- •Теорема Остроградського-Гаусса.
- •Скін-ефект
- •Умова виникнення самостійного газового розряду. Плазма газового розряду
- •Експериментальна перевірка закону Кулона. Теоретичне обґрунтування досліду Кавендіша.
- •Експериментальна перевірка закону Кулона. Теоретичне обґрунтування досліду Кавендіша.
- •Температурна залежність намагніченості феромагнетиків. Закон Кюрі - Вейсса.
- •Труднощі теорії Друде-Лоренца.
- •Дослід Кулона. Закон Кулона.
- •Поверхневі і об’ємні поляризаційні заряди, їх зв’язок із вектором поляризації.
- •Теорема Пойтінга.
- •Теорема Ірншоу.
- •2.Природа діамагнетизму. Теорема Лармора.
- •3.Термоелектронна, автоелектронна і фотоелектронна емісія.
- •Електростатичний Генератор Ван-де-Граафа
- •Електростатичний Генератор Ван-де-Граафа
- •Електростатичний Генератор Ван-де-Граафа
- •Теорія Ланжевена оріентаційпої поляризації газів зі сталим дипольним моментом.
- •Теорія Ланжевена оріентаційпої поляризації газів зі сталим дипольним моментом.
- •Формула Річардсона-Дешмана
- •Провідники в електростатичному полі.
- •Провідники в електростатичному полі.
- •Закон Джоуля-Ленца в інтегральній та диференціальній формі
- •Закон Джоуля-Ленца в інтегральній та диференціальній формі
- •Довести поперечність електромагнітної хвилі
- •Взаємна енергія двох диполів.
- •Вплив форми та розміру тіла ан його магнітні властивості. Поле розмагнічування.
- •Закон Джоуля-Ленца в класичній електронній теорії металів Друде-Лоренца.
- •Еквівалентність виразів для електростатичного поля для випадків її локалізації у місці знаходження розподіленого заряду та наявності електростатичного поля.
- •Вектор-потенціал магнітного поля
- •Умова виникнення самостійного газового розряду. Плазма газового розряду.
- •Класична теорія поляризації газів.
- •Закон електромагнітної індукції Фарадея. Правило Ленця.
- •Закон Відемана-Франца в класичній електронній теорії металів Друде-Лоренца.
- •Закон Відемана-Франца в класичній електронній теорії металів Друде-Лоренца.
- •Закон Відемана-Франца в класичній електронній теорії металів Друде-Лоренца.
- •Частотна залежність сумарної діелектричної проникності діелектриків
- •Закон Ампера для магнітної взаємодії струмів в інтегральній і диференціальній формі.
- •Закон Ампера для магнітної взаємодії струмів в інтегральній і диференціальній формі.
- •Закон трьох других
- •Зв'язок між напруженістю електростатичного поля та потенціалом
- •Магнітна сприйнятливість та магнітна проникність
- •Зв’язок енергії електро статичного поля з пондеромоторними силами. Абсолютний вольтметр
- •Закон Біо-Савара-Лапласа в інтегральній і диференціальній формах.
- •Формула Річардсона-Дешмана
- •Формула Клаузіуса-Моссотті. Поляризаційна катастрофа.
- •Самостійний і несамостійний газовий розряд. Основні типи самостійного газового розряду.
- •Електричний диполь. Поле диполя
- •Теорема про циркуляцію вектора напруженості магнітного поля по замкнутому контуру в інтегральній і диференціальній формі.
- •Сегнетоелектрики. Сегнетоелектричні Домени.
- •Знаходження розподілу потенціалу методом електричних зображень.
- •Умови для векторів напруженості магнітного поля і магнітної індукції на межі двох магнетиків.
- •Диференціальна форма запису теореми Остроградського-Гаусса.
- •П’єзоелектричний ефект
- •Вектор електричного зміщення . Диференціальне формулювання теореми Остроградського - Гауса для поля в діелектриках .
- •Діаграма направленості диполя Герца . Залежність потужності випромінювання від частоти .
- •Інваріантність рівнянь Максвелла відносно перетворень Лоренца.
- •Енергія електростатичного поля , її локалізація за наявності розподіленого заряду.
- •Тиск електромагнітних хвиль.
- •Природа носіїв заряду в металах. Досліди Рікке та Томлена і Стюарта.
- •Потенціальний характер електростатичного поля. Інтегральне та диференціальне формулювання потенціальності електростатичного поля.
- •Імпульс електромагнітної хвилі.
- •Вектор електричного зміщення. Диференціальне формулювання теореми Остроградського-Гаусса для поля в діелектриках. © kot
- •Діаграма направленості диполя Герца. Залежність потужності випромінювання від частоти. © kot
- •Електроємність. Конденсатори. Послідовне і паралельне з’єднання конденсаторів.
- •Абсолютна електромагнітна система одиниць та її зв’язок с абсолютною електростатичною системою одиниць. Електродинамічна стала.
- •Швидкість розповсюдження електромагнітної хвилі.
- •Енергія електростатичного поля, її локалізація за рахунок поля.
- •Струм зміщення.
- •Закон Ома в інтегральній і диференциальной формі.
- •Відносний характер електричних і магнітних полів
- •Поляризація густи газів, рідин та твердих тіл. Поле Лоренца. Формула Лоренц-Лоренца.
- •Класична теорія парамагнетизму. Формула Ланжевена і закон Кюрі.
- •Закон Ома в класичній електронній теорії металів Друде-Лоренца
- •Вплив форми та розміру тіла на його магнітні властивості. Поле розмагнічування.
- •Сила Лоренца. Рух заряду в електричному та магнітному полі. Ефект Холла
- •Повна енергія випромінювання диполя Герца. Опір випромінювання
Класична теорія парамагнетизму. Формула Ланжевена і закон Кюрі.
Парамагнетизм
спостерігається у тих речовинах, атоми
або молекули яких мають відмінний від
нуля сумарний магнітний момент
.
У відсутності зовнішнього магнітного
поля завдяки тепловому руху ці магнітні
моменти орієнтовані в просторі
неупорядковано. Магнітний момент одиниці
об’єму
.
При включенні магнітного поля магнітні
моменти
![]()
![]()
намагаються
орієнтуватися за полем, що відповідає
мінімуму потенціальної енергії
,
де
—
кут між
і
.
Тепловий рух перешкоджає цій орієнтації,
тому виникає лише переважна орієнтація,
в результаті якої середнє значення
проекції
на
напрям поля відрізняється від нуля:
.
Вектор намагніченості
.
Є, однак, фізичні відміни парамагнетизму
і орієнтаційної поляризації. Одна з них
полягає в тому, що електрони в атомі при
включенні магнітного поля приймають
участь у прецесії Лармора. При прецесії
проекція магнітного моменту на напрям
поля
не
змінюється. В результаті парамагнетизм
не виникає, якщо атоми не взаємодіють
один з одним. Парамагнетизм виникає
лише в результаті такої взаємодії
(наприклад, співударів у газі). При
взаємодії двох атомів, які мають різну
орієнтацію магнітних моментів, а, отже,
і різну потенціальну енергію в магнітному
полі, відбувається обмін енергіями. При
цьому частина потенціальної енергії
переходить в енергію теплового руху.
Зменшення магнітної енергії моментів
еквівалентно зміні їх орієнтації,
кут
зменшується,
це відповідає вкладу в намагніченість
за полем. Тому як теорія орієнтаційної
поляризації розглянута раніше, то
коротко викладемо основні положення
Ланжевена.
де
—
число магнітних диполів, орієнтованих
під кутом від
до
,
тобто всередині тілесного кута
,
.
Вводячи константу
,
ми можемо її знайти з умов нормування:
Розрахунок дає:
Підставляючи це значенняС
у вираз для
,
одержимо:

Тут
—
функція Ланжевена.
при
і
при
.Практично
у всіх випадках для парамагнетиків
.
Замінимо
,
замість
можна
використати вектор
,
тому як для парамагнетиків
.
В результаті
Магнітна
сприйнятливість
для
парамагнетиків
.
Теорія пояснила
експериментально одержаний для
парамагнетиків закон Кюрі:
.
Магнітна проникність
парамагнетиків:
![]()
Згідно квантовій
механіці, магнітні моменти можуть
займати у просторі лише визначені,
дискретні положення відносно магнітного
поля. Звісно, ця квантовомеханічна
закономірність не знайшла відображення
в класичній теорії Ланжевена. При
побудові квантовомеханічної теорії
парамагнетизму замість інтегрування
по куту
від
0 до
береться
сума по дискретних значеннях проекції
магнітного моменту атома на напрям
магнітного поля. Тоді замість функції
Ланжевена
одержуємо
так звану функцію Брилюена
.
При великих значеннях
,
коли число дискретних орієнтацій
магнітного моменту велике, функція
Брилюена переходить у функцію
Ланжевена.Залишаючи квантовомеханічний
розгляд парамагнетизму курсу “Атомна
фізика”, розглянемо найпростіший
випадок, коли магнітний момент
може
мати всього дві орієнтації: за полем і
проти нього. Такі властивості має
спіновий магнітний момент електрона
.
Нехай загальне число електронів
,
з них
орієнтовані
за полем,
—
проти поля. Тоді за Больцманом:
,
,
![]()
середнє значення
магнітного моменту
дорівнюватиме:

![]()
При
,
,
,
тому для електронів:
,
,
відмінність від теорії Ланжевена
зводиться до множника 3.
