- •Методичні вказівки
- •1. Мета виконання лабораторних робіт.
- •2. Зміст звіту з лабораторної роботи.
- •3. Організація проведення робіт.
- •Лабораторна робота №1
- •Теоретичні відомості
- •Організація проведення роботи:
- •Виконання роботи
- •Лабораторна робота №2
- •Теоретичні відомості
- •Організація проведення роботи:
- •Лабораторна робота №3
- •Теоретичні відомості
- •Умовні дані до виконання:
- •Приклад аналітичного розв’язання завдання:
- •Організація проведення роботи:
- •Лабораторна робота №4
- •Теоретичні відомості
- •Умовні дані до виконання:
- •Приклад аналітичного розв’язання завдання:
- •Лабораторна робота №5
- •Теоретичні відомості
- •Умови завдання:
- •Приклад розв’язання завдання
- •Лабораторна робота №6
- •Теоретичні відомості
- •Умови завдання:
- •Приклад розв’язання:
- •Лабораторна робота №7
- •Теоретичні відомості
- •Умови завдання:
- •Приклад розв’язання.
- •Лабораторна робота №8
- •Теоретичні відомості
- •Умови завдання:
- •Виведення формул
- •Приклад розрахунку:
- •Лабораторна робота №9
- •Теоретичні відомості
- •Умови завдання:
- •Приклад розв’язання завдання
- •Лабораторна робота №10
- •Теоретичні відомості
- •Умови завдання:
- •Приклад виконання завдання:
- •Розв’язання:
- •Методичні вказівки
Умови завдання:
Визначити загальний об’єм в’їзної та розрізної траншей проведених з наступними параметрами: Нтр – глибина траншеї; Втр – ширина траншеї по підошві; αтр – кут відкосу бортів траншей; і – поздовжній похил в’їзної траншеї; Lр.тр. – довжина розрізної траншеї. Навести та пояснити виведення відповідних формул. Виконати пояснювальну схему на форматі А4, аналогічну до наведеної на наступній сторінці.
|
варіант |
Нтр, м |
Втр, м |
αтр, ° |
і, ‰ |
Lр.тр., м |
варіант |
Нтр, м |
Втр, м |
αтр, ° |
і, ‰ |
Lр.тр., м |
|
1 |
10 |
20 |
50 |
35 |
300 |
14 |
15 |
20 |
60 |
90 |
350 |
|
2 |
15 |
22 |
55 |
28 |
350 |
15 |
12 |
22 |
62 |
95 |
400 |
|
3 |
12 |
24 |
57 |
45 |
400 |
16 |
18 |
24 |
54 |
45 |
250 |
|
4 |
18 |
28 |
60 |
40 |
250 |
17 |
20 |
28 |
58 |
60 |
280 |
|
5 |
20 |
26 |
62 |
42 |
280 |
18 |
22 |
26 |
59 |
43 |
360 |
|
6 |
22 |
20 |
54 |
36 |
360 |
19 |
10 |
20 |
50 |
58 |
440 |
|
7 |
10 |
22 |
58 |
44 |
440 |
20 |
15 |
22 |
55 |
69 |
350 |
|
8 |
15 |
24 |
59 |
48 |
350 |
21 |
12 |
24 |
57 |
80 |
400 |
|
9 |
12 |
28 |
61 |
50 |
400 |
22 |
18 |
28 |
60 |
100 |
250 |
|
10 |
18 |
26 |
64 |
55 |
250 |
23 |
20 |
26 |
62 |
39 |
300 |
|
11 |
20 |
26 |
55 |
70 |
280 |
24 |
22 |
26 |
55 |
59 |
330 |
|
12 |
22 |
20 |
57 |
45 |
360 |
25 |
15 |
20 |
51 |
60 |
480 |
|
13 |
15 |
22 |
60 |
85 |
440 |
|
|
|
|
|
|
Виведення формул
1. Розглянемо капітальну траншею, як сукупність простих геометричних фігур обсягами Vк.тр. = V1 + V2 +V3.
Фігура обсягом V1 являє собою призму з основою у вигляді прямокутного трикутника площею Sтр1 та висотою Втр. Як відомо, площа прямокутного трикутника дорівнює половині добутку катетів. У даному трикутнику нам відомий поздовжній похил i, який дорівнює тангенсу куту між прилеглим катетом та гіпотенузою (у тисячних, тобто, наприклад, і=35‰=0,035), та протилежний катет, який дорівнює Нтр.
Тоді
прилеглий катет Х1
знайдемо, як
,
а площу трикутника
.
Об’єм фігури
![]()

Пояснювальна схема до лабораторної роботи №8
Фігури об’ємом V2 та V3 – однакові та являють собою піраміду з основою у вигляді прямокутного трикутнику площею Sтр2 та висотою, якою буде вже знайдена нами раніше величина Х1.
Р
озраховуємо
площу трикутникуSтр2,
для якого відомо, що зовнішній кут αтр
є внутрішнім кутом, до якого протилежним
буде катет Нтр.
Тоді прилеглий катет Х2
знайдемо, як
,
а площу трикутника
.
Об’єм фігури
![]()
Разом об’єм капітальної траншеї:
Vк.тр.=V1+2∙V2=
,
м3.
2. Розглянемо розрізну траншею, як сукупність простих геометричних фігур обсягами Vр.тр. = V4 + V5 +V6.
Фігура обсягом V4 являє собою паралелепіпед зі сторонами Втр, Нтр, Lр.тр. Її об’єм визначити просто: V4 = Втр∙Нтр∙Lр.тр..
Фігури об’ємом V5 та V6 також є однаковими та являють собою призми з основою у вигляді прямокутного трикутника площею Sтр2 та висотою Lр.тр, а їх обсяг:
.
Тоді об’єм розрізної траншеї складе:
Vр.тр.
= V4
+2∙ V5
=
Втр∙Нтр∙Lр.тр.+
Нтр∙Lр.тр.∙
,
м3.
3. Розглянемо торцеву частину розрізної траншеї, як сукупність простих геометричних фігур об’ємами Vтор.тр. = V7 + V8 +V9.
Фігура об’ємом V7
являє собою призму з основою у вигляді
прямокутного трикутника площею Sтр2
та висотою Втр:
![]()
Фігури об’ємом V8
та V9
разом являють половину конуса, основою
якого є коло радіусом
,
а висотою є Нтр
. Тоді
,м3.
Отже,
Vтор.тр.=V7+V8,9=
,
м3.
