51. Війна за незалежність американського народу. Причини і наслідки.

Причини:

1. Поширення просвітницьких ідей та переконань, що незалежну державу на основі англійських колоній можна побудувати на ідеалах просвітництва

2. Піднесення економічної могутності та збільшення чисельності населення колоній.

3. Гальмування англійським урядом розвитку північноамериканських колоній з метою вивезення дешевої сировини та збереження ринку збуту для англійських промислових товарів

• колоністам заборонено заселяти західні землі

• заборонено випускати паперові гроші

• колоністи мусили утримувати 10-тисячне англійське військо

• вироби з колоній обкладалися в Англії високим митом

4. Ігнорування англійським урядом права колоній на самоврядування : 1767 р. губернатори отримали право розпускати асамблеї у разін їхніх протестів проти дій англійської влади. За таких умов вірність короні зберігали лише лоялісти.

5. Після перемоги над Францією в боротьбі за північноамериканські територіх колонії втратили потребу в англійській військовій допомозі.

6. Посилення американської міліції, яка набула досвіду в війні з французькими військами за колонії.

Привід для війни:

1. 1770 р. – надання англійським урядом пільг на торгівлю чаєм у Північній Америці Ост-Індській компанії, що позбавляло прибутку місцеві торговельні фірми.

2. 16.121773 р. – Бостонське чаювання: у Бостоні в море скинуто англійський вантаж з дешевим чаєм. У відповідь англійський парламент розпустив колоніальні асамблеї.

3. 1774 р. – І Континентальний конгрес у Філадельфії засудив дії Англії, проте визнав зверхність англійського короля.

Результати й наслідки війни

1. Утворилася перша в Америці незалежна держава – США (за Версальським договором 1783р.)

2. Втілено в життя право народу захищати свободу від зазіхань та обирати форму правління

3. Усунено перешкоди на шляху капіталістичного розвитку США

4. Успіх Війни за незалежність став імпульсом для Французької революції ХУІІІ ст.. та подальших революцій у Європі та Америці.

52. Декларація незалежності сша

Визначну роль у розвитку американської демократії та конституціоналізму відіграла Декларація незалежності 1776 р. Цей документ, написаний Т. Джефферсоном та затверджений Третім Континентальним конгресом, мав для свого часу революційний характер.

Проголошення Декларації незалежності колишніх англійських колоній "вільними і незалежними штатами" означало появу на Атлантичному узбережжі Північної Америки 13 незалежних суверенних держав. Хоча в декларації і містяться слова "Сполучені Штати Америки", це не означає, що були створені США як єдина федеративна республіка.

Декларація обійшла мовчанням питання про рабство, принцип рівноправності вона поширювала не на всіх людей, а тільки на білих чоловіків-власників, бо корінні жителі Америки - індіанці, які не були рабами, не включалися в політичну спільність, як і раби.

До числа "певних невід'ємних прав" декларація відносить право на життя, свободу, прагнення до щастя. Згідно з декларацією держава грунтується на суспільному договорі, укладеному між людьми, а не між керованими і керуючими.

Декларація незалежності ніколи не була юридичним документом у власному розумінні слова і не входить у корпус діючого американського права, але її приписи справили великий вплив на весь хід розвитку американського конституціоналізму, на політичну і правову свідомість американського народу.

53. «Статті конфедерації».

У червні 1776 Перший Континентальний конгрес призначив комітет для підготовки Статей конфедерації. Підготовлений ним проект був схвалений конгресом 15 листопада 1777, однак процес ратифікації всіма 13 штатами затягнувся і Статті конфедерації вступили в силу тільки 1 березня 1781.

Статті конфедерації юридично оформили і закріпили вічний Союзу між Штатами. Але водночас підкреслювалось, що кожен штат зберігає свій суверенітет, свободу і незалежність.

Конфедерація Сполучених Штатів Америки не була державою у власному розумунні слова. Вона являла собою не союзну державу, а союз самостійних держав. Тому Статті конфедерації представляють собою певний різновид міжнародного договору, а не основний закон єдиної держави.

Статті конфедерації не встановили єдиного громадянства.

Для більш зручного управління справами сполучених штатів засновувався Конгрес, до складу якого входили делегати.

Кожен штат у Конгресі мав один голос.

Конгрес формально володів усіма зовнішньополітичними повноваженнями. Він оголошував війну і укладав мир, посилав і призначав послів, укладав міжнародні договори.