- •Основні дефініції поняття логіка
- •2. Поняття культури мислення
- •3. Формальні правила міркування
- •4. Порівняльна характеристика змістовних і формальних правил мислення.
- •5. Характристика визначень «мислення», «свідомість», «абстрактне мислення»
- •6. Основні форми чуттєвого пізнання.
- •7. Характерні особливості абстрактного мислення
- •8. Дефініція предмета логіки як науки
- •9. Поняття про форми мислення.
- •10. Характеристика основних формально-логічних законів
- •11. Істинність і формальна правильність міркування.
- •12. Дефініція мови.
- •13. Типологія мов.
- •14. Мова як знакова система. Види знаків.
- •15. Рівні семіотичного аналізу мови.
- •16. Формалізація як загальнонауковий феномен
- •17. 28. Особливості формалізації в логіці
- •18. Порівняльна характеристика природної і формалізованої мови.
- •19.Історичний характер логіки як науки. 20.Особливості логіки Стародавньої Індії.21-27.
- •27. Співвідношення традиційної логіки та сучасної. 29. Співвідношення понять «традиційна логіка», «сучасна логіка», «символічна логіка», «математична логіка».
- •30. Мовні засоби вираження поняття.
- •31.Види ознак предмета думки.
- •32. Дефініція змісту поняття.
- •33. Типологія ознак за субстанціональністю.
- •34. Родові та видові ознаки.
- •35. Дефініція обсягу поняття.
- •36. Типологія видів понять.
- •37. Логічні відношення між сумісними поняттями.
- •38. Логічні відношення між несумісними поняттями.
- •39. Обмеження та узагальнення понять.
- •40. Структура операції поділу понять.
- •41. Види поділу понять.
- •42. Правила поділу понять та можливі помилки при їх порушенні.
- •43. Природна та штучна класифікації.
- •44. Розчленування цілого на частини.
- •45. Види визначення.
- •46. Структура операції визначення поняття.
- •47. Види реальних дефініцій.
- •5. Індуктивне визначення - процедура, яка передбачає явну вказівку на вихідні елементи (вони або повністю перераховуються, або дається критерій, за яким можна виділити їх із певної множини);
- •48. Види номінальних дефініцій.
- •49. Правила визначення.
- •50. Які існують найуживаніші дефініції суджень?
- •51. Логічна структура судження.
- •52. Співвідношення понять: «судження», «речення», «висловлювання»
- •53. Типологія атрибутивних суджень за кількістю і якістю.
- •54. Розподіленість термінів атрибутивного судження.
- •55. Види логічних відношень між атрибутивними судженнями.
- •56. Типологія суджень з відношеннями.
- •57. Змістовний та формальний аспект трактування суджень існування.
- •58. Поділ суджень на категоричні і некатегоричні.
- •59. Поняття «модальність». 60. Види суджень за об’єктивною і логічною модальністю.
- •61. Роль запитання в пізнанні. 62. Типологія запитань.
- •63. Види відповідей.
- •64. Співвідношення граматичного і логічного сполучників.
- •65. Використання мови логіки висловлювань для тлумачення складних суджень.
- •66. Характеристика логічних відношень між складними судженнями.
- •67. Структура умовиводу. 68. Поняття індуктивного та дедуктивного умовиводів.
- •69. Поняття висновку логіки висловлювань. 70. Типологія правил висновку логіки висловлювань.
- •71. Визначення основних прямих правил. 72. Характеристика основних непрямих правил.
- •73. Способи обґрунтування правил висновку логіки висловлювань. 74. Побудова доведення правил висновку.
- •75. Поняття аналітичного правила. 76. Визначення методу аналітичних таблиць. 77. Побудова аналітичної таблиці. 78. Структура аналітичної таблиці.
- •79. Умовно-категоричний умовивід і його правильні різновиди.
- •80. Правило транзитивності імплікації.
- •81. Різновиди розділово-категоричного силогізму.
- •82. Поняття дилеми. 84. Логічна структура дилем.
- •85. Обернення як безпосередній умовивід.
- •86. Характеристика перетворення і протиставлення предикатів як безпосередніх умовиводів.
- •87. Умовиводи за логічним квадратом. 88. Їх бгрунтування.
- •89. Структура простого категоричного силогізму.
- •90. Поняття фігури та модусу простого категоричного силогізму.
- •91. 92. Загальні та спеціальні правила фігур простого категоричного силогізму.
- •93. Виведення модусів фігур простого категоричного силогізму. 94. Обгрунтування модусів фігур 2,3,4 шляхом звернення їх до модусів 1 фігури.
- •95. Визначення недедуктивного умовиводу. 96. Типологія умовиводів.
- •97. Характерні особливості повної індукції.
- •98. Своєрідність математичної індукції.
- •99. Види неповної індукції.
- •100. Визначення популярної індукції. 101. Заходи, які підвищують надійність висновку в популярній індукції.
- •102. Характеристика методів знаходження причинних зв’язків.
- •103. Визначення аналогії як умовиводу. 104. Структура умовиводів за аналогією.
- •105. Види аналогії.
- •106. Умови підвищення ефективності аналогій.
- •107. Поняття аргументації.
- •108. Визначення доведення як логічної процедури. 109. Характеристика структури довення. 110. Основні форми демонстрації.
- •111. Визначення прямого доведення. 112. Основа поділу доведень на прямі і непрямі. 114. Хід побудови апагогічного доведення. 115. Визначення розділового доведення.
- •116. Характеристика спростування як логічної процедури. 117. Визначення видів спростування. 118. Способи спростування тези. 119. Спростування аргументів і демонстрації.
- •120. Правила і помилки стосовно тези.
- •121. Правила і помилки стосовно аргументів. 122. Помилки, які виникають при порушенні правил стосовно аргументів.
- •123. Характеристика правил стосовно демонстрації.
36. Типологія видів понять.
Всю множину понять можна розбити на декілька підмножин:
- за кількістю елементів обсягу - пусті і непусті. Непусті поділяються на одиничні і загальні. П о р о ж н і м називається поняття у обсязі якого немає жодного елементу. Наприклад, "кентавр", "вічний двигун". Порожнеча поняття може бути зумовлена двома обставинами:
а) фактичною хибністю змісту поняття - ознаки не можуть належати предметам, які узагальнюються у понятті (житель Місяця)
б) логічною хибністю змісту поняття - між ознаками, що складають зміст поняття, має місце відношення логічного протиріччя
О д и н и ч н и м називається поняття, у обсязі якого узагальнюється один предмет. З а г а л ь н и м називається поняття, у обсязі якого узагальнюється більше ніж один предмет.
- за характером елементів обсягу - збірні і незбірні. З б і р н и м називається поняття, у обсязі якого узагальнюються не окремі предмети, а деякі множини, що мисляться як окремі предмети (сузір'я). Збірні поняття можуть бути одиничними (наукова бібліотека Київського університету імені Т.Шевченка) і загальними (футбольна команда). Н е з б і р н и м називається поняття у обсязі якого узагальнюються окремі предмети (злочин).
- за типом елементів обсягу - конкретні і абстрактні поняття. К о н к р е т н и м називається поняття, у обсязі якого узагальнюються предмети або їх упорядковані сукупності. Абстрактним називається поняття, у обсязі якого узагальнюється властивості предметів.
- за характером ознак, що складають зміст поняття - позитивні та негативні, співвідносні та безвідносні. П о з и т и в н и м називається поняття, зміст якого складається із позитивних ознак, або у назві якого є вказівка на наявність певної ознаки у предмета (успішність). Н е г а т и в н и м називається поняття, у змісті якого є негативні ознаки, або в назві якого міститься вказівка на відсутність якоїсь ознаки у предмета (антиісторизм). С п і в в і д н о с н и м називається поняття, зміст якого немає автономного смислу, тобто зміст якого є осмисленим тоді і тільки тоді, коли воно похідне відносно будь-якого іншого поняття (кінець занять - початок занять). Б е з в і д н о с н и м и називаються поняття, зміст яких має самостійний автономний смисл.
Поділ понять за кількістю елементів обсягу і за характером елементів обсягу називають екстенсіональним. А поділ понять за типом елементів обсягу і за характером ознак, що складають зміст поняття називають інтенсіональним.
Дати логічну характеристику поняття означає визначити до яких видів належить певне поняття.
37. Логічні відношення між сумісними поняттями.
Л о г і ч н и м в і д н о ш е н н я м між поняттями називають відношення між змістом і обсягом. Поняття поділяють на порівнювані і не порівнювані . П о р і в н ю в а н и м и називають поняття, які мають спільну родову ознаку (шахрайство і крадіжка). Н е п о р і в н ю в а н и м и називаються поняття, які не мають спільного родового поняття. Порівнювані поняття поділяють на сумісні (видові ознаки яких забезпечують повне або часткове спів падання їх обсягів) і несумісні.
Між сумісними поняттями існує три види відношень:
а) відношення тотожності - обсяги яких повністю співпадають. Тотожні поняття - це різні знакові вирази, які мають різний смисл, але однаковий денотат. Наприклад, "квадрат" і "ромб, у якого всі кути прямі". Тотожні поняття не треба плутати з абсолютними синонімами .
б) відношення підпорядкування - співставлення родового і видового поняття. Наприклад, "гуманітарна наука" - "історія". Поняття, яке входить до обсягу іншого поняття називається "підпорядкованим", а поняття, яке включає до свого обсягу інше поняття, називається "підпорядковуючим".
в) відношення часткового співпадання (перехрещення) - поняття, обсяги яких частково співпадають ("камінь" - "коштовність").