37.Логічні відношення між сумісними поняттями.

С у м і с н и м и називають поняття, видові ознаки яких забезпечують повне або часткове співпадання їх обсягів. Наприклад, «юрист – депутат», «книга – підручник» тощо.

Між сумісними поняттями існує три види відношень:

а) відношення тотожності (рівнозначності або повного співпадання);

б) відношення підпорядкування;

в) відношення часткового співпадання.

У відношенні тотожності знаходяться поняття, обсяги яких повністю співпадають. Тотожні поняття – церізні знакові вирази, які мають різний смисл, але однаковий денотат. Наприклад, «квадрат» і «ромб, у якого всікути прямі», «столиця України» і «місто, в якому розташований університет імені Тараса Шевченка» тощо.

Тотожні поняття не треба плутати з абсолютними синонімами (тобто, знаками, що мають однаковий смисл і однаковий денотат). Тобто, абсолютні синоніми – це різні слова, що виражають одне поняття (смисл). Наприклад, «бегемот» – «гіпопотам», «лінгвістика» – «мовознавство» тощо.

Відношення підпорядкування фіксує співставлення родового і видового поняття. Наприклад, «гуманітарнанаука» – «історія», «злочин» – «грабіж», «населенийпункт» – «місто» тощо.

Поняття, яке входить до обсягу іншого поняття, називається «підпорядкованим», а поняття, яке включає до свого обсягу інше поняття, називається «підпорядковуючим».

У відношенні часткового співпадання знаходяться поняття, обсяги яких частково співпадають. Наприклад, «письменник» – «лауреат», «камінь» – «коштовність» тощо.

38.Логічні відношення між несумісними поняттями.

Н е с у м і с н и м и називаються поняття, видові ознаки яких обумовлюють повне неспівпадання їх обсягів.Наприклад: «гуманітарні науки» – «природничі науки»,«обгрунтований вирок» – «необгрунтований вирок» тощо.

Несумісні поняття можуть знаходитися у трьох

відношеннях:

а) протиріччя;

б) протилежності;

в) супідрядності.

У відношенні протиріччя знаходяться поняття, зміст одного з яких повністю заперечує зміст іншого поняття, а сума обсягів цих понять вичерпує обсяг родового поняття. Наприклад, «житель Києва» – «іногородній», «електропровідник» – «діелектрик», «повнолітній» – «неповнолітній» тощо.

Протилежними називаються поняття, зміст яких відрізняється вищою мірою. Це означає не тільки неспівпадання їх обсягів, а й те, що у сумі вони не вичерпуютьобсягу родового поняття.

Наприклад, «початок занять» – «кінець занять»,«високий» – «низький» тощо.

Якщо видові поняття одного роду не знаходяться ні у відношенні протиріччя, ні у відношенні протилежності, то їм притаманне відношення супідрядності.

Наприклад, «метал» – «рідина», «університет» – «консерваторія», «крадіжка» – «грабіж», «місто» – «село» тощо.

39.Обмеження та узагальнення понять. В основі операції обмеження і узагальнення понять лежить залежність, яку фіксує закон оберненого відношення між змістом і обсягом понять.

Обмеженням поняття називається логічна операція, яка полягає в переході від поняття з більшим обсягом, але меншим змістом до поняття з більшим змістом, але меншим обсягом.

Межею обмеження є одиничне поняття (у нашому випадку поняття а – «автор «Кобзаря»).

У з а г а л ь н е н н я м поняття називається логічна операція, за допомогою якої переходять від поняття з більшим змістом, але меншим обсягом до поняття з більшим обсягом, але меншим змістом.

Межею узагальнення є універсальне поняття, тобто поняття, у якого область визначення предиката, що виражає його (поняття) зміст, співпадає з областю істинності цього предиката.