
- •2. Державний лад країн з азійським способом виробництва
- •3. Виникнення і розвиток держави у Стародавньому Єгипті
- •4.Виникнення та розвиток держави і права у Стародавньому Вавилоні.
- •5. Суспільний і державний лад Вавилону
- •6. Зобов’язальне право за законами Хаммурапі
- •7 Утворення і розвиток держави і права у Стародавній Індії
- •8. Суспільний і державний лад Стародавньої Індії.
- •9. Джерела та основні риси права Стародавньої Індії
- •10.Виникнення і розвиток держави і права у Стародавньому Китаї.
- •11.Реформи Шан-Яна у Стародавньому Китаї.
- •15.Загальна характеристика права в Афінах.
- •16. Суспільний і державний лад Спарти. Реформи Лікурга.
- •17. Виникнення та періодизація держави і права у Стародавньому Римі.
- •18.Суспільний і державний лад Стародавнього Риму в період республіки.
- •1. Суспільний лад
- •19. Суспільний і державний лад Стародавнього Риму в період імперії.
- •20. Джерела римського права
- •21.Кодифікація римського права, римське право в класичний період
- •22.Загальна характеристика держави феодального типу
- •23.Загальна характеристика права феодального типу.
- •24.Види феодального права.
- •27.Виникнення і розвиток франкської держави.
- •28.Суспільний і державний лад франків.
- •29. Характеристика «Салічної правди» як джерела права франків.
- •31. Джерела права феодальної Франції
- •32. Утворення і розвиток держави та права Англії.
- •35. Особливості станово-представницької та абсолютної монархії в Німеччині
- •37.Папська революція та її вплив на розвиток держави і права феодальної Європи.
- •38.Виникнення і розвиток Арабського Халіфату.
- •39.Суспільний і державний лад Арабського Халіфату.
- •40.Джерела, основні риси і система мусульманського права.
- •41.Утворення і розвиток московської централізованої держави (хіv–хvii ст.).
- •42.Особливості станово-представницької монархії у Московії.
- •43. Загальна характеристика феодального права у Московії.
- •48. Формування і розвиток англійського буржуазного права
- •49. Habeas Corpus Act 1679
- •51. Війна за незалежність американського народу. Причини і наслідки.
- •52. Декларація незалежності сша
- •54. Громадянська війна Півдня і Півночі в сша. Скасування рабства.
- •55. Загальна характеристика Конституції сша.
- •56. Принципи Конституції сша.
- •58. Правова система сша наприкінці XVIII – початку хх ст.
- •59. Передумови, особливості та основні етапи революції у Франції кінця хvііі ст.
- •60. «Декларація прав людини і громадянина» 1789 р.
- •61. Суть державно-правових змін у період Французької буржуазної революції кінця хvііі ст.
- •1. 1789-1792 (Період конституційної монархії):
- •2. 1792-1793 – І республіка (жирондистський етап)
- •3. 1793 – 1794 – Якобінська Диктатура.
- •4. 1794 – 1799 (Період правління Директорії – Термідоріанці.)
- •65. Етапи формування імперії в Німеччині у XIX ст.
- •66.Конституція Німеччини 1871 р.
- •67.Джерела та основні риси права Німеччини Нового періоду
- •68.Реформи Мейдзи в Японії.
- •69.Конституція Японії 1889 р
- •70. Особливості формування японського права
- •71. Розвиток державного ладу Китаю у Новітній період
- •72)Особливості державно-політичних реформ у китаї
- •73. Буржуазна революція в Росії 1917р та виникнення республіки
- •74.Суспільний та державний лад срср за Конституцією 1936 р.
- •75. Головні причини та наслідки розпаду срср.
- •82. Основні права і свободи громадян за конституційним правом сша.
- •83. Принцип розподілу влади за Конституцією сша. Взаємовідносини президента і Конгресу сша після Другої світової війни.
- •84. Основні напрями державно-правового розвитку сша наприкінці хх - початку ххі ст. (на русском)
- •85.Історичні умови виникнення і розвитку держав-анклавів.
- •86.Історичні умови розвитку держави Ізраїль у хх столітті
- •87. Зміни у суспільному і державному ладі Англії у Новітній період. (русский)
- •88. «Конституція» Британської імперії 1931 р.
- •89. Розвиток трудового та соціального законодавства в Великобританії у 20 ст.
- •90. Основні напрями державно-правового розвитку Англії наприкінці хх- початку ххі століття.
- •91. Характеристика Конституції Франції 1946 р.
- •92. Державний механізм влади та конституційний устрій п`ятої республіки.
- •93.Французька правова система у другій половині XX ст.
- •95.Особливості розвитку північноєвропейських країн у Новітній період.
- •96. Державний лад Швеції у Новітній період.
