Міністерство освіти і науки Луганської Народної Республіки
Державний заклад “Луганський університет імені Тараса Шевченка”
Кафедра українського літературознавства
та компаративістики
Історіософські мотиви поетів “Празької школи”
Курсова робота
студентки II курсу
групи У/А-2
факультету філології
Нагорної Ірини Станіславівни
Науковий керівник –
Перетята О. С.,( доц.філол.наук)
Луганськ 2015
ПЛАН
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Українська історіософія
РОЗДІЛ 2. Творчий шлях поетів “Празької школи”
РОЗДІЛ 3. Ключові лінії в історіософії “Празької школи”
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Вступ
Празька школа – феномен, який не має аналогів у світовій літературі XX століття, оскільки безпосередньо пов'язаний з процесами національного становлення і тими катастрофами, що випали на долю української політичної нації. Будь - яку розмову про феномен творчості “пражан” годі починати без ґрунтовного аналізу тієї суспільно-політичної ситуації, в якій опинилася міжвоєнна Європа. Насамперед, це зумовлюється тим, що ідейно-естетична платформа поетів “Празької школи”, певною мірою, була дотичною до ідеологічного характеру мислення, а їхня творча практика досить активно вбирала провідні політичні, культурологічні, філософські ідеї, які породжував європейський інтелект. Основу “Празької школи” складали вчорашні учасники визвольних, нещасливих для України, змагань 1917—1921 рр., інтерновані в табори, зокрема, на землях Польщі. До неї входили Ю. Дараган, Є. Маланюк, О. Ольжич, Л. Мосендз, Олена Теліга, Наталя Лівицька-Холодна, Оксана Лятуринська, О. Стефанович та інші. Після того, як Польща почала надто неприязно ставитися до українців, більша їх частина подалася до Чехо-Словаччини. Адже тут, у Празі, діяв Український вільний університет при Карловім університеті, Український педагогічний інститут ім. М. Драгоманова, а у Подебрадах — Українська господарська академія. У цих закладах навчалися Є. Маланюк, Наталя Лівицька-Холодна, Ю. Дараган, Олена Теліга, О. Ольжич, Оксана Лятуринська [3, с.58].
З'явилися “нові характери”, виповнені напругою вольових імперативів. Вони формувалися на межі українського та європейського світів, пронизуваному потужними вітрами західної культури та стимульованою ними історичною пам'яттю рідного народу. На підставі цього й виникла їхня історіософічна (тобто, позначена мудрістю історії) лірика. “Пражани” витворили довкола себе потужні силові поля «аристократизму духу», стали осередком формування нового типу українця, який зумів інтелектуалізувати чуттєву стихію української ментальності, дисциплінував її, ввів у тверді береги перспективної форми, надав українському рухові чіткого спрямування. Яскравим документом такої якісної зміни в культурі та літературі була їхня історіософічна лірика. Розглядаючи її, не доводиться говорити про певну стильову цілісність.
Отже, поезія “празької школи” характерна тим, що в її текстах віднайшов своє випробування вольовий тип українця, котрий невдовзі утверджувався в житті, яке потребувало “трагічних оптимістів”[8, .c.20-31].
І хоча для Європи вона лишилася непоміченою, в контексті української літератури окреслилась як яскраве художнє явище.
Актуальністю нашої теми є нинішня ситуація в Україні, яка приховує в собі загрозу соціального вибуху, ставить перед дослідниками проблему моральної відповідальності за наукову достовірність у висвітленні ними іcторичних процесів. Певною гарантією відповідності їх праць може служити забезпечення належного рівня наукової методології досліджень, підвищення інтересу науковця до історіософського осмислення економічних і соціально - політичних процесів.
За умов катастрофічного зниження виробництва, невпинної інфляції, різкого зростання соціально – классового розшарування, люмиенізація населення, розкладу звичної соціонормативної культури на перший план висувається анліз проблеми історичного самоусвідомлення народу, що став державною нацією.
Синтетично пов`язати в такому аналізі проблеми сьогодення, досвід минулого і сподівання намайбутнє спроможна лише історіософія – філософське розуміння історичного процесу, теорія історії [19, с.3].
Наукова новизна визначається спробою розглянути ключові мотиви історіософії “Празької школи”.
Мета: поглибити теоретичні знання про творчість “Празької школи”.
Завдання: - дослідити історіософські мотиви у поезії “Празької школи” і проаналізувати ключові проблеми, що є базовими для історіософії пражан;
- дати чітке визначення поняття історіософія;
- визначити, що таке українська історіософія.
Предметом дослідження є історіософська концепція, втілена у ліричних творах поетів Празької школи.
Об`єктом дослідження слугують опубліковані художні тексти “Празької школи” 20 – 30-х років.