Частота оцінки нпр в залежності від віку дитини.

Період життя дитини	Частота оцінки
першому році	щомісяця
Другому	Раз на квартал
третьому	Раз на півріччя

Рівень розвитку дітей першого року життя, які виховуються в сім’ї, оцінює лікар-педіатр на прийомі в кабінеті здорової дитини. А тих, які знаходяться в дитячих колективах _ вихователь під кронтролем лікаря-педіатра і педагога. Для оцінки розвитку, поведінки використовують також патронажні записи дільнічої сестри і відомості, отримані від матері.

Психічний розвиток прийнято вимірювати значенням, яке називається коефіцієнтом розвитку чи коефіцієнтом інтелекту (IQ - Intelligence quotient).

Цей показник вираховується як різниця календарного (КВ) та психічного віку (ПВ).

IQ = ПВ х 100/ КВ

Величину отриманого IQ оцінюють за таблицею

Величина IQ	Оцінка розвитку	Величина IQ	Оцінка
130 і більше	Дуже високий	80-89	Слабкий нормальний
120-129	Високий	70-79	Межові випадки
111-120	Нормальний високий	69 і менше	Дебільність
90-110	Середній нормальний	-	-

За норму розвитку дитини приймається оволодіння уміннями та навичками в межах епікризового строку. Розвиток також може бути раннім або прискореним, чи навпаки, сповільненим чи відзначатись затримка психічного розвитку. При виявленні затримки психічного розвитку більше ніж на 2 епікризові строки необхідне ретельне обстеження і диспансерне спостереження. Епікризові строки для дітей різного віку різняться і представлені на таблиці.

Таблиця

Перший рік	± 15 днів
Другий рік	± 3 місяці
Третій рік	± 6 місяців

Для визначення психічного розвитку дітей використовують так звані основні лінії розвитку. Вони включають основні фізіологічні реакції, вміння і навички.

Основні лінії розвитку.

Для дітей першого півріччя життя це: формування слухових і зорових орієнтовних реакцій, позитивних емоцій, рухів кінцівок, загальних рухових навичок, підготовчих етапів активної мови і умінь.

У віці від 6 до 12 місяців оцінюють розвиток загальних рухів, розуміння мови, активної мови, дії з предметами, умінь і навичок, що виявляються в процесі спілкування дітей одного з другим.

На другому році життя основними показниками служать: розвиток розуміння і активної мови, сенсорний розвиток, ігри і дії з предметами. Подальше становлення рухової активності, умінь і навичок.

У віці від 2 до 3 років основними показниками є активна мова, сенсорний розвиток, участь в іграх, конструктивна та образотворча діяльність, рухова активність.

Для оцінки нервово-психічного розвитку дітей від 3 до 7 років користуються даними спостережень за поведінкою дитини під час різних режимних моментів, при проведенні поглиблених лікарняних оглядів, а також характеристиками, що надані педагогами. При цьому основними показниками є моторний розвиток та зорова координація, розвиток мови, пізнавальна діяльність, соціально-культурний розвиток.

Для школярів тестові програми складені з врахуванням навчальної програми.

Порушення психічного розвитку клінічно проявляються олігофренією, яка розділяється на 3 ступені важкості: легка – дебільність, середня – імбецильність, важка – ідіотія.

Відсутність здатності говорити в дітей раннього віку трактується логопедами як алалія (порушення мови в дорослих після інсультів називається афазією). Різниця цих понять полягає в тому, що в дорослих мова до хвороби була сформована, а в дітей з алалією порушене становлення й розвиток мовних функцій.

Матеріали для самоконтролю:

А. Завдання для самоконтролю (тести)

1. Головною ознакою ДЦП (дитячого церебрального паралічу) є

А.Затримка НПР до олігофренії.

Б. Порушення руху – нездатність підтримувати нормальну позу і виконувати необхідні довільні рухи.

В. Патогномонічні зовнішні ознаки – монголоїдний розріз очей, короткі ступні та кисті.

Г. Зменшення розмірів внутрішніх органів та їх вади.

2. Головною ознакою синдрома Дауна є:

А. Анацефалія

Б. Порушення руху – нездатність підтримувати нормальну позу і виконувати необхідні довільні рухи.

В. Затримка НПР, патогномонічні зовнішні ознаки – монголоїдний розріз очей, короткі ступні та кисті.

Г. Збільшення розмірів внутрішніх органів та їх вади.

3.Головними показниками НПР є:

А. Умовно-рефлекторна діяльність, мова, вища нервова діяльність

Б, Менталітет та ерудиція

В. Перша та друга сигнальні системи

Г. Строки появи умовних рефлексів

4. Патогномонічною ознакою гідроцефалії є:

А. Прискорення НПР на першому році життя.

Б. Синдром „заходу сонця”, симптом Грефе.

В. Порушення руху – нездатність підтримувати нормальну позу і виконувати необхідні довільні рухи.

Г. Патогномонічні зовнішні ознаки – монголоїдний розріз очей, короткі ступні та кисті.

5. Кваліфіковану оцінку рівня психічного розвитку дитини першого року життя дає:

А. Лікар –педіатр в кабінеті здорової дитини.

Б. Патронажна медсестра.

В. Приватний психолог.

Г. Батьки.

Відповіді. 1Б, 2В, 3А, 4Б,5А.

Б. Задачі для самоконтролю

1. Батьки Олі Г, 6 років, звернулись до дитячого стаціонару зі скаргами на підвищення у дівчинки температури тіла до 39,0˚С, різкий головний біль, блювоту. Об’єктивно: стан важкий, дитина млява, сонлива. Про яку патологію можна думати? Які рефлекси необхідно перевірити?

Приклад відповіді. Менінгеальний синдром. Необхідно дослідити менінгеальні знаки (рефлекси Керніга, Брудзинського, тощо).

2. Визначте вік психічного розвитку дитини. Відомо, що на даний час дитина має наступні навички.

Відрізняє близьких людей від чужих за зовнішнім виглядом (по-різному реагує на обличчя знайомого і незнайомого дорослого. Хапає іграшку, яку їй дають і утримує її. Повертається зі спини на живіт. Стоїть при підтримці під пахви.

Відповідь. 5 місяців

Рекомендована література

Основна:

1. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. - К., 1999. - 578 с.

2. Педіатрія. Навчальний посібник за ред. проф.. О.В.Тяжкої.К.,2005.С.33-44.

3. Матеріали лекції.

Додаткова.

1. Капітан Т.В. Пропедевтика дитячих хвороб з доглядом за дітьми: Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів.- Вінниця: ДП ДКФ, 2006.-792с.

2. Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за детьми / За ред. В.Г. Майданника, К.Д. Дуки.- К.: Знання України, 2002.- 356 с.

3. Мазурин А.В., Воронцов И.В. Пропедевтика детских болезней.- СПб.: Фолиант, 1999. - 928 с.

4. Майданник В.Г., Дадакіна М.А. Діагностика порушень фізичного та психічного розвитку дітей.- К., 1995.-124 с.