36. Типологія видів понять.

Всю множину понять можна розбити на декілька підмножин:

- за кількістю елементів обсягу - пусті і непусті. Непусті поділяються на одиничні і загальні. П о р о ж н і м називається поняття у обсязі якого немає жодного елементу. Наприклад, "кентавр", "вічний двигун". Порожнеча поняття може бути зумовлена двома обставинами:

а) фактичною хибністю змісту поняття -  ознаки не можуть належати предметам, які узагальнюються у понятті (житель Місяця)

б) логічною хибністю змісту поняття - між ознаками, що складають зміст поняття, має місце відношення логічного протиріччя

О д и н и ч н и м називається поняття, у обсязі якого узагальнюється один предмет. З а г а л ь н и м називається поняття, у обсязі якого узагальнюється більше ніж один предмет. 

- за характером елементів обсягу - збірні і незбірні. З б і р н и м називається поняття, у обсязі якого узагальнюються не окремі предмети, а деякі множини, що мисляться як окремі предмети (сузір'я). Збірні поняття можуть бути одиничними (наукова бібліотека Київського університету імені Т.Шевченка) і загальними (футбольна команда). Н е з б і р н и м називається поняття у обсязі якого узагальнюються окремі предмети (злочин).

- за типом елементів обсягу - конкретні і абстрактні поняття. К о н к р е т н и м називається поняття, у обсязі якого узагальнюються предмети або їх упорядковані сукупності. Абстрактним називається поняття, у обсязі якого узагальнюється властивості предметів. 

- за характером ознак, що складають зміст поняття - позитивні та негативні, співвідносні та безвідносні. П о з и т и в н и м називається поняття, зміст якого складається із позитивних ознак, або у назві якого є вказівка на наявність певної ознаки у предмета (успішність). Н е г а т и в н и м називається поняття, у змісті якого є негативні ознаки, або в назві якого міститься вказівка на відсутність якоїсь ознаки у предмета (антиісторизм). С п і в в і д н о с н и м називається поняття, зміст якого немає автономного смислу, тобто зміст якого є осмисленим тоді і тільки тоді, коли воно похідне відносно будь-якого іншого поняття (кінець занять - початок занять). Б е з в і д н о с н и м и називаються поняття, зміст яких має самостійний автономний смисл.

Поділ понять за кількістю елементів обсягу і за характером елементів обсягу називають екстенсіональним. А поділ понять за типом елементів обсягу і за характером ознак, що складають зміст поняття називають інтенсіональним.

Дати логічну характеристику поняття означає визначити до яких видів належить певне поняття.

37. Логічні відношення між сумісними поняттями.

Л о г і ч н и м в і д н о ш е н н я м між поняттями називають відношення між змістом і обсягом. Поняття поділяють на порівнювані і не порівнювані . П о р і в н ю в а н и м и називають поняття, які мають спільну родову ознаку (шахрайство і крадіжка). Н е п о р і в н ю в а н и м и називаються поняття, які не мають спільного родового поняття. Порівнювані поняття поділяють на сумісні (видові ознаки яких забезпечують повне або часткове спів падання їх обсягів) і несумісні.

Між сумісними поняттями існує три види відношень:

а) відношення тотожності - обсяги яких повністю співпадають. Тотожні поняття - це різні знакові вирази, які мають різний смисл, але однаковий денотат. Наприклад, "квадрат" і "ромб, у якого всі кути прямі". Тотожні поняття не треба плутати з абсолютними синонімами .

б) відношення підпорядкування - співставлення родового і видового поняття. Наприклад, "гуманітарна наука" - "історія". Поняття, яке входить до обсягу іншого поняття називається "підпорядкованим", а поняття, яке включає до свого обсягу інше поняття, називається "підпорядковуючим". 

в) відношення часткового співпадання (перехрещення) - поняття, обсяги яких частково співпадають ("камінь" - "коштовність").