Бондаренко

вирішив скласти пісню. Та пісня – ось вона:

***

Над Ідзумонависли вісім хмар, І вісім мурів височать:

Ці вісім мурів Я зводжу, щоб дружину захищать,

Ці вісім мурів!

Глава 27

Тоді боги Аме-но-торіфуне-но камі та Такемікадзуті-но камі послали [їх].

А тому, ці два боги спустилися на узбережжя Інаса, у країну Ідзумо, оголили меч у десять п'ястків і поставили [його] вістрям нагору на гребені хвилі, на кінчику того меча, схрестивши ноги, сіли, та у бога Оо-кунінусі-но камі запитали: «[Ми] послані велінням Великої Богині Аматерасу оо-мі-камі [і] бога Такаґі-но камі, щоб запитати. Нам доручено-сказано було, що Очеретяна Рівнина-Се- рединна Країна, якою ти керуєш, – країна, якою відати [повинен] мій нащадок. Тому – які твої наміри?» – так сказали.

Тоді бог [Оо-кунінусі] сказав у відповідь: «Я сказати не можу. Мій син, Яекотосіронусі – Бог-Правитель Багатьох Слів, він повинен сказати. Однак [він] пішов на мис Міхо, побавитися [полюванням] на птахів і вудінням риби, і ще не повернувся», – так сказав.

І тоді послали бога Аме-но-торіфуне-но камі покликати бога Яекотосіронусі-но камі, і коли [він прийшов], запитали [його], і [він] своєму батькові, Великому Богові, повідомив-сказав: «Корюся. Цю країну нащадкові небесних богів благоговійно віддам», – так сказавши, човен штовхнув [ногою] і перевернув, і небесним зворотним [плеском] рук перетворив [його] у зелену огорожу і сховався [за ним].

Поки [він] так говорив, той бог Такемінаката-но камі з'явився, піднявши на кінчиках пальців скелю, що тільки тисяча чоловік притягти б могли, і сказав: «Хто це в нашу країну прийшов, і так тиш- ком-нишком розмовляє? А ну, поміряємося силою! От, я перший візьму тебе за руку».

Тому [бог Такемікадзуті] дав [йому] узяти себе за руку, і відразу

140

[свою руку] перетворив у крижану бурульку, а ще в лезо меча її перетворив. І ось, [бог Такемінаката] злякався і відступив.

Тоді [бог Такемікадзуті] попросив у свою чергу руку того бога Такемінаката, і коли взяв [її], то, немов молодий очерет узяв, – обхопив і зім'яв [її], і відкинув від себе, і бог [Такемінаката] відразу втік.

Іколи [бог Такемікадзуті] погнався за ним, і наздогнав [його] біля моря Сува, у країні Сінано-но куні, і хотів [його] вбити, бог Такемінаката сказав: «Корюся. Не убивай мене. Крім цього місця [я] в інші місця не піду. А також велінь мого батька, бога Оо-кунінусі, не ослухаюся. Слів бога Яекотосіронусі-но камі не ослухаюся. Цю Очеретяну Рівнину-Серединну Країну точно по велінню нащадка небесних богів [тобі] піднесу», – так сказав.

Ітоді бог Такемікадзуті-но камі піднявся назад [на Рівнину Високого Неба] і доповів про те, що Очеретяну Равнину-Серединну Країну підкорив і втихомирив.

Глава 32

Бог Амацухіко-хікохо-но нініґі-но мікото на мисі Касаса зустрів прекрасну дівчину. Тоді [він] запитав: «Чия ж [ти] дочка?» – так запитав, і [вона] сказала у відповідь: «[Я] дочка бога Оо-яма-цумі-но камі, ім'я [моє] Камуатацу-хіме – Божественна Діва з Ата. Іншим ім'ям Ко-но-хана-но-сакуя-біме – Діва Цвітіння Квітів на Деревах звуся», – так сказала.

Знову: «А брати-сестри є в тебе?» – запитав, і [вона]: «Є в мене старша сестра, Іванаґа-хіме – Діва Довговічності Скель», – сказала у відповідь.

Тоді [він] сказав: «Хочу з тобою з'єднатися шлюбом. Ну як?» – так сказав, і [вона]: «Я відповісти не можу. Мій батько бог Оо-яма- цумі-но камі, ось хто скаже», – сказала у відповідь.

Тому, послав до її батька, богу Оо-яма-цумі-но камі, просити [її руки], і тоді [той] зрадів, її старшу сестру, Іванаґа-хіме, на додачу дав, сотні столів приданого вручив і підніс-послав [її].

І ось, через те, що та старша сестра [була] страшною потворою, [він], побачивши [її], злякався і назад відіслав, тільки ту молодшу сестру, Ко-но-хана-но-сакуя-біме, залишив і на одну ніч з нею з'єднався шлюбом.

141

Тоді бог Оо-яма-цумі-но камі, через те що Іванаґа-хіме повернули, відчув великий сором і послав сказати: «Причина, по якій [я] обох моїх дочок разом відправив [тобі] служити, [от у чому]: [я] послав [їх], давши клятву, що якщо [він] Іванаґа-хіме користуватися буде, життя нащадка небесних богів – нехай навіть сніг упаде, вітер налетить – завжди, скелі подібно, вічною, міцною, непохитною буде. Якщо Ко-но-хана-но-сакуя-біме користуватися буде – розквітне, подібно тому, як квіти на деревах розквітають. [А ти] от так [вчинив]: Іванаґа-хіме повернув, тільки Ко-но-хана-но-сакуя-біме залишив. Тому священне життя нащадка небесних богів недовговічним буде, подібно квітам на деревах», – так сказав.

І ось, тому-то і понині священне життя Їх Величностей Імператорів не може бути довгим.

Переклад Н. Кулигіної, О. Левицької

142

В очеретах!

(Імператор Дзімму)

(II, 20)

Над річкою Саві Нависли хмари:

Шепоче листячко на схилах Унебі1 Про те, що скоро Буревій повіє!2

(Ісукейорі Хіме)

(II, 21)

Удень над Унебі Клубочуть хмари, А листя все нашіптує про те, Що ввечері Вже буревій повіє!

(Ісукейорі Хіме)

(II, 23*)

На піхви для меча твого Чимало Пішло лози,

Відважний Ідзумо, Але меча самого в них немає!3

(Ямато Такеру-но Мікото)

(II, 24)

Володаре!

Ти навіть у вогні Посеред трав палаючих

1 Унебі(-яма) – гора в провінції Ямато (преф. Нара).

2Цим і наступним віршем вдова імператора Дзімму попереджає своїх синів про те, що старший брат імператора, Таґісімімі-но Мікото, має на-мір їх убити.

3Вірш-глузування: за легендою, Такеру-но Мікото переміг свого ворога, богатиря Ідзумо Такеру, хитрістю, підмінивши його меч пустими піхвами.

144

На полі, що зветься Саґаму1, Мене згадав!2

(Ототатібана Хіме-но Мікото)

(II, 30*)

Смарагдові тини Високих гір Рядами щільними Оточують Ямато3 –

Нема в країні кращої землі!

(Ямато Такеру-но Мікото)

(II, 49)

Язахмелів від дивного вина Умільця Сусукорі4, Що втішає І душу веселить...

Язахмелів!

(Імператор Оодзін)

(II, 50*)

Човняре спритний З переправи Удзі,

Поквапся і до мене підпливи! Допоможи, Врятуй мене, благаю!5

(Ооямаморі-но Мікото)

1 Саґаму (Саґамі) – назва місцевості на сході о.Хонсю.

2За легендою, правитель краю Саґаму (Саґамі), щоб знищити Ямато Такеру-но Мікото, заманив його на болото, після чого підпалив сухотрав’я.

3Ямато – історична назва однієї з центральних провінцій (нині – преф. Нара), а пізніше – усієї країни.

4Сусукорі – ім’я відомого в ті часи винаря.

5За легендою, так благав переодягненого човнярем брата – спадкоємця престолу Удзі-но Вакі Іратуко, підступний принц Ооямаморі-но Мікото, який готував заколот і був за це жорстоко покараний.

145

(III, 52)

Маленький човник

Увідкритім морі!

Урідний край

Пливе Масадзуко – Мене моя кохана покидає!1

(Імператор Нінтоку)

(III, 54)

Як весело З красунею із Кібі2

Зривати першу зелень молоду В полях, засіяних На схилах та узгір’ї!

(Імператор Нінтоку)

(III, 55)

Хмаринки розігнавши, В бік Ямато

Повіяв вітер західний... Ти теж Тепер від мене так далеко, любий, Але тебе не забуваю я!

(Куро Хіме)

(III, 56)

Чий чоловік В Ямато вирушає,

Немов підземні води, Крадькома?

Чий чоловік в Ямато вирушає?

(Куро Хіме)

1Цей і наступні три вірші пов’язані з легендою про таємне кохання імператора Нінтоку і красуні Куро Хіме (Масадзуко) – дочки Кібі-но Аба- ме-но Атахі.

2Кібі – історична назва місцевості на узбережжі Внутрішнього Японського моря (о.Хонсю).

146

(III, 59*)

Наздожени! Зустрінь в Ямасіро1

Мою дружину любу, Торіямо2! Наздожени!

Прошу, наздожени!

(Імператор Нінтоку)

(III, 62*)

Впалаці Цуцукі

ВЯмасіро

Мій старший брат Благає Вашу Світлість3,

Гіркими обливаючись слізьми!

(Куті Хіме)

(III, 76)

Затримавшись на схилі Ханіфу4, Я глянув у той бік, Де дім дружини Колись стояв...

Палали всі хатки!5

(Імператор Рітю)

(III, 85)

Посланцями моїми буде птаство, Що в небесах мандруює – Журавлів Почувши голос,

1 Ямасіро – історична назва однієї з провінцій. 2 Торіяма – ім’я челядника імператора Нінтоку.

3 Цей і попередній вірші присвячені дружині імператора Нінтоку, Іхано Хіме-но Мікото, яка через постійні зради чоловіка вирішила його покинути.

4 Ханіфу – гора в провінції Ямато (преф. Нара).

5 За легендою, брат імператора Рітю, Суміное-но Накату, під час заколоту спалив оселю імператриці.

147

Запитай про мене!1

(Кару-но Міко)

(III, 112*)

Ах, Окіме2 Із Афумі3! Високі гори

Сховають завтра вранці Окіме, І я її ніколи не побачу!

(Імператор Кенсо)

Переклад І.П. Бондаренка

1Пісня-прощання з коханою спадкоємця престолу, сина імператора Інґьо – принца Кару-но Міко, який через участь у заколоті був відправлений на заслання.

2Окіме – ім’я жінки, яка допомогла імператору Кенсо знайти тіло його батька, вбитого зрадниками.

3Афумі – давня назва озера Біва(ко); у вірші: “Окіме з (провінції на узбережжі) Афумі”.

148

НІХОН-СЬОКІ

(«Аннали Японії»)

720 р.

149