- •Історичне значення та уроки боротьби українського народу за незалежність України у 1917-1920 рр.
- •Проголошення державної незалежності України 24 серпня 1991р. Історичне значення.
- •Прихід до влади м.С.Горбачова. Розгортання національно-визвольного руху в Україні.
- •Війна радянської Росії з унр. Проголошення незалежності унр грудень 1917- січень 1918 рр.
- •Політика “коренізації” (українізації), її наслідки. О.Я.Шумський, м.О.Скрипник.
- •Наростання кризових явищ в освіті, науці та культурі України в 70-80-х роках хх ст.
- •Пожвавлення літературно-мистецького життя в Україні в умовах десталінізації, “Шістдесятники”.
- •Рух Опору та його течії в Україні в роки Другої світової війни 1939-1945 рр.
- •Державотворчі процеси: особливості розбудови законодавчої, виконавчої та судової влади в Україні після здобуття незалежності в 90 –х роках хх ст.
- •Окупація України військами Німеччини та її союзників. Перші дні війни.
- •Варшавська угода. Радянсько-польська війна і Україна 1920р. Ризький мирний договір.
- •Початок Першої світової війни в Україні. Воєнні дії в 1914р.
- •Загострення екологічних проблем в Україні у 70-80 рр. Чорнобильська катастрофа та її наслідки.
- •Голодомори 1921-1923, 1932-1933..1947 рр. В Україні: причини, наслідки.
- •Основні принципи зовнішньої політики незалежної України.
- •Нацистський “Новий порядок” в Україні в 1941-1944рр. Голокост.
- •Політика радянського уряду в Україні в 1919-1920 рр. “Воєнний комунізм”.
- •Культура України в 1941-1950 рр.
- •Повсякденне життя українців у 1964-1985 рр. Етносоціальні процеси та рівень життя населення в період 1964-1985 рр.
- •Громадсько-політичне життя в Україні в 30-ті роки хх ст.
- •Особливості та наслідки сталінської індустріалізації в Україні. Підсумки і наслідки індустріалізації. Перші п’ятирічки.
- •Західноукраїнські землі на поч. Хх ст.: економічний, політичний, соціальний розвиток. Модернізація.
- •Особливості політичного життя в Західній Україні на початку XX століття
- •Діяльність політичних партій Західної України
- •Діяльність національних спортивно-фізкультурних організацій
- •Загострення кризи радянського ладу в 1985-1991 рр.: шлях від застою до занепаду.
-
Особливості та наслідки сталінської індустріалізації в Україні. Підсумки і наслідки індустріалізації. Перші п’ятирічки.
-
Причини переходу до індустріалізації
Хоча за рахунок НЕПу розвиток СРСР у середині 20-х рр. досяг довоєнного рівня, але існувало суттєве відставання від передових індустріальних держав (по виробництву електроенергії, сталі, чавуну, видобутку вугілля і нафти).
-
Що таке форсована індустріалізація. Коли і чому було здійснено перехід до форсованої індустріалізації.
Форсована індустріалізація - це проведення запланованої модернізації важкої промисловості швидкими темпами, щоб по-перше, остаточно не відстати від капіталістичного світу, по-друге, для зміцнення обороноздатності, бо зовнішня загроза була досить реальною. На форсовану індустріалізацію було взято курс в 1929 р.
-
Джерела фінансування намічених економічних перетворень:
-
перекачування коштів із легкої та харчової промисловості у важку;
-
відповідне оподаткування населення;
-
запровадження внутрішніх позик (спочатку - добровільних, а згодом - “добровільно” - примусових під контролем суспільних організацій);
-
випуск паперових грошей, не забезпечених золотом;
-
форсоване розширення продажу горілки;
-
збільшення вивозу за кордон нафти, лісу, хутра, хліба, культурних цінностей;
-
режим економії за рахунок скорочення адміністративно-управлінських витрат;
-
експлуатація селянства, робітничого класу, багатьох мільйонів в’язнів ГУТАБу.
Запровадження системи планування економічного розвитку країни.
В цей період була розроблена система відповідних директивних планів господарювання на 5 років (на п’ятирічки). Перший план був затверджений XV з’їздом ВКП(б) в грудні 1927 р. на період 1928/29 - 1932/33 рр.
І п’ятирічка (1928/29 -1932/33 рр.): характерні риси, особливості, результати
-
Було інвестовано в промисловість республіки більше 20% загальносоюзних капіталовкладень.
