71. Розвиток державного ладу Китаю у Новітній період

На поч.1911р склалась революційна ситуація. До листопада владу Цінів було повалено в 15 з 18 провінцій. У грудні 1911 Сунь Ятсена було обрано тимчасовим Президентом Китайської Республіки. Західні держави вирішили, що це підірве їх позиції в Китаї, спрямували свої кораблі до кит.портів. Сунь Ятсен передав свій пост губернаторові столиці Юань Шико. 1912 він примусив малолітнього імператора Пу І(першого) відректися від престолу та скасувати монархію. Квітень 1912 – Сунь Ятсен заснував Національну Партію(Гоміндан).Революція зазнала поразки. Диктатура Юань Шикая, Парламент розпущено, Гоміндан заборонено.

ІІ революція – Чан Кайші(праві гомінданівці) за згодою зх. Країн організував переворот в Нанкіні. Призначив себе не президентом, а генералісимусом Китайської Республіки(КР)

ІІІ революція – 1931 Японія напала на Китай окупувала Маньчжурію. Там було утворено маріонеткову державу Маньчжоу-Гона чолі з Пу І. Я. захоплює нові території, утв.нові маріонеткові держави. У липні 1937 розпочалася багаторічна війна.

У Другій світовій зазнав величезних втрат. 1 жовтня 1949 було проголошено створення Китайської Народної Республіки(КНР), її главою став Мао Цзедун. 1949-52 період відбудови, 1954 – Конституція. Вищий орган влади – Всекитайські збори Народних представників. Між їхніми сесіями – Постійний комітет ВЗНП, виконавчий орган – Державна рада на чолі з прем’єр міністром(ЧжоуЕньлай). 1958 – «великий стрибок»-вперед до соціалізму. Повний провал цієї політики. 1965 – Група в справах культурної революції(загони хунвейбінів+бунтарі громили навч.заклади, розправлялися з ворогами Мао Цзедуна). Після смерті Мао – ХуаГофен. 1978 – «план 4х модернізацій», що означав відмову від комуніст. експериментів в економіці.

Система держ.органівсуч.Китаю:

Представницькі органи – ВЗНП і Місцеві збори Народних представників. Найвищ.колегіальний орган – Постійний Комітет ВЗНП. Голова КНР виконує представницькі функції.

Органи держ.управління: центральний уряд(Державна рада), міністерства, держ.комітети й інші центральні відомства і т.д. Керівництво всіма збройними силами держави здійснює Центральна воєнна рада.

Територіальний поділ КНР – триступеневий. Верхня ланка: провінції, автономні райони. Середня: автономні округи, повіти та міста. Нижня:волості, селища, міські райони.

72)Особливості державно-політичних реформ у китаї

Після смерті Мао Цзедуна у партійному і державному керівництві гору беруть помірковані діячі Комуністичної партії Китаю (''прагматики''). Вони виступили проти невиправданих забігань на шляху побудови комунізму і пропонували зосередити всі зусилля на практичній модернізації країни, щоб вивести її в число передових. Лідером ''прагматиків'' був Ден Сяопін, який за часів Мао займав посаду генерального секретаря КПК, але двічі був репресованим (у 1966 р. та 1976 p.).

Прихід прагматиків до влади призвів до кардинальних змін у житті китайського суспільства, початок яким було покладено на Пленумі ЦК КПК в грудні 1978 р. Тоді було взято курс, який отримав назву ''чотирьох модернізацій'': перебудову і переведення на нову базу промисловості, сільського господарства, армії, науки і техніки. Ідеологічною основою реформ стали такі принципи: соціалістичний шлях розвитку, демократична диктатура народу, керівництво компартії, марксизм-ленінізм та ідеї Мао Цзедуна. Реформи розпочалися в сільському господарстві, а потім були поширені і на промисловість.

Реформи у сільському господарстві: землю комун порівну поділено між селянськими сім'ями і передано їм в аренду; створювався сімейний підряд; з 1984 р. селянам дозволялось продавати залишки продукції на ринку після виконання державного замовлення; підвищено державні закупівельні ціни; створено мережу малих сільськогосподарських підприємств по переробці продукції і підсобні промисли (у 1988 р. діяло 12 млн. підприємств), які виробляли 1/5 валового промислового продукту.

Реформи в промисловості: на держпідприємствах вводився госпрозрахунок та економічні стимули праці; заохочувалась індивідуальна трудова діяльність; створювались невеликі приватні підприємства в торгівлі, сфері обслуговування і легкій промисловості; запроваджувалась оренда в промисловості. З метою залучення іноземних інвестицій для модернізації китайської промисловості, впровадження нових технологій і підготовки кваліфікованих кадрів створювались вільні економічні зони.

Економічні реформи дали значний приріст виробництва (близько 8-10% на рік). На споживчому ринку з'явилась велика кількість товарів, які раніше були відсутніми. Китай став одним з найбільших експортерів. Підвищився життєвий рівень населення. За обсягом валового національного продукту Китай поступався лише США, але з розрахунку на душу населення знаходиться на останніх місцях.

Особливістю китайських реформ є те, що вони не зачепили політичну сферу. У Китаї при владі залишається Комуністична партія. Спроби демократичних сил поставити питання про політичні реформи завершились кривавою трагедією на площі Тя-ньаньмень у 1989 р., коли було розігнано в кривавих сутичках студентів.

Китай є другим, після Росії, торговим партнером України. Це зумовлює широкі українсько-китайські відносини. У 1995 р. Китай з офіційним візитом відвідав Президент України. Під час візиту були накреслені перспективні плани розвитку відносин між країнами і підписано низку угод. До України неодноразово приїздили китайські делегації.