95.Особливості розвитку північноєвропейських країн у Новітній період.

Соціальна держава є сутнісною характеристикою північноєвропейської моделі розвитку. Країни Північної Європи багато зробили для розвитку теорії і практики соціальної держави.

Державні установи, держбюджет, суспільний сектор економіки, організований профспілковий рух, громадянське суспільство є тими інститутами, котрі забезпечують функціонування соціальної держави, підтримують її життєздатність. Соціальна держава характеризується стабільністю, бо спирається на сильні соціал-демократичні традиції та високоорганізовані професійні рухи.

Отже, соціально-економічному стану північноєвропейських країн притаманні такі риси:

• рівноправне існування всіх форм власності, а також поєднання приватної форми власності на засоби виробництва із широкою соціалізацією сфер споживання й розподілу матеріальних і духовних благ;

• ефективна державна система зайнятості та соціальних гарантій населення;

• розвинені соціально-трудові відносини, що ґрунтуються на системі “трипартизму” і дотриманні принципу консенсусу;

• високий рівень розвитку суспільно-політичної та виробничої демократії;

• гуманізація суспільства як глибоке розуміння і результат реалізації права людини на особисту й соціальну свободу.

До специфічних чинників, притаманних саме Швеції, треба віднести незмінний із 1814 року зовнішньополітичний нейтралітет, неучасть в обох світових війнах, рекордне за тривалістю перебування при владі соціал-демократів, історичні традиції мирних засобів переходу до нових формацій, тривалі сприятливі й стабільні умови розвитку економіки. Цьому також сприяли угоди між керівництвом профспілок і підприємцями (Сальтшебаден, 1938 рік).

З середини 1970-х років через загострення конкурентної боротьби на зовнішніх ринках і глибоку економічну кризу становище країни помітно ускладнилося. Деякі галузі промисловості зазнали глибокої структурної кризи й підтримувалися державою. Але, попри сумні прогнози багатьох економістів, Швеція вийшла з кризи. З 1983 року триває економічне піднесення, яке засвідчило: шведська модель змогла пристосуватися до мінливих умов і підтвердила свою життєдіяльність.

96. Державний лад Швеції у Новітній період.

Державний лад Швеції — державний лад Королівства Швеція визначається Конституцією та іншими основними законами, такими як Закон про форму державного правління, Положення про Риксдаг, Закон про престолонаслідування і Закон про свободу друку. Швеція має конституційну монархію. Шведська модель правління має популярність, і має на старі традиції.

Королівство Швеції має основний закон. Діюча Конституція Швеції набрала чинності 1 січня 1975 р., і складається з 3 актів:

Форма правління,

Акт про престолонаслідування і

Акт про свободу друку (прийнятий 27 лютого 1974 р.).

Голова держави - король, котрий здійснює представницькі функції.

Законодавча влада

Швеція має парламентську монархію. Швеція має однопалатний парламент — Риксдаг. Шведський Риксдаг походить від стародавньої судової системи германських племен, тінгів і виборів королів в епоху вікінгів. Уряд Швеції дотримується принципів парламентаризму (юридично з 1975 р., а фактично з 1917 р.).

Виконавча влада

Виконавча влада представлена ​​урядом Швеції, що складається з прем'єр-міністра та інших міністрів. Законодавча влада належить народному представництву (Риксдагові). Збройні сили Швеції підпорядковані тільки урядові Швеції

Головою держави є король або королева. Нинішнім королем Швеції з 1973 року є Карл XVI Густаф. Передача престолу в Швеції відбувається від попередників до спадкоємців обох статей.

Центральну владу в ленах представляє губернатор, котрий очолює спеціальне адміністративне бюро з 10 членів (5 призначаються урядом, 5 - ландстингом). Він контролює органи місцевого самоврядування - ландстинги в ленах і збори уповноважених у містах і сільських комунах. Ці органи обираються громадянами Швеції на 3 роки.

Судова влада

Судова влада гілка влади Швеції є незалежною. Судова система включає Верховний суд, 6 апеляційних судів, міські та окружні суди. Але є і спеціальні суди:

з розділу майна,

у земельних справах,

поліцейські та інші суди адміністративної юстиції.