- •97. Державний лад Данії у Новітній період.
- •98. Державний лад Норвегії у Новітній період.
- •99. Формування та розвиток північноєвропейського права.
- •100. Основні етапи утворення Європейського Союзу.
31. Джерела права феодальної Франції
Як вказував Вольтер, у Франції «змінюючи поштових коней, змінюють право». Подібна ситуація була і у феодальний період.
Звичай – найважливіше джерело права.
на зміну Салічній правді та ін.. варварським звичаям прийшли територіальні правові звичаї (кутюми) окремих регіонів
складалися в усній формі
з 12 ст. окремі кутюми почали записуватися
середина 13 ст. – створено Великий кутюм Нормандії
зявлення низки приватних записів місцевого звичаєвого права («Порада другу» 1253 р.),
«Кутюми Бовезі» 1283 р. : « Король повинен сам дотримувати звичаїв і примушувати інших дотримувати ці звичаї»
Римське право
( поступово стало найважливішим джерелом права на півдні Франції )
ренесанс римського права припадає на 13 ст., що було пов’язано з діяльністю школи глоса торів
створено юридичні факультеті в різних університетах Франції(Монтпельє)
поступово на півдні місцеві правові звичаї занепадали і римське право визнавалося загальним правом
у 16 ст. у Франції склалася своя школа римського права – школа гуманістів (відображали ідеї епохи Відродження, відкидали методи схоластики і дедукції)
3.Норми канонічного права
(право церкви створювати власну юридичну систему для внутрішнього застосування досягло апогею в 12-13 ст. в час розширення компетенції церковних трибуналів)
Королівський ордонанс 1539 р. – заборонив церковним судам розглядати справи, що стосуються не кліриків, а світських осіб
Декрети Римських пап і настанови церковних соборів не були обов’язковими, король сам здійснював владу в королівстві
Королівські повноваження : надання обов’язкової сили нормам канонічного права
акти Римських пап та церковних соборів супроводжувалися королівськими грамотами
4.Міське право
розмаїте
основне джерело права – міські хартії, що мали нормативний характер і відображали компроміс міського населення з королем або окремими сеньйорами
у хартіях передбачалася: підтримка миру і порядку, визнавалися важливі права громадян, регламентувалася торгово-ремісницька діяльність
Законодавчі акти королів:
настанови
ордонанси ( Ордонанс Мулена 1566 р. )
едикти
накази
декларації
Судова практика парламентів, особливо Паризького
- з багатьох питань набували нормативно-обовязкової сили
32. Утворення і розвиток держави та права Англії.
Після відходу римлян у V ст. н.е., кельтські племена зазнали вторгнення германських племен англів, саксів і ютів, які відтіснили кельтське населення на окраїни острова (Шотландія, Уельс, Корнуелл).
У VII ст. англосакси прийняли християнство і утворили сім ранньофеодальних королівств (Уессекс, Сассекс, Кент, Мерсию та ін), які в IX ст. під верховенством Уессексу утворили англосаксонську державу - Англію.
На початку XI ст. англійський престол був захоплений данцями, які правили аж до 1042 року.
У 1066 р. правитель Нормандії герцог Вільгельм, висадився з військом на острів став англійським королем. Нормандське завоювання зробило великий вплив на подальшу історію англійської держави, яке розвивалося в основному аналогічно середньовічним державам континенту.
Разом з тим характерною рисою його еволюції починаючи з XI ст. стала рання централізація, відсутність феодальної: роздробленості і швидкий розвиток публічних почав королівської влади.
В якості головних етапів розвитку англійського феодального держави можна виділити:
1) період англосаксонської ранньофеодальної монархії в IX-XI ст.;
2) період централізованої сеньйоріальної монархії (XI-XII ст.)
3) період станово-представницької монархії (друга по-Ловін XIII-XV ст.);
4) період абсолютної монархії (кінець XV - середина XVII ст.).
Джерела права. Феодальне право Англії відрізнялося складністю, заплутаністю, казуїстичністю, що було пов'язано з особливими шляхами його формування, зокрема з тим, що воно не зазнало дієвого впливу римського права, римської правової думки.
До нормандського завоювання в XI ст. основними джерелами права в Англії були звичай і королівське законодавство.
Перші правові збірники стали з'являтися тут ще в VI ст.
У 601-604 рр.. у Кенті була проголошена Правда Етельберта
У VII ст. була складена Правда Іне
У IX ст. - Правда Альфреда
У XI ст .- Закони Кнута.
Всі ці збірники відбили поступові процеси соціального розшарування, феодалізації англосаксонського суспільства, становлення державності, вплив християнської релігії, прийнятої тут на початку VII ст.
В основу Правди Етельберта були покладені норми старого звичаєвого права, але вона відбила і нові правові положення.
