
- •Історичне значення та уроки боротьби українського народу за незалежність України у 1917-1920 рр.
- •Проголошення державної незалежності України 24 серпня 1991р. Історичне значення.
- •Прихід до влади м.С.Горбачова. Розгортання національно-визвольного руху в Україні.
- •Війна радянської Росії з унр. Проголошення незалежності унр грудень 1917- січень 1918 рр.
- •Політика “коренізації” (українізації), її наслідки. О.Я.Шумський, м.О.Скрипник.
- •Наростання кризових явищ в освіті, науці та культурі України в 70-80-х роках хх ст.
- •Пожвавлення літературно-мистецького життя в Україні в умовах десталінізації, “Шістдесятники”.
- •Рух Опору та його течії в Україні в роки Другої світової війни 1939-1945 рр.
- •Державотворчі процеси: особливості розбудови законодавчої, виконавчої та судової влади в Україні після здобуття незалежності в 90 –х роках хх ст.
- •Окупація України військами Німеччини та її союзників. Перші дні війни.
- •Варшавська угода. Радянсько-польська війна і Україна 1920р. Ризький мирний договір.
- •Початок Першої світової війни в Україні. Воєнні дії в 1914р.
- •Загострення екологічних проблем в Україні у 70-80 рр. Чорнобильська катастрофа та її наслідки.
- •Голодомори 1921-1923, 1932-1933..1947 рр. В Україні: причини, наслідки.
- •Основні принципи зовнішньої політики незалежної України.
- •Нацистський “Новий порядок” в Україні в 1941-1944рр. Голокост.
- •Політика радянського уряду в Україні в 1919-1920 рр. “Воєнний комунізм”.
- •Культура України в 1941-1950 рр.
- •Повсякденне життя українців у 1964-1985 рр. Етносоціальні процеси та рівень життя населення в період 1964-1985 рр.
- •Громадсько-політичне життя в Україні в 30-ті роки хх ст.
- •Особливості та наслідки сталінської індустріалізації в Україні. Підсумки і наслідки індустріалізації. Перші п’ятирічки.
- •Західноукраїнські землі на поч. Хх ст.: економічний, політичний, соціальний розвиток. Модернізація.
- •Особливості політичного життя в Західній Україні на початку XX століття
- •Діяльність політичних партій Західної України
- •Діяльність національних спортивно-фізкультурних організацій
- •Загострення кризи радянського ладу в 1985-1991 рр.: шлях від застою до занепаду.
-
Повсякденне життя українців у 1964-1985 рр. Етносоціальні процеси та рівень життя населення в період 1964-1985 рр.
Відбулись зміни чисельності населення , всього за 10 років населення збільшилось на9,6 млн чол. Досягло 51,7 млн. Головну роль в цьому відігравав механічний приріст(прибувало більше людей чим виїзжало). Природний приріст (різниця між народжуваністью та смертностю) неухильно і різко скорочувався. Приріст населення стався за рахунок переселення великої кількості руських в восточні та південні регіони України період 60-80 роківстав періодом динамічних змін у соціально-демографічних показниках сільського населення . 54% сільського населення в 1959 році і 33% у 1989 році.Мало місце зростання доходів на душу населення, за період з 1965 по 1985рік середньомісячна зарплата зросла в двічі (1960-78 крб 1980 155 крб) У 1982 році споживчий кошик щотижневих закупок, для оплати якого в Вашингтоні потрібно було працювати 18 годин, у Києві коштував 53 години (без оцінки якості товару). В 70 роки з’являєтся таке явище як «дефіцит».Соціальна сфера: В СРСР і в.т.ч. Україні існувала розгалужена система соціальних послуг частина з яких надавалась безкоштовно, а деякі за символічну плату. Нажаль рівень цих послуг не завжди був якісним. В СРСР існували дві форми забезпечення житлом: державна - у держави у достроковий найм і частково оплатна (кооперативи) але вирішити проблему з житлом Радянська влада не могла
-
Громадсько-політичне життя в Україні в 30-ті роки хх ст.
Соціалістичні перетворення
Економічні наслідки : Створення важкої промисловості і колгоспної системи на селі
Соціальні наслідки:
-
зникають категорії приватних торговців, власників підприємств;
-
збільшується кількість робітників (з 1 млн. 770 тис. до 4 млн. 570 тис. в 1940 р.);
-
зростає чисельність службовців і спеціалістів в н/г, освіті, культурі, науці (з 549 тис. у 1928 р. до 2 млн. чол. у 1940 р.);
-
25% населення мали середню і вищу освіту;
-
зростає кількість міських жителів в 2 рази (становили 1/3 населення України);
-
формується особливий прошарок населення номенклатура” (вище партійне, державне і господарське керівництво) — новий правлячий клас, забезпечений всіма матеріальними благами і різноманітними привілеями в залежності від статусу.
Як наслідок Соціальні деформації
-
Переміщення людей із одних соціальних груп до інших супроводжувалося швидкою ломхою їх психології, способу життя, втратою усталених традицій.
-
Одночасно в умовах створення тоталітарного режиму йде формування психології “сили”, | “насильства”, “примусу” (у номенклатури), ао< “покори”, “слухняності” (у інших верств насе-| лення).
-
А масові репресії приводять до формування нації “надломлених” і “поламаних” поколінь
Конституція СРСР 1936 р. Конституція УРСР 1937 р.
-
Конституції СРСР (його обговорення тривало півроку, в Україні в цьому обговоренні прийняло участь 13 млн. чол.).
-
5 грудня 1936 р. нову Конституцію СРСР було затверджено. В ній проголошувалося:
---- про побудову соціалістичного суспільства в СРСР;
---- запровадження прямих виборів при таємному голосуванні;
---- селяни одержували рівні з робітниками права обирати та бути обраними в усі органи влади;
---- не допускалася дискримінація за соціальним станом і походженням.
-
Конституції республік було розроблено за зразком союзної. ЗО січня 1937 р. було прийнято Конституцію УРСР.
-
Сталінська Конституція за всіма стандартами була найдемократичнішою на той період у світі Але формальною і декларативною. Н/д щодо системи виборів - в обстановці репресій не було сміливців, котрі наважилися б скористатися кабінкою для таємного голосування, щоб викреслити прізвище кандидата, запропонованого від “блоку комуністів і безпартійних”
Але
В цей час йде процес формування тоталітарного режиму в СРСР:
1) утверджується комуністична форма тоталітарної ідео¬логії;
2) відбувається монополізація влади ВКП(б), усунення з політичної арени інших партій;
3) відбувається зрощення правлячої партії з держапара¬том;
4) встановлюється жорсткий контроль держави над сус¬пільним життям;
5) встановлюється контроль з боку партійного і держав¬ного апарату над економічною сферою, відбувається централізація керівництва економікою.
Причини формування тоталітарного режиму: збереження психології громадянської війни в умовах ворожого зовнішнього оточення і загрози початку нової інтервенції. Особистість Й Сталіна суттєво вплинула на формування такого тоталітарного режиму.
Масові репресії та їх жертви
-
Причини репресій:
-
ліквідапія можливої опозиції (в умовах формування незадоволення в суспільстві політикою партії і особисто Й.Сталіна);
-
ліквідація індивідуального інакомислення в партії (з метою згуртування сил навколо “генеральної ліні'ї” партії, спрямованої на швидку побудову соціалізму);
-
утримання під жорстким контролем партії перебігу суспільних процесів в країні.
-
Перші судові процеси.
“Шахтинська справа” 1928 р. В Шахтинській окрузі Пн.-Кавказького краю було “викрито” “шкідницьку” організацію технічної інтелігенції. На лаві підсудних опинилися і керівники промисловості України, які начебто очолювали “Харківський центр” — філіал даної організації.
Процес “СВУ” березень 1930 р. Над “Спілкою визволення України”, в яку начебто входили видатні діячі української інтелігенції, які “намагалися реставрувати в Україні буржуазно-поміщицький лад”. Підсудними були 45 осіб, серед них С.Єфремов, В.Чехівський...
Масові репресії відбувалися в 30-х рр.:
-
репресії -“чистки” держапарату 1929-1930 рр. (тих, хто проявляв “м’якотілість” в проведенні колективізації - 11% звільнено з роботи);
-
репресії у формі депортацій проти селян в 1930-1932 рр. (які чинили опір колективізації);
-
репресії проти робітничого класу і нової технічної інтелігенції в 30-х рр. (як таких, що допускали “зриви” виробництва в умовах штурмівщини);
-
репресії проти діячів української культури в 1933 р. (які чинили опір згортанню українізації - 250 вчених АН УРСР було репресовано, 89 письменників страчено, 64 заслано);
-
репресії - “чистки” в партії з 1933 по 1938 р. (особливо після вбивства С.Кірова в 1934 р., під репресії попадали не тільки рядові комуністи, а і керівники КП(б)У—н/д з 11 членів Політбюро ЦК, обраних в 1937 р., загинуло 10);
-
репресії — “чистки” в армії — особливо активно в 1937-1938 рр. (пошук ворожих агентів в армії напередодні війни — н/д тільки у Київському і Харківському округах за півтора року було репресовано 17 комдивів і 18 комбригів).
Репресовані визнавалися “ворогами народу”, по відношенню до них застосовувалися моральний тиск і фізичне насилля (тортури). Від них таким чином вибивалися “зізнання”. їх чекали табори ГУТАБу або розстріл, їх сім’ї (дітей і жінок) — тавро родичів “ворогів народу”, позбавлення роботи, висилка, дитбудинки.
Але масові репресії дійсно сприяли згуртуванню суспільства навколо “генеральноїлінії партії”, зміцненню влади ВКП(б)і особисто Й.Сталіна, будучи характерною ознакою сталінського тоталітарного режиму.