
- •Лекції з курсу «Нарисна геометрія та інженерна графіка»
- •«Гірництво» усіх форм навчання Лекція № 1. Метод проеціювання. Ортогональні проекції точки
- •Лекція № 2. Пряма. Взаємне положення двох прямих
- •Лекція № 3. Взаємне положення двох прямих
- •Лекція № 4. Площина
- •Лекція № 5. Взаємне положення прямої та площини, двох площин
- •Лекція № 6. Перетин двох площин, прямої та площини
- •Лекція № 7. Методи перетворення ортогонального креслення
- •Лекція № 8. Методи перетворення ортогонального креслення
- •1. Метод площинно-паралельного переміщення
- •2. Метод обертання навколо вісі, перпендикулярної до однієї з площин проекцій
- •3. Метод обертання навколо головних ліній креслення (фронталі і горизонталі)
- •4. Метод обертання навколо слідів площини (суміщення)
- •Лекція № 9. Геометричні поверхні
- •Лекція № 10. Перетин поверхні площиною. Перетин прямої та поверхні
- •Лекція № 11. Взаємний перетин геометричних поверхонь
- •Лекція № 12. Види, розрізи, перерізи, виносні елементи. Гост 2.305-68
- •Лекція № 13. Аксонометричні проекції
- •Лекція № 14. Проекції з числовими позначками (пчп)
- •3. Взаємне положення двох прямих.
- •Лекція № 15. Пчп. Площина
- •11.2. Взаємне положення двох площин.
- •3. Взаємне положення прямої та площини.
- •Лекція № 16. Топографічні поверхні
- •Лекція № 17. Підсумкова лекція
Лекція № 8. Методи перетворення ортогонального креслення
План лекції
Метод площинно-паралельного переміщення.
Метод обертання навколо вісі, перпендикулярної до однієї з площин проекцій.
Метод обертання навколо головних ліній креслення (фронталі і горизонталі).
Метод обертання навколо слідів площини (суміщення).
1. Метод площинно-паралельного переміщення
Цей метод дозволяє залишити незмінними положення площин проекцій П1, П2, П3, а перемістити геометричний образ таким чином, щоб кожна його точка рухалась у відповідних площинах рівня.
Приклад 1: Визначити натуральну величину АВ. (Рис. 8.1.)
Рис. 8.1
1.А1В1=А/1В/1
А/1В/1║х
2. А/1А/2┴х
В/1В/2┴х
3. А/2В/2 - НВ
Приклад 2: Відрізок АВ перевести із загального положення до проектуючого
Рішення задачі складається з двох етапів:
1)Відрізок переводять із загального положення до прямої рівня.
2)Перевести пряму рівня до проектуючої прямої.
4.А//2В//2= А/2В/2
А//2В//2┴х
А//1В//1.
Приклад 3: визначити натуральну величину ∆АВС методом площинно-паралельного переміщення. (Рис. 8.2).
Рис. 8.2
Площину ∆АВС необхідно:
Перевести із загального до проектуючого положення
Перевести із проектуючого положення до площини рівня, що і буде розв’язком задачі.
h є ABC
h1┴х
A/11/1┴х
A1/B1/C1/
A2/B2/C2/
A2//B2//C2//= A2/B2/C2/
A2//B2//C2//║х
A1//B1//C1// - HB
2. Метод обертання навколо вісі, перпендикулярної до однієї з площин проекцій
Вцьому випадку всі точки геометричного
образу рухаються в площинах рівня, які
паралельні до однієї з площин проекції
і перпендикулярні до інших. Тому одні
точки будуть переміщуватися по дугам
відповідних радіусів, а інші – по слідам
площин, паралельних до вісі х.
Приклад 1: Визначити натуральну величину АВ. (Рис. 8.3)
1. i є A
i┴ П1
2. A1B1-R1
A1B10║х
3. B10B20┴х
B20B2║х
4. A2B20 – HB
Рис. 8.3
Для рішення задачі необхідно знати центр та радіус обертання.
Приклад 2: визначити натуральну величину ∆АВС. (Рис. 8.4)
1. i є A
i┴ П1
2. В20, С20
А2В20С20 – НВ
Рис. 8.4
3. Метод обертання навколо головних ліній креслення (фронталі і горизонталі)
Цей спосіб використовується. Якщо необхідно сумістити геометричний образ з площиною рівня.
В процесі переміщення кожна точка рухається у відповідних проекціюючих площинах.
Для рішення задачі необхідно визначити:
Центр обертання
Радіус обертання
Приклад 1: Побудувати нову проекцію точки А методом обертання навколо горизонталі. (Рис. 8.5).
1.∑п1┴h1
∑п1 є A1
∑п1×h1=O1
O2 є h2
2. A21=A12
O12 – HB R
3. A1/ є ∑п1
Рис. 8.5
Приклад 2: Методом обертання навколо горизонталі визначити натуральну величину ∆АВС (Рис.
1.
∑ є В
∑ ┴ h
∑п1×h1=O1
O2 є h2
2. O12 – R
B/1 є ∑п1
3. Гп1 є С1
Гп1┴ h1
4. Гп1×В1/11=С1/
5. А1В1/С1/ - НВ
Рис. 8.6
Обертання навколо фронталі
Приклад
3: Побудувати нове положення т. А методом
обертання навколо фронталі. (Рис. 8.7)
А,f
1.Гп2┴f2
Гп2×f2=O2
O1 є f1
A11=A22
O22 – HB R
A2/ є Гп2
Рис. 8.7