- •Теорема Остроградського-Гаусса.
- •Скін-ефект
- •Умова виникнення самостійного газового розряду. Плазма газового розряду
- •Експериментальна перевірка закону Кулона. Теоретичне обґрунтування досліду Кавендіша.
- •Експериментальна перевірка закону Кулона. Теоретичне обґрунтування досліду Кавендіша.
- •Температурна залежність намагніченості феромагнетиків. Закон Кюрі - Вейсса.
- •Труднощі теорії Друде-Лоренца.
- •Дослід Кулона. Закон Кулона.
- •Поверхневі і об’ємні поляризаційні заряди, їх зв’язок із вектором поляризації.
- •Теорема Пойтінга.
- •Теорема Ірншоу.
- •2.Природа діамагнетизму. Теорема Лармора.
- •3.Термоелектронна, автоелектронна і фотоелектронна емісія.
- •Електростатичний Генератор Ван-де-Граафа
- •Електростатичний Генератор Ван-де-Граафа
- •Електростатичний Генератор Ван-де-Граафа
- •Теорія Ланжевена оріентаційпої поляризації газів зі сталим дипольним моментом.
- •Теорія Ланжевена оріентаційпої поляризації газів зі сталим дипольним моментом.
- •Формула Річардсона-Дешмана
- •Провідники в електростатичному полі.
- •Провідники в електростатичному полі.
- •Закон Джоуля-Ленца в інтегральній та диференціальній формі
- •Закон Джоуля-Ленца в інтегральній та диференціальній формі
- •Довести поперечність електромагнітної хвилі
- •Взаємна енергія двох диполів.
- •Вплив форми та розміру тіла ан його магнітні властивості. Поле розмагнічування.
- •Закон Джоуля-Ленца в класичній електронній теорії металів Друде-Лоренца.
- •Еквівалентність виразів для електростатичного поля для випадків її локалізації у місці знаходження розподіленого заряду та наявності електростатичного поля.
- •Вектор-потенціал магнітного поля
- •Умова виникнення самостійного газового розряду. Плазма газового розряду.
- •Класична теорія поляризації газів.
- •Закон електромагнітної індукції Фарадея. Правило Ленця.
- •Закон Відемана-Франца в класичній електронній теорії металів Друде-Лоренца.
- •Закон Відемана-Франца в класичній електронній теорії металів Друде-Лоренца.
- •Закон Відемана-Франца в класичній електронній теорії металів Друде-Лоренца.
- •Частотна залежність сумарної діелектричної проникності діелектриків
- •Закон Ампера для магнітної взаємодії струмів в інтегральній і диференціальній формі.
- •Закон Ампера для магнітної взаємодії струмів в інтегральній і диференціальній формі.
- •Закон трьох других
- •Зв'язок між напруженістю електростатичного поля та потенціалом
- •Магнітна сприйнятливість та магнітна проникність
- •Зв’язок енергії електро статичного поля з пондеромоторними силами. Абсолютний вольтметр
- •Закон Біо-Савара-Лапласа в інтегральній і диференціальній формах.
- •Формула Річардсона-Дешмана
- •Формула Клаузіуса-Моссотті. Поляризаційна катастрофа.
- •Самостійний і несамостійний газовий розряд. Основні типи самостійного газового розряду.
- •Електричний диполь. Поле диполя
- •Теорема про циркуляцію вектора напруженості магнітного поля по замкнутому контуру в інтегральній і диференціальній формі.
- •Сегнетоелектрики. Сегнетоелектричні Домени.
- •Знаходження розподілу потенціалу методом електричних зображень.
- •Умови для векторів напруженості магнітного поля і магнітної індукції на межі двох магнетиків.
- •Диференціальна форма запису теореми Остроградського-Гаусса.
- •П’єзоелектричний ефект
- •Вектор електричного зміщення . Диференціальне формулювання теореми Остроградського - Гауса для поля в діелектриках .
- •Діаграма направленості диполя Герца . Залежність потужності випромінювання від частоти .
- •Інваріантність рівнянь Максвелла відносно перетворень Лоренца.
- •Енергія електростатичного поля , її локалізація за наявності розподіленого заряду.
- •Тиск електромагнітних хвиль.
- •Природа носіїв заряду в металах. Досліди Рікке та Томлена і Стюарта.
- •Потенціальний характер електростатичного поля. Інтегральне та диференціальне формулювання потенціальності електростатичного поля.
- •Імпульс електромагнітної хвилі.
- •Вектор електричного зміщення. Диференціальне формулювання теореми Остроградського-Гаусса для поля в діелектриках. © kot
- •Діаграма направленості диполя Герца. Залежність потужності випромінювання від частоти. © kot
- •Електроємність. Конденсатори. Послідовне і паралельне з’єднання конденсаторів.
- •Абсолютна електромагнітна система одиниць та її зв’язок с абсолютною електростатичною системою одиниць. Електродинамічна стала.
- •Швидкість розповсюдження електромагнітної хвилі.
- •Енергія електростатичного поля, її локалізація за рахунок поля.
- •Струм зміщення.
- •Закон Ома в інтегральній і диференциальной формі.
- •Відносний характер електричних і магнітних полів
- •Поляризація густи газів, рідин та твердих тіл. Поле Лоренца. Формула Лоренц-Лоренца.
- •Класична теорія парамагнетизму. Формула Ланжевена і закон Кюрі.
- •Закон Ома в класичній електронній теорії металів Друде-Лоренца
- •Вплив форми та розміру тіла на його магнітні властивості. Поле розмагнічування.
- •Сила Лоренца. Рух заряду в електричