Зміст пояснювальної записки

• Розробка креслення молотового штампування за ГОСТ 7505 – 89.

• Визначення розмірів і маси заготовки для кування на молоті.

• Вибір переходів штамповки та призначення типів струмків молотового штампа.

• Визначення типу параметрів обладнання для штампового молота.

• Визначення конструктивних параметрів молотового штампа:

• центр штампа;

• товщину стінок штампа;

• параметри штампового куба, Н х В х L,мм;

• тип напрямних;

• параметри хвостовика молотового штампа;

• параметри контрольного кута;

• Вибір інструментальної сталі.

Графічна частина

Графічна частина виконується на аркушах формату А4…А1.

Обсяг графічної частини:

1. Креслення деталі на форматі А4…А1;

2. Креслення молотової поковки – А4…А1;

3. Креслення молотового штампа - А2…А1.

Приклад розробки молотового штампа

1. Розрахунок поковки штампованої

Проводимо розрахунок поковки штампованої згідно ГОСТ7505-89. Ескіз деталі зображений на рисунку 1.

Рисунок 1 – Ескіз деталі

Хімічний склад Ст3 ГОСТ380-94: 0,14-0,22% С, 0,12-0,3% Si, 0,4-0,6% Mn, 0-0,3% Cu, 0-0,08% As, 0-0,04% P, 0-0,30% Ni, 0-0,3% Cr.

Розраховуємо масу деталі, яка становить m=19,2 кг

Розрахункова маса поковки:

(1)

де – маса деталі;

–розрахунковий коефіцієнт, який встановлюється у відповідності з додаток 3 [1, ст.31].

G_пок=1,6·19,2=30,72кг

По таблиці 19 [1, ст.28] обираємо штампувальні молоти, клас точності – Т4.

Група сталі М1 по таблиці 1 [1, ст.7-8], так як дана сталь містить до 0,35% вуглецю або сумарну масову долю легованих елементів до 2%.

Ступінь складності поковки в залежності від відношення:

, (2)

де G_Ф – маса геометричної фігури, у яку вписується форма поковки.

Розміри геометричної фігури, яка описує поковку, збільшуємо у 1,05 раза. Такою геометричною фігурою є циліндр.

Визначаємо масу цидіндра:

, (3)

де =7,85кг/дм³ – густина сталі.

кг

.

В нашому випадку ступінь складності С1.

Роз’єм штампу розміщуємо посередині найбільшого діаметру деталі.

Вихідний індекс 14 за таблицею 2 [1, ст.10].

По таблиці 3 [1, ст.12] призначаємо основні припуски на механічні обробку на сторону та заносимо в таблицю 1.

Призначаємо зміщення поверхні роз’ємну штампа [1, ст.14, табл.4] і відхилення від плоскосності та прямолінійності [1, ст.14, табл.5], які складають додаткові припуски. Обрані значення заносимо в таблицю 1.

Таблиця 1 – Припуски на механічну обробку

№ п/п	Номі-нальний розмір, мм	Шорсткість, Ra	Основний припуск, мм	Додатковий припуск, мм	Номінальні розміри поковки, мм	Округле-ні розміри поковки, мм	Гранич-ні відхи-лення, мм
1	Ø342	3,2	2,7х2	0,5	Ø348,4	Ø348	+2,7
							-1,3
2	Ø280	1,6	2,7х2	0,5	Ø286,4	Ø286	+2,7
							-1,3
3	Ø276	6,3	2,7х2	0,5	Ø269,6	Ø269,5	+2,7
							-1,3
4	Ø260	3,2	2,7х2	0,5	Ø253,6	Ø253,5	+2,7
							-1,3
5	Ø170	1,6	2,5х2	0,5	Ø164	Ø164	+2,4
							-1,2
6	61	3,2/1,6	2,3+2,3	0,6	66,8	66,5	+1,8
							-1,0
7	28	3,2/1,6	2,3-1,8	0,6	28,5	28,5	+1,6
							-0,9
8	20	3,2/1,6	2,3-1,8	0,6	20,5	20,5	+1,6
							-0,9
9	9	6,3/1,6	2,3-1,8	0,6	9,5	9,5	+1,6
							-0,9

По таблиці 8 [1, ст.17] призначаємо допуски і граничні відхилення та заносимо до таблиці 1. По таблиці 7 [1, ст.15] величина мінімальних радіусів закруглення заготовки становить R=4 мм. Радіуси внутрішніх кутів приймаємо у 2,5 рази більше, тобто R=10 мм. Допуски радіусів закруглення назначаємо за таблицею 17 [1, ст.26] в залежності від класу точності Т4. Отже, розміри зовнішніх та внутрішніх радіусів та іх граничні відхилення становлять відповідно 4±0,5 та 10±1,5 мм.

Величина залишкового облою призначається по таблиці 10 [1, ст.21] та становить 1,4 мм. Допустима величина висоти заусенця поковки по контуру обрізки облою не повинна перевищувати 5 мм.

Допустима величина зміщення по поверхні роз’ємну штампа, що визначається за таблицею 9 [1, ст.20], становить 1,2мм. Допустиме відхилення від вигнутості, що визначаємо за таблицею 13 [1, ст.23], становить 1,2 мм. По таблиці 18 [1, ст.26] призначаємо штамповочні уклони. Зовнішні уклони становлять 7˚, а внутрішні – 10˚. Виконуємо креслення поковки.