- •2. Державний лад країн з азійським способом виробництва
- •3. Виникнення і розвиток держави у Стародавньому Єгипті
- •4.Виникнення та розвиток держави і права у Стародавньому Вавилоні.
- •5. Суспільний і державний лад Вавилону
- •6. Зобов’язальне право за законами Хаммурапі
- •7 Утворення і розвиток держави і права у Стародавній Індії
- •8. Суспільний і державний лад Стародавньої Індії.
- •9. Джерела та основні риси права Стародавньої Індії
- •10.Виникнення і розвиток держави і права у Стародавньому Китаї.
- •11.Реформи Шан-Яна у Стародавньому Китаї.
- •15.Загальна характеристика права в Афінах.
- •16. Суспільний і державний лад Спарти. Реформи Лікурга.
- •17. Виникнення та періодизація держави і права у Стародавньому Римі.
- •18.Суспільний і державний лад Стародавнього Риму в період республіки.
- •1. Суспільний лад
- •19. Суспільний і державний лад Стародавнього Риму в період імперії.
- •20. Джерела римського права
- •21.Кодифікація римського права, римське право в класичний період
- •22.Загальна характеристика держави феодального типу
- •23.Загальна характеристика права феодального типу.
- •24.Види феодального права.
- •27.Виникнення і розвиток франкської держави.
- •28.Суспільний і державний лад франків.
- •29. Характеристика «Салічної правди» як джерела права франків.
- •31. Джерела права феодальної Франції
- •32. Утворення і розвиток держави та права Англії.
- •35. Особливості станово-представницької та абсолютної монархії в Німеччині
- •37.Папська революція та її вплив на розвиток держави і права феодальної Європи.
- •38.Виникнення і розвиток Арабського Халіфату.
- •39.Суспільний і державний лад Арабського Халіфату.
- •40.Джерела, основні риси і система мусульманського права.
- •41.Утворення і розвиток московської централізованої держави (хіv–хvii ст.).
- •42.Особливості станово-представницької монархії у Московії.
- •43. Загальна характеристика феодального права у Московії.
- •48. Формування і розвиток англійського буржуазного права
- •49. Habeas Corpus Act 1679
- •51. Війна за незалежність американського народу. Причини і наслідки.
- •52. Декларація незалежності сша
- •54. Громадянська війна Півдня і Півночі в сша. Скасування рабства.
- •55. Загальна характеристика Конституції сша.
- •56. Принципи Конституції сша.
- •58. Правова система сша наприкінці XVIII – початку хх ст.
- •59. Передумови, особливості та основні етапи революції у Франції кінця хvііі ст.
- •60. «Декларація прав людини і громадянина» 1789 р.
- •61. Суть державно-правових змін у період Французької буржуазної революції кінця хvііі ст.
- •1. 1789-1792 (Період конституційної монархії):
- •2. 1792-1793 – І республіка (жирондистський етап)
- •3. 1793 – 1794 – Якобінська Диктатура.
- •4. 1794 – 1799 (Період правління Директорії – Термідоріанці.)
- •65. Етапи формування імперії в Німеччині у XIX ст.
- •66.Конституція Німеччини 1871 р.
- •67.Джерела та основні риси права Німеччини Нового періоду
- •68.Реформи Мейдзи в Японії.
- •69.Конституція Японії 1889 р
- •70. Особливості формування японського права
- •71. Розвиток державного ладу Китаю у Новітній період
- •72)Особливості державно-політичних реформ у китаї
- •73. Буржуазна революція в Росії 1917р та виникнення республіки
- •74.Суспільний та державний лад срср за Конституцією 1936 р.
- •75. Головні причини та наслідки розпаду срср.
- •82. Основні права і свободи громадян за конституційним правом сша.
- •83. Принцип розподілу влади за Конституцією сша. Взаємовідносини президента і Конгресу сша після Другої світової війни.
- •84. Основні напрями державно-правового розвитку сша наприкінці хх - початку ххі ст. (на русском)
- •85.Історичні умови виникнення і розвитку держав-анклавів.
- •86.Історичні умови розвитку держави Ізраїль у хх столітті
- •87. Зміни у суспільному і державному ладі Англії у Новітній період. (русский)
- •88. «Конституція» Британської імперії 1931 р.
- •89. Розвиток трудового та соціального законодавства в Великобританії у 20 ст.
- •90. Основні напрями державно-правового розвитку Англії наприкінці хх- початку ххі століття.
- •91. Характеристика Конституції Франції 1946 р.
- •92. Державний механізм влади та конституційний устрій п`ятої республіки.
- •93.Французька правова система у другій половині XX ст.
- •95.Особливості розвитку північноєвропейських країн у Новітній період.
- •96. Державний лад Швеції у Новітній період.
- •97. Державний лад Данії у Новітній період.
- •98. Державний лад Норвегії у Новітній період.
- •99. Формування та розвиток північноєвропейського права.
- •100. Основні етапи утворення Європейського Союзу.
82. Основні права і свободи громадян за конституційним правом сша.
Основою конституційної регламентації прав і свобод в США є перші десять поправок до федеральної Конституції, або Білль про права 1791 р. Основною юридичною гарантією прав і свобод людини є судовий захист. Отже в Біллі про права зазначено –
Конгрес не має права видавати закони щодо впровадження будь-якої релігії чи заборони вільно сповідувати її, а також не має права видавати закони, що обмежують свободу слова, друку і права народу мирно збиратися.
Право народу мати і носити зброю не повинне обмежуватися.
Право народу на недоторканість особи, помешкання, особистих паперів і майна не має порушуватися безпідставними обшуками і арештами;
Нікого не можна притягати до відповідальності за скоєння тяжкого кримінального злочину чи іншого ганебного вчинку, інакше як за поданням або висновком великого журі присяжних, за винятком злочинів, скоєних особами, які належать до наземних чи морських збройних сил або міліції, коли ці особи перебувають на дійсній службі, під час війни чи іншої громадської небезпеки.
Нікого не можна притягати до відповідальності за злочин вдруге;
нікого не можна примушувати свідчити проти себе за обвинувачення в будь-якому кримінальному злочині, а також нікого не можна позбавити життя, свободи чи власності без законної процедури.
Не можна встановлювати надмірних застав, накладати надмірних штрафів або вдаватися до жорстоких і незвичайних покарань.
Всі є рівними перед законом, захист батьківщини, демократія і тд.
83. Принцип розподілу влади за Конституцією сша. Взаємовідносини президента і Конгресу сша після Другої світової війни.
У відповідності зі схемою розподілу влад закріплювалося три носія державної влади - конгрес, президент і Верховний суд - і їх взаємодія у формі “стримувань і противаг”.
Принцип розподілу влад передбачає і певну взаємодію, в результаті якої і не допускається переважання однієї влади над іншою, або за рахунок іншої. Так, конгрес, носій законодавчої влади, може відхилити законопроекти, представлені головою виконавчої влади - президентом. Президент затверджує законопроекти, прийняті конгресом, і має право накладати вето на ті з них, з якими він не погджується. Багато з повноважень президента реалізуються лише при схваленні їх сенатом (укладення міжнародних угод, наприклад). Носій судової влади - Верховний суд США фрмується сумісно президентом і сенатом. Верховний суд має право кінцево визнати недійсними (як невідповідні конституції) закони конгреса і акти виконавчої влади.
Після 2 св. війни значно розширилися зовнішньополітичні повноваження президента. За допомогою виконавчих угод президент дістав можливість:
без згоди сенату укладати міжнародні договори і денонсувати їх. Наприклад, були укладені у 1969-1970 роках у такий спосіб договори з Південним В‘єтнамом, Таїландом і т.д.
Виросли також конституційні військові повноваження президента, у тому числі і за рахунок конгресу. Право оголошувати війну Конституція, наприклад, вважає прерогативою конгресу. До Другої світової війни були допустимими президентські війни тільки тоді, холи мав місце напад на територію СІІІА. Тепер президент взагалі може розпочинати бойові дії без санкції конгресу. Так, президент Трумен у червні 1950 року почав війну в Кореї, В 1965 році розпочалася за наказом президента війна у В'єтнамі. За розпорядженням президента Клінтона відбувалися бомбардування Іраку, Косова.
Зріс вплив президента на законодавство, хоч Конституція і позбавляє його законодавчої ініціативи.
Правотворча діяльність президента посилюється і за рахунок делегованого законодавства. На основі повноважень, наданих йому конгресом, президент видає «виконавчі накази», які мало чим відрізняються від самих законів.
