1.
Приклад:
приймаємо
7
клас шорсткості для отвору та вала,
тоді по табл.1.
![]()
.
3.4. Визначаємо поправку на розрізнення температур збирання та робочого з’єднання:
,
(3.12)
де
- коефіцієнти лінійного розширення
матеріалу, відповідно до вінця та
ступиці, мм/мм°С, які вибираються по
табл.7;
та
- робоча температура деталей з'єднання,
яка вказується у вихідних даних;t
= 20о
-
температура
при
збиранні.
Приклад:
![]()
3.5. Визначаємо найбільший та найменший натяги посадки за формулами (3.8) та (3.9) :
мкм;
мкм.
За розрахованими найменшим та найбільшим натягами вибираємо стандартну посадку з'єднання, використовуючи умови:
.
(3.13)
По табл. 1. 49 [4] вибираємо стандартну посадку для інтервалу розмірів, куди входить номінальний діаметр з'єднання.
Приклад:
Для інтервалу розмірів від 250 до 280 мм,
куди входить Ø270 мм. вимаганням нерівності
(3.13) задовольняють посадки Ø
і Ø
.
Так
як посадка
відноситься до числа кращого використання
(у неї більша величина мінімального
табличного натягу
мкм в порівнянні з
мкм
у посадки
,що
поліпшує умови нерухомості деталей),
то вибираємо посадку
Ø
.
Знаходимо граничні відхилення деталей з'єднання і величину табличних натягів: для отвору Ø270 Н7 по табл. 1. 27 [4]
ES=+52 мкм; EJ=0,
і для вала Ø270 S6 по табл. 1.50 [4]
es=+190 мкм; ei=+158 мкм.
=
ei
–
ES
=158
-52 = 106 мкм
=
es
– EJ=
190 – 0 =190 мкм
6.
Визначаємо дійсні натяги посадки,
враховуючи
та![]()
.
(3.14)
Приклад:
;
7. Перевіряємо нерухомість деталей, які сполучаються при найменшому дійсному натягу та їх міцність при дійсному найбільшому натягу, що забезпечується при умові
7.1. Нерухомість з'єднання визначається за формулою:
.
(3.15)
7.2. Міцність вінця визначається за формулою:
.
(3.16)
7.3. Міцність ступиці визначається за формулою:
![]()
.(3.17)
Треба
звернути увагу на те, що в формулі
(3.15)
та
у кПа, а у формулах (3.16)
та (3.17)
та
у МПа.
Приклад:
7.1.1.

Умова нерухомості з'єднання виконується при коефіцієнті запасу нерухомості 2.6.
7.2.1.

Умова нерухомості вінця виконується при коефіцієнті запасу міцності 2.3.
7.3.1.

![]()
![]()
Умова міцності ступиці виконується при коефіцієнті запасу міцності 9.
При
перевірці може виявитися, що для вибраної
посадки не виконується одна з умов. Для
цього треба змінити один з параметрів
вихідних даних (
,матеріал
деталей), який вказаний в індивідуальному
завданні.
8. Висновок про вибрану посадку та клас шорсткості поверхонь деталей з'єднання з натягом.
