Розділ VI. Господарське право

Правове регулювання діяльності підприємства

Державне регулювання діяльності підприємства здійснюється соціально-економічним прогнозуванням через антимонопольну політику і розвиток конкуренції, державну стандартизацію, метрологію і сертифікацію, систему оподаткування, інших форм регулюючого впливу держави. Нарівні з нормативно-правовим регулюванням відповідних сфер господарювання для економічної діяльності держави характерна розробка комплексних і регіональних програм.

Для державного управління і регулювання в сучасних умовах характерні такі заходи, як загальнонормативне правове регулювання; застосування засобів офіційного визнання господарюючих та інших суб'єктів, введення ліцензування суб'єктів та їх діяльності; визначення порядку здійснення видів господарської діяльності; регулювання оподаткування тарифів і квот, введення стандартизації продукції, робіт і послуг; підтримка і стимулювання підприємництва; здійснення податкових функцій.

Держава для регулювання діяльності використовує як економічні (непрямі), так і адміністративні (прямі) методи впливу на підприємницьку діяльність й економіку країни. Основними серед економічних важелів є податки, перерозподіл прибутків і ресурсів, ціноутворення, державна підприємницька діяльність, кредитнофінансові механізми тощо.

Господарські договори

Важливим аспектом діяльності промислового підприємства є побудова взаємовідносин з іншими підприємствами, установами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності. Такі взаємовідносини будуються за допомогою укладань господарських договорів.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом, іншими нормативно - правовими актами щодо окремих видів договорів.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь - які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління - суб’єктам господарювань для використань при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або допов­нювати його зміст; типового договору, затвер­дженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднань, запропонованого однією стороною для інших можливих суб’єктів, коли ці суб’єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Так, на промислових підприємствах мо­жуть укладатися такі договори: купівлі - продажу (наприклад, закупівля сировини для вироблення продукції підприємства); договір підряду (наприклад, проведення експертного обстеження певного обладнань на підприємстві); договори на проведення науково - дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт; договір перевезень; договір про надань послуг; договір позички та позики; договір транспортного експедирування (перевезень вантажу); договір поставки; договір факторингу (передача грошових кош­тів у розпоряджень підприємства); договори про спільну діяльність та ін.