-
З 1500 промислових підприємств, що споруджувалися в СРСР, 400 будувалося в УСРР (26%), при чому на першому місці за капіталовкладеннями перебувала металургія, на другому — машинобудування, на третьому - електроенергетика.
-
В цей період індустріалізація проходила з певними труднощами: нестача (розпилення) коштів та устаткування, брак кваліфікованих кадрів, постійний перегляд і коригування планів, головними були кількісні показники , а не якісні (т.зв. штурмівщина).
-
Заплановане не було виконано, але населенню було повідомлено про виконання 1-го п’ятирічного плану за 4 роки і З місяці (підвівши підсумки по випуску валової продукції в ціновому виразі).
-
Хоча результати цієї п’ятирічки були все таки значними: в 1932 р. дає перший струм ДНІПРОГЕС, побудовано 53 нові шахти, 12 доменних і 24 мартенівських печей, ХТЗ, Дніпроспецсталь у Запоріжжі, поява нових галузей (н/д у харчовій промисловості — маргаринова, молочна, маслопереробна і т.д.).
2 п’ятирічка (1933 -1937 рр.): характерні риси, особливості, результати.
-
9/10 капіталовкладень в економіку України спрямовувалися у важку промисловість (в першу чергу - машинобудування).
-
З 4500 промислових підприємств, що споруджувалися в СРСР, 1000 будувалася в УСРР (22%).
-
В цей період було здійснено програму т.зв. соціальних перетворень “по остаточному витісненню капіталістичних елементів і ліквідації поділу суспільства на класи” — було закрито приватні торговельно-промислові заклади.
-
Саме в роки цієї п’ятирічки розгортається стаханівський рух (виробниче змагання із застосуванням нових методів роботи з метою отримання більших кількісних результатів). Його початок (30/31 серпня 1935 р.) був пов’язаний з іменем О.Стаханова, вибійника шахти “Центральна-Ірміне” в Кадіївці. Це дало підставу для перегляду виробничих норм у бік їх збільшення, що означало посилення експлуатації робітничого класу державою.
-
Результати п’ятирічки були значними: стали до ладу 3 нові металургійні заводи-гіганти - “Запоріжсталь”, “Криворіжсталь”, “Азовсталь”; Краммашбуд, Дніпроалюмінійбуд; були реконструйовані: Луганський паровозобудівний завод, 4 металургійних - в Макіївці, Дніпродзержинську, Дніпропетровську, Комунарську.
ПІ п’ятирічка (1938 -1942 рр.): характерні риси, особливості, результати.
-
Відсоток інвестицій для України зменшується. Це було пов’язано з планами створення нової промислової зони на Уралі, де на випадок війни заводи перебували б у більшій безпеці.
-
Більша частина інвестицій вкладалася тепер вже у розвиток воєнно-промислових галузей.
-
Із 3000 заводів, що споруджувалися в СРСР, 600 будувалося в УСРР (20%).
-
Темпи розвитку промисловості в роки цієї п’ятирічки не відставали від запланованих за рахунок запровадження надзвичайних заходів - таких як прикріплення робітників та інжененерно-технічних працівників до підприємств (в 1938 р. запроваджуються трудові книжки), інтенсифікація праці - у 1940 р. було здійснено перехід на 8 год. робочий день та 7-денний робочий тиждень і заборонено самовільно залишати робітникам і службовцям підприємства і установи. Порушення дисципліни прирівнювалося до кримінального злочину і каралося
Підсумки і наслідки індустріалізації. Промисловість України напередодні війни.
Україна посіла 2-ге місце у Європі (після Німеччини) за виплавкою чавуну, 3-є - за виробництвом сталі (після Німеччини і Великої Британії), 4-е у світі за видобутком вугілля. Модернізація промисловості сприяла посиленню процесу урбанізації Йде активне формування національного українського робітничого класу. Але водночас форсована індустріалізація стимулювала і негативні тенденції у господарстві України (привілейоване, домінуюче становище групи “А ”, існування підприємств~монополістів, формування промислового потенціалу України диспропорційно —Донбас і Придніпров'я в першу чергу). Індустріальна гонка привела до падіння життєвого рівня населення. В умовах “підхльостування” процесу індустріалізації розпочинаються репресії проти фахівців (“Шахтинська справа” 1928 р., пошуки “шкідників”)