21. Повсякденне життя українців у 1964-1985 рр. Етносоціальні процеси та рівень життя населення в період 1964-1985 рр.

Відбулись зміни чисельності населення , всього за 10 років населення збільшилось на9,6 млн чол. Досягло 51,7 млн. Головну роль в цьому відігравав механічний приріст(прибувало більше людей чим виїзжало). Природний приріст (різниця між народжуваністью та смертностю) неухильно і різко скорочувався. Приріст населення стався за рахунок переселення великої кількості руських в восточні та південні регіони України період 60-80 роківстав періодом динамічних змін у соціально-демографічних показниках сільського населення . 54% сільського населення в 1959 році і 33% у 1989 році.Мало місце зростання доходів на душу населення, за період з 1965 по 1985рік середньомісячна зарплата зросла в двічі (1960-78 крб 1980 155 крб) У 1982 році споживчий кошик щотижневих закупок, для оплати якого в Вашингтоні потрібно було працювати 18 годин, у Києві коштував 53 години (без оцінки якості товару). В 70 роки з’являєтся таке явище як «дефіцит».Соціальна сфера: В СРСР і в.т.ч. Україні існувала розгалужена система соціальних послуг частина з яких надавалась безкоштовно, а деякі за символічну плату. Нажаль рівень цих послуг не завжди був якісним. В СРСР існували дві форми забезпечення житлом: державна - у держави у достроковий найм і частково оплатна (кооперативи) але вирішити проблему з житлом Радянська влада не могла

22. Громадсько-політичне життя в Україні в 30-ті роки хх ст.

Соціалістичні перетворення

Економічні наслідки : Створення важкої промисловості і кол­госпної системи на селі

Соціальні наслідки:

• зникають категорії приватних торговців, власників підприємств;

• збільшується кількість робітників (з 1 млн. 770 тис. до 4 млн. 570 тис. в 1940 р.);

• зростає чисельність службовців і спеціалістів в н/г, освіті, культурі, науці (з 549 тис. у 1928 р. до 2 млн. чол. у 1940 р.);

• 25% населення мали середню і вищу освіту;

• зростає кількість міських жителів в 2 рази (становили 1/3 населення України);

• формується особливий прошарок населення номенклатура” (вище партійне, держав­не і господарське керівництво) — новий прав­лячий клас, забезпечений всіма матеріальни­ми благами і різноманітними привілеями в залежності від статусу.

Як наслідок Соціальні деформації

• Переміщення людей із одних соціальних груп до інших супроводжувалося швидкою ломхою їх психології, способу життя, втратою устале­них традицій.

• Одночасно в умовах створення тоталітарного режиму йде формування психології “сили”, | “насильства”, “примусу” (у номенклатури), ао< “покори”, “слухняності” (у інших верств насе-| лення).

• А масові репресії приводять до формування нації “надломлених” і “поламаних” поколінь

Конституція СРСР 1936 р. Конституція УРСР 1937 р.

• Конституції СРСР (його обговорення тривало півроку, в Україні в цьому обговоренні прийняло участь 13 млн. чол.).

• 5 грудня 1936 р. нову Конституцію СРСР було за­тверджено. В ній проголошувалося:

---- про побудову соціалістичного суспільства в СРСР;

---- запровадження прямих виборів при таємному голосува­нні;

---- селяни одержували рівні з робітниками права обирати та бути обраними в усі органи влади;

---- не допускалася дискримінація за соціальним станом і походженням.

• Конституції республік було розроблено за зразком союзної. ЗО січня 1937 р. було прийнято Конститу­цію УРСР.

• Сталінська Конституція за всіма стандартами була найдемократичнішою на той період у світі Але формальною і декларативною. Н/д щодо сис­теми виборів - в обстановці репресій не було смі­ливців, котрі наважилися б скористатися кабін­кою для таємного голосування, щоб викреслити прізвище кандидата, запропонованого від “блоку комуністів і безпартійних”

Але

В цей час йде процес формування тоталітарного режиму в СРСР:

1) утверджується комуністична форма тоталітарної ідео¬логії;

2) відбувається монополізація влади ВКП(б), усунення з політичної арени інших партій;

3) відбувається зрощення правлячої партії з держапара¬том;

4) встановлюється жорсткий контроль держави над сус¬пільним життям;

5) встановлюється контроль з боку партійного і держав¬ного апарату над економічною сферою, відбувається централізація керівництва економікою.

Причини формування тоталітарного режиму: збереження психології громадянської війни в умовах ворожого зовнішнього оточення і загрози початку нової інтервенції. Особистість Й Сталіна суттєво вплинула на формування такого тоталітарного режиму.

Масові репресії та їх жертви

• Причини репресій:

• ліквідапія можливої опозиції (в умовах формування незадоволення в сус­пільстві політикою партії і особисто Й.Сталіна);

• ліквідація індивідуального інакомислення в партії (з метою згуртування сил навколо “генеральної ліні'ї” партії, спрямованої на швидку побудову со­ціалізму);

• утримання під жорстким контролем партії перебігу суспільних процесів в країні.

• Перші судові процеси.

“Шахтинська справа” 1928 р. В Шахтинській окрузі Пн.-Кавказького краю було “викрито” “шкідницьку” організацію технічної інтелігенції. На лаві підсудних опинилися і керівники промисловості України, які начебто очо­лювали “Харківський центр” — філіал даної організації.

Процес “СВУ” березень 1930 р. Над “Спілкою визволення України”, в яку начебто входили видатні діячі української інтелігенції, які “намагалися ре­ставрувати в Україні буржуазно-поміщицький лад”. Підсудними були 45 осіб, серед них С.Єфремов, В.Чехівський...

Масові репресії відбувалися в 30-х рр.:

• репресії -“чистки” держапарату 1929-1930 рр. (тих, хто проявляв “м’якотілість” в проведенні колективізації - 11% звільнено з роботи);

• репресії у формі депортацій проти селян в 1930-1932 рр. (які чинили опір колективізації);

• репресії проти робітничого класу і нової технічної інтелігенції в 30-х рр. (як таких, що допускали “зриви” виробництва в умовах штурмів­щини);

• репресії проти діячів української культури в 1933 р. (які чинили опір згортанню українізації - 250 вчених АН УРСР було репресовано, 89 письменників страчено, 64 заслано);

• репресії - “чистки” в партії з 1933 по 1938 р. (особливо після вбивства С.Кірова в 1934 р., під репресії попадали не тільки рядові комуністи, а і керівники КП(б)У—н/д з 11 членів Політбюро ЦК, обраних в 1937 р., загинуло 10);

• репресії — “чистки” в армії — особливо активно в 1937-1938 рр. (пошук ворожих агентів в армії напередодні війни — н/д тільки у Київському і Харківському округах за півтора року було репресовано 17 комдивів і 18 комбригів).

Репресовані визнавалися “ворогами народу”, по відношенню до них застосовувалися моральний тиск і фізичне насилля (тортури). Від них таким чином вибивалися “зізнання”. їх чекали табори ГУТАБу або розстріл, їх сім’ї (дітей і жінок) — тавро родичів “ворогів народу”, поз­бавлення роботи, висилка, дитбудинки.

Але масові репресії дійсно сприяли згуртуванню суспільства навколо “генеральноїлінії партії”, зміцненню влади ВКП(б)і особисто Й.Сталіна, будучи характерною ознакою сталінського тоталітар­ного режиму.