58. Правова система сша наприкінці XVIII – початку хх ст.

В історії формування правової системи США можна виокремити три етапи.

Перший — це етап колоніального права (1607—1776). Другий етап, упродовж якого відбувається становлення правової системи США як самостійної, розпочався після здобуття незалежності і продовжувався до 1860 року. З другої половини XIX століття і дотепер триває третій етап, на якому американська правова система набула сучасного вигляду. Перший етап нас не цікавить, адже не підпадає під хронологічні рамки, встановлені в запитанні. Другий етап розпочинається з американської революції, котра висунула на перший план ідею самостійного національного американського права, що пориває зі своїм “англійським минулим”. Прийняття федеральної Конституції 1787 року і конституцій штатів, що ввійшли до складу США, було першим важливим кроком на цьому шляху. Починаючи з 20-х років XIX століття багато штатів стали на шлях кодификації норм загального права, залишаючи, однак, за судами широкі повноваження щодо їхнього тлумачення (але багато правових інститутів так і не стали предметом законодавчого регулювання). Основна тенденція подальшого розвитку американського права — це зростання ролі законодавства при збереженні принципового значення рішень Верховного Суду США. На другому етапі відбулося значне збільшення кількості штатів. Кожен штат проходив свій етап самостійного територіального управління і накопичував власний досвід правового регулювання. Таким чином право США поширювалося зі Сходу на Захід. Третій етап. Після громадянської війни (1861—1865) продовжується розвиток правової системи США. Приймаються нормативні акти, що закріплюють наслідки війни: скасування рабства, надання чорношкірим права голосу (13, 14, 15 поправки до Конституції – 1865р.). Велике значення мають акти, присвячені порядку ведення бізнесу: в цей період приймаються сотні нових законів з питань оплати та тривалості робочого дня, праці жінок і дітей, діяльності профспілок, корпорацій, майна компаній, сертифікації, відшкодування шкоди, банківської справи, інших сфер економічного права. У 1890 році приймається Акт Шермана, який створює нову галузь права — антимонопольне законодавство. У 70-і роки XIX століття вперше кодифіковано федеральне кримінальне законодавство, яке знов було систематизоване в 1909 році і, зрештою, реформоване в 1948 році. З кінця XIX століття в США робляться спроби наблизити і навіть уніфікувати законодавство штатів: з цією метою в 1892 році була створена Національна конференція уповноважених з унифікації права штатів.Розширення правового регулювання відбулося завдяки актам, що були прийняті у 30-і роки XX століття внаслідок реалізації Нового курсу Президента США Ф. Рузвельта.

59. Передумови, особливості та основні етапи революції у Франції кінця хvііі ст.

Передумови революції:

• Існування феодальних привілеїв та безправність 3-го стану.

• Жахлива економічна ситуація (Наприклад, губернатор Дофінз казав, що «більшість населення їдять лише коріння та жолуді»)

• Протиріччя між старим і новим (буржуазним) укладом (Буржуа стає кредитором королівської влади. На 1788р. борг королівського двору становив 4,5 млрд.)

• Відсутність поваги до короля (Серед населення ходили чутки про невдачі короля на особистому фронті, його слабкий характер та розгульне життя придворної знаті. Широкого поширення набуває діяльність карикатуристів.)

• Недолуга система управління (Відсутність виборності посадовців на місцях).

• Архаїчний адміністративний поділ (На кордонах провінцій збиралось мито)

• Діяльність просвітників (Монтеск*є, Руссо та ін.) Основними їхніми ідеями стали: гуманізм, віра в розум, рівність, громадянське суспільство.

• Неврожайні роки, торгово-промислова криза та збільшення населення, що фактично призвело до голоду.

Основні етапи революції:

1. від 14 липня 1789 (взяття Бастилії) до 10 серпня 1792 (повалення монархії в результаті дії Паризької комуни на чолі з Дантоном) – ПЕРІОД КОНСТИТУЦІЙНОЇ МОНАРХІЇ.

2. від 10 серпня 1792 до 2 червня 1793 – ПЕРІОД І РЕСПУБЛІКИ (Жирондистський етап). Завершився усуненням жирондистів від влади та приходом якобінців.

3. від 2 червня 1793 до 27 липня (9 термідора) 1794. – ПЕРІОД ЯКОБІНСЬКОЇ ДИКТАТУРИ. Завершився переворотом 9-го термідора і приходом до влади «термідоріанців», а пізніше – Директорії.

4. 3 1795 до 1799 - період Директорії. Завершився переворотом 18 брюмера і приходом до влади Консульства (Консулату) на чолі з Наполеоном. По суті, переворот 18 брюмера (9 листопада) став датою закінчення Великої Французької революції.

Особливості революції:

• рушійною силою революції стала буржуазія.

• революція охопила усі верстви населення.

• ідеологія революції тісно пов’язана з ідеями французьких просвітників.

• революція мала визначальне значення не лише для Франції, а й для всього світу.