Особливості станово-представницької монархії в Англії.
У ХІІ-ХІІІ ст. в Англії сформувалась відносно сильна централізована монархія. Це призвело до надзвичайного свавілля та деспотизму королівської влади. Це спричиняло опозиційні виступи. Як результат, буквально всі прошарки суспільства – барони, лицарі, міщани, селяни, - виступили проти короля, за обмеження його влади. З огляду на це, король Іоанн Безземельний (1199-1216) змушений був у 1215 р. підписати т.зв. Велику хартію вольностей. Насправді ж, це була хартія вольностей феодалів і, передусім, баронів. Значно менше Хартія відображала інтереси лицарства та верхівки вільного селянства, а ще менше – інтереси міщан. Однак Велика хартія вольностей певною мірою стримувала королівське свавілля, обмежувала владу посадовців.
Коли наступні правителі Англії почали ігнорувати Велику хартію вольностей, відносини між королем і населенням знову загострилися й навіть переросли у військові зіткнення. Боротьба розпочалась у 1258 р. виступами баронів, які домоглися від короля прийняття т.зв. Оксфордських провізій, що ставили правителя під контроль баронів (баронська олігархія). У 1259 р. проти короля виступили лицарі та міщани й змусили підписати його Вестмінстерські провізії, котрі захистили лицарів і верхівку вільних селян як від свавілля великих феодалів, так і від адміністрації короля. Та ці документи не припинили протистоянь, які в 1263 р. призвели до відкритої війни. Вона зумовила широкий рух серед народних мас Англії.
Налякані цим рухом барони, лицарі, заможні міщани та король припинили громадянську війну й пішли на взаємні поступки. Наслідком цього компромісу стало виникнення в Англії Парламенту (1265 р.) (утвердився Парламент остаточно при Едуарді І (1272- 1307)). Отож унаслідок громадянської війни в Англії був здійснений перехід до нової, більш централізованої форми феодальної держави, до феодальної монархії зі становим представництвом (Парламентом).
З 1295 р. Парламент став збиратися регулярно. У 1343 р. остаточно була закріплена його структура. Він розділявся на «Палату лордів», членство в якій з кін. 14 ст. стало спадковим (право перства), і «Палату общин», у якій представники лицарства та міст засідали спільно. Об’єднання лицарства та міщан в одній палаті, а також відсутність в англ. Парламенті особливого представництва від духовенства як стану – це його важлива особливість порівняно з іншими становими зібраннями Середньовіччя. У 1297 р. Парламент тримав право встановлювати податки, а згодом взагалі затверджував бюджет, у 1322 р. – право санкціонувати важливі закони. З кін. 14 ст. він мав уже законодавчу ініціативу: парламентську акти-статути приймалися за петиціями Палати общин з наступним затвердженням їх Палатою общин та королем.
Запроваджується процедура імпічменту, що полягала в порушенні Палатою общин перед Палатою лордів, як вищим судовим органом, звинувачення проти якоїсь посадової особи у зловживанні владою.
Джерела і основні риси права феодальної Англії.
В Англії, як і в більшості західноєвропейських держав, в умовах ранньофеодальної монархії спочатку діяло звичаєве право, що мало племінний характер. Звичаєве право спочатку діяло в усній формі, а потім воно починає фіксуватися в різних збірниках. Саме вони до нормандського завоювання були основними джерелами права. Найвідоміші: Правда Іне (7 ст.) і Правда Альфреда (9 ст.)
Проте були й інші джерела права, серед яких варто виділити акти центральної влади:
акти короля: ордонанси, привілеї;
акти Парламенту: статути;
спільні акти короля й Парламенту.
Правовий прецедент, який полягав у створенні системи роз’їзних суддів та установленні єдиного неписаного загального права для всієї Ангії. Аналогічного значення набувають і рішення лорда-канцлера на постанови Вестмінстерських судів – «право справедливості».
Наукові трактати найавторитетніших юристів Англії: «Про закон і звичай Англії» Гленвіля (12 ст.), «Про закон і звичаї» Г. Брактона (13 ст.), «Про поземельні держання» Літтльтона (15 ст). і т.д.
Сімейне право перебувало під сильним впливом церкви, шлюбні і сімейні відносин регулювалися нормами канонічного права. Заборонялися розлучення, позашлюбні злочини та шлюби між близькими родичами. Шлюбний вік був дуже низьким.
У спадковому праві панував майорат – передання у спадок земельної власності старшому сину.
У кримінальному праві існувала тричленна класифікація злочинів. Найтяжчим злочином вважався «тризн» - зрада (велика і мала), далі йшла фелонія – тяжкі кримінальні злочини проти особи чи власності; далі – місдимінор (проступки) – дрібні злочини, які не зачіпали інтересів корони. Була жорстка система покарань.