МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Ім. О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

„Затверджено”

на методичній нараді

кафедри педіатрії №1

Завідувач кафедри

Професор О.В.Тяжка

____________________

„____”__________ 200 _р

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна
Модуль №
Змістовний модуль №
Тема заняття	Поняття про нервово-психічний розвиток дітей, його особливості в різні періоди дитячого віку. Типи вищої нервової діяльності (ВНД) і фазові стани у дітей та їх значення для виховання.
Курс
Факультет

1. Актуальність теми: Нервова система являє собою одну з головних комунікаційних систем в організмі людини. Разом з ендокринною, імунною системами вона забезпечує постійність внутрішнього середовища, регуляцію всіх життєвих процесів в організмі. Крім того, вона є органічним базисом для формування психічної діяльності, розвитку особистості.

2. Конкретні цілі:

• Знати анатомічні та функціональні особливості нервової системи у дітей різного віку, їх взаємозв’язок з психічним розвитком.

• Навчитись досліджувати різні рефлекси та інші характеристики нервової системи.

• Вивчити особливості та закономірності психологічного розвитку дітей різного віку.

• Орієнтуватись в основних класифікаціях періодів психологічного розвитку дітей.

• Класифікувати різни типи ВНД у дітей

• Пояснювати основні принципи виховання.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
Анатомія	Визначати анатомічні структури нервової системи та їх функції
Гістологія	Будова нервових клітин, нервового синапсу.
Фізіологія	Принципи, особливості функціонування нервової системи. Визначення феномену ригідності м’язів.
Біохімія	Нейро-фізіологічні медіатори, їх функція

3. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін	Визначення
Нервово-психічний розвиток (НПР)	Процес дозрівання нервової системи та формування психічних функцій.
Вища нервова діяльність	Діяльність вищих відділів головного мозку, які забезпечують нормальне існування організму і його постійне пристосування до умов навколишнього світу, які безперервно змінюються.
Імпринт	Перший образ, враження, що формується відразу після народження

2. Теоретичні питання до заняття.

1. Які особливості мають окремі відділи нервової система дитини?

2. Чи можна вважати дитину „дорослим в мініатюрі”, який просто ще мало знає і вміє?

3. Який вид чутливості з`являється у дитини першим?

4. Терміни розвитку моторики у дітей?

5. Які менінгеальні знаки використовують для діагностики менінгіту в періоді новонародженості?

6. Які визначальні етапи становлення психіки дитини?

3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1. Дослідження рефлексів як транзиторних, так і довічних автоматизмів.

2. Дослідження різних видів чутливості.

3. Визначення менінгеальних знаків.

4. Визначення координаційних проб.

5. Дослідження показників статики і моторики дітей різного віку.

Зміст теми

Нервова система починає формуватись ще з другого тижня внутрішньоутробного розвитку з дорсального потовщення ектодерми. Найбільша інтенсивність ділення нервових клітин має місце з 10 по 18 тиждень внутрішньоутробного розвитку, отже цей час є критичним для формування нервової системи.

У новонародженого сформовано 25% зрілих нейроцитів головного мозку, темпи його росту і розвитку найбільш інтенсивні на першому році життя і до року формується 90-95% клітин, до 18 місяців - решта. У зв′язку з цим надзвичайно важливою є своєчасна діагностика і лікування уражень головного мозку, поки ще можуть спрацьовувати компенсаторні механізми.

Після народження у нервових клітинах ще майже відсутні дендрити, сіра речовина погано диференційована від білої. Новонароджений видає генералізовану реакцію на подразнення, Розвиток зв′язків у нервовій системі та диференціація клітин відбуваються разом із ускладненням вищої нервової діяльності.

Різні відділи головного мозку мають власні темпи та строки розвитку. У новонароджених півкулі розвинені слабше, основні борозни сформовані, але вони мають малу висоту і глибину. Центри кори ще не сформовані. Найкраще розвинена скронева доля, в ній містяться найбільш важливі аналізатори. Загалом розвиток кори найбільш інтенсивний в перинатальному періоді. Цитоархітектоніки, властивої дорослим кора набуває у 1-2 роки.

Має місце висока гідрофільність мозкової тканини, отже легко розвиваються набряки. Це пов′язано по-перше зі значною васкуляризацією мозкової тканини та зниженим відтоком, а по-друге з високим вмістом білків та онкотичним тиском.

У нервової тканини більш висока потреба в кисні, тому на ній перш за все позначається кисневе голодування.

Спинний мозок, як філогенетично давніший, у новонароджених більш зрілий, ніж головний, з віком збільшується тільки кількість нервових клітин. І у маленьких дітей швидше розвивається рухова активність. Важливо пам′ятати, що у дітей раннього віку він відносно довший, ніж у дорослих. Це треба враховувати при проведенні люмбальної пункції.

Аналізатори. Всі аналізатори сформовані до моменту народження, але мають високий поріг чутливості.

Зоровий – у новонароджених має місце фізіологічна світлобоязнь, фізіологічний ністагм, фізіологічна далекозорість, більша широта акомодації. В 2,5-3 місяці дитина бінокулярно фіксує погляд. У віці 4 років гострота зору достатня для початку читання.

Слуховий – новонароджена дитина сприймає звуки біля 12 децибел, в наступному слух вдосконалюється до десятих долей. Встановлено, що і внутрішньоутробно плід сприймає звуки, в цей період має місце кісткове проведення звуків. В 7-8 місяців відбувається координація слухового та зорового аналізаторів;

Нюховий – новонароджена дитина сприймає тільки сильні запахи, з 4місяців диференціює декілька запахів.

Смаковий – у новонароджених ширше рецепторне поле і вищий поріг чутливості. З 3 місяців може віддиференціювати декілька смакових відчуттів, а тонкі смакові відчуття вдосконалюються у молодшому шкільному віці.

Чутливість. Поріг всіх видів чутливості у дітей, тільки-но з′явившихся на світ ще високий. Найкраще розвинена тактильна чутливість. Вона визначається вже з 7 місяця внутрішньоутробного розвитку, краще розвинена на обличчі, підошвах, кистях. Температурна - також розвинена, краще маленька дитина сприймає холод. Слабо розвинена больова чутливість, вона має найбільший поріг формується до 6 дня. Більш складний і філогенетично молодий вид чутливості – глибока (вібраційна, м´язево-суглобова чутливість, відчуття тиску, ваги) присутня і у новонароджених, поступово вдосконалюється і розвивається до 2 років.

Вегетативна нервова система. Її обидва відділи функціонують з моменту народження. В крові новонароджених переважає норадреналін, оскільки симпатична нервова система більш молоде утворення і її функція - адаптація до умов, що змінюються. З віком відбувається перехід від генералізованих вегетативних реакцій до локалізованих, спеціалізованих. З 3 до 7 місяців переважає парасимпатична нервова система.

Нервово - психічний розвиток дітей характеризується різними складовими. Має значення правильність розвитку статичних і моторних функцій, мови, навичок самообслуговування, особистої і загальної гігієни, ігрової і трудової діяльності, готовність до навчання у школі тощо.

Рухова активність дитини першого року життя складається спочатку з підтримки м′язевого тонусу (статики), хаотичних спонтанних рухів, безумовних рефлексів. Протягом першого року життя дозріває стріарна та коркова регуляція моторики, це обумовлює затухання безумовних і активне формування умовних рефлексів, та розвиток основних вільних моторних актів (моторики) (див. табл.).