Діяльність національних спортивно-фізкультурних організацій

Активізація національного життя стала можливою завдяки діяль­ності товариства “Просвіта” (на І914 р. діяло 77 філій та близько З тис. читалень, 2364 бібліотеки ) та розширенню мережі українських шкіл (існувало 6 державних, 15 при­ватних українських гімназій та біля З тис. народних шкіл).

Велику роль у зростанні націона­льної свідомості відіграло Наукове товариство ім. Т.Шевченка, яке видало до 1914 р. біля 300 назв нау­кових праць переважно українознав­чого характеру»

Виникають національні спортив­но-пожежні товариства “Сокіл” (в 1894 р.) та “Січ” (1900 р.), скаут­ська організація “Пласт” (1911 р.), що ставили своїм завданням фізичне виховання молоді, відновлення серед неї лицарського духу Запорізької Січі, патріотичне виховання та війсь­ковий вишкіл.

Ці організації не мали такого війсь­ково-спортивного статусу і фінансо­вої та матеріальної підтримки від влади, як аналогічні польські “Со- кул” і “Стршелєц”, але все одно на­були широкої популярності серед українського населення.

Високий рівень військово-спортивної підготовки української молоді вия­вився під час святкування 100-річчя з дня народження Т.Шевченка у Льво­ві, коли по вулицях міста маршем пройшло 12 тис. чол.

Роль УГКЦ на чолі з А.Шептицьким у піднесенні національного життя в західноукраїнських землях

• Вплив на національні справи УГКЦ (Української греко-католицької церк­ви) став зростати з приходом на митро­поличий престол А.Шептицького в 1900 Р-

• Він був душею національно культурно­го життя Галичини, бо:

-- сприяв розвитку освіти (заснував Науковий Інститут та “Академічний дім” у Львові, фінансово підтриму­вав школи, виділяв стипендії для українських студентів);

-- сприяв розвитку українського мис­тецтва (був меценатом для митців, у 1913 р заснував у Львові Українсь­кий Національний Музей);

-- проводив доброчинну діяльність (заснував український шпиталь “Народну Лічницю”, підтримував дитячі садки та сирітські установи)”;

-- підтримував українські друкарні.

• Це підняло авторитет УГКЦ і зробило її впливовим чинником не лише в націо­нально-культурному , а і в політичному житті.

• А.Шептицький брав активну участь у переговорах між українськими політич­ними силами, австрійським урядом та місцевою польською владою про відкрит­тя українського університету у Львові (планувалося зробити це до 1916 р.)

У лютому 1914 р. завдяки активним діям А.Шептицького було досягнуто польсько- українського компромісу: українці мали одержати третину місць у Галицькому сеймі та повноправне представництво у різних сеймових

25. Загострення кризи радянського ладу в 1985-1991 рр.: шлях від застою до занепаду.

В середині 80-х р. в СССР опинився в кризі, яка вимагала перетворень. В політичній системі – зберігався диктат Комуністичної партії, яка блокувала ініціативу громадян і не давала проводити реформи. В економічній сфері – існувало велике відставання п промисловості і сільському господарстві від провідних країн світу США, Німеччина, Великобританія. В соціальній сфері – існував дефіцит товарів. 11 березня 1985 р. пленум ЦК КПСС обрав Генеральним секретарем КПСС Михайла Горбачова. Він розумів необхідність перебудови. Він бачив перебудову як прискорення соціально-економічного розвитку, демократизацію суспільства та гласність. Поступово почалась кадрова ротація. В 1987 році було прийнято рішення про проведення виборів на альтернативній основі. На хвилі демократії почали обирати рішенням трудових колективів директорів підприємств. В економічній сфері почався експеримент з госпрозрахунку, хоч він і не дав позитивних результатів. Тобто почались поступові переміни, які ще не давали очікуваних результатів, але сприяли підриву авторитету КПСС в суспільстві. В 1986 р. сталась Чорнобильська катастрофа, наслідки якої намагались приховати від суспільства і це також сприяло падінню авторитету КПСС.