90. Основні напрями державно-правового розвитку Англії наприкінці хх- початку ххі століття.

Розвиток у сфері державного будівництва пов'язаний з проведення низки реформ, спрямованих на подолання традиційних пережитків. Зокрема:

• Лейбористська партія в 1997 під керівництвом Тоні Блера провела реформу палати лордів. Уряд Блера запропонував закон про усунення всіх успадкованих перів з палати лордів як перший крок. У результаті компромісу, погодилися залишити 92 спадкових пера до завершення реформ.

• Акт про конституційну реформу 2005 р. привів до створення в 2009 р. окремого Верховного суду Великобританії, якому передали судові функції палати лордів, а також функції Судового комітету Таємної ради

• Також у 2005р. була реформована посада лорда-канцлера, усунувши можливість його перебування одночасно на посаді урядового міністра і судді. Частково це мотивоване тим, що історично склалася зв'язок законодавчої, виконавчої та судової влади суперечить вимогам Європейської конвенції з прав людини (суддя швидше за все не буде чесний в цьому випадку), і взагалі сучасної теорії про розподіл гілок влади.

• За Актом 2005 року змінено процедуру призначення суддів. Раніше суддів призначала королева за порадою Лорда-канцлера. Тепер же створено спеціальну Комісію з призначення суддів, яка є незалежним органом.

91. Характеристика Конституції Франції 1946 р.

Конституція 27 жовтня 1946 року складається з 106 статей. розділяється на 12глав, яким передує преамбула.

Норми, що містяться в ній, можуть бути, однак, зведені в три наступні категорії:

1. Розпорядження, що встановлюють структуру і взаємини Республіки і Французького Союзу.

2. про публічні права і волі;

3.про місцеві колективи;

4.про міжнародні відносини

5.Норми, що стосуються організації і взаємин державної влади

-Конституція 27 жовтня 1946 р. зберегла основні традиції французьких республіканських конституцій XIX в. але мала й деякі специфічні риси, багато в чому обумовлені підйомом демократичного руху в країні й одночасно необхідністю компромісу між лівими і правими (консервативними) політичними силами:

1. Була збережена двопалатна система парламенту.

2. Право приймати закони було надано тільки одній палаті – Національним зборам, яким Конституція забороняли його делегування;

3. Конституція не передбачала сильну і незалежну від парламенту президентську владу;

4. Уводився режим із залежної від Національних зборів урядовою владою.

Конституція підтвердила права й свободи громадян , проголошені Декларацією 1789р. і оформила державний устрій Четвертої республіки.

Конституція містила важливі демократичні положення:про право на працю, організацію профспілок,та проведення страйків,право на соціальне забезпечення,/про світський характер освіти,рівноправність чоловіків і жінок, заборону дискримінації залежно від походження, віросповідання, політичних поглядів, про відмову, від ведення наступальної війни.

Парламент був двопалатним: верхня палата – Рада республіки, нижня – Національні збори. Лише національні збори мали право приймати поправки до Конституції й закони, затверджувати бюджет, оголошувати стан війни,проводити ратифікацію важливих міжнародних договорів. Голова Національних зборів вів спільні засідання обох палат і фактично був другою посадовою особою після президента.

Уряд в особі Ради міністрів ніс відповідальність тільки перед Національними зборами. Глава уряду мав широкі права в галузі управління. Діставши декрет президента, голова Ради міністрів міг розпустити Національні збори і призначити нові вибори.

Верхня палата (Рада республіки) мала обмежені права. Вона могла вносити поправки в акти , що приймались, однак у разі виникнення незгод між палатами вирішальний голос належав нижній палаті.

Президента обирав парламент на 7 років. Будь-який акт, який він видавав, потребував підпису відповідного міністра (контрасигнатури). Президент виконував функції глави держави, одна його повноваження були звуженими.