Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1.doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
07.03.2016
Размер:
227.33 Кб
Скачать

Особливості політичного життя в Західній Україні на початку XX століття

У др. пол. XIX ст. центр українського національного руху переміщається на західноукраїнські землі і досягає значних результатів. На поч. XX ст. тут виростає свідома своїх економічних, культурних і політичних інтересів українська нація. Українську Галичину всерйоз починають порівнювати з П’ємонтом.

Активність західноукраїнського населення в цей період реалізується через діяльність політичних партій, національних і спортивно- фізкультурних організацій. В національному русі Західної України зростає роль УГКЦ на чолі з митрополитом А.ИІептицьким.

Діяльність політичних партій Західної України

На поч. XX ст. в Західній Україні активно діяли такі політичні партії як РУРЇІ (Русько-українська радикальна партія), УНДП (Українська національно-демокра- тична партія), УСДП (соціал-демократична партія), УХСП (Українська християн- сько-суспільна партія), які намагалися втілити у життя свої політичні програми.

(н/д метою УНДП було проголошено утворення з українських частин Галичини та Буковини окремої провінції з власною адміністрацією та національним сеймом).

Але програми українських партій мали більше декларативний характер з пев­ним присмаком романтизму, що не сприяло результативності їх діяльності. їх ді­яльність носила швидше культурно-просвітницький характер (підтримували діяль­ність просвіт, виступали за розвиток українського шкільництва)

Особливе місце в їх діяльності мала боротьба за запровадження загального ви­борчого права та територіально-адміністративний перерозподіл Галичини. З питання демократизації виборчої системи їм вдалося добитися певних результатів: у січні 1907 р. австрійський уряд проголосив нове положення про вибори до феде­рального парламенту на основі загального і рівного виборчого права. В результаті виборів 1907 р. до австрійського парламенту потрапили 27 депутатів-українців від Галичини та 5 від Буковини. Українська депутатська група у Відні чисельністю 32 чол. перетворилася на силу, з якою мусив рахуватися федеральний уряд.

Але на виборах до галицького сейму 1908 р. внаслідок фальсифікацій і шахрай­ства польської влади українці отримали мало місць. Це спричинило загострення польсько-українського протистояння в регіоні (н/д протестуючи проти зловживань поляків під час виборів український студент М.Січинський вбиває губернатора Га­личини А.Потоцького).

На поч. XX ст. активізуються зв’язки політичних сил Наддніпрянської та За­хідної України. В Галичині та на Буковині тривалий час перебували представники політичної еміграції з Наддніпрянщини (особливо в період столипінської реакції). Саме у Львові було опубліковано програмну відозву РУП “Самостійна Україна”, там же перебували закордонні комітети РУП (пізніше УСДРП).

На місцевому ґрунті, переймаючи досвід політичних сил Західної України, українські політичні партії Наддніпрянщини радикалізують свою погляди в напрямку націоналізму.

В умовах наростання загрози світової війни західноукраїнські політичні партії ак­тивно співпрацюють з австрійською владою, виражають свою готовність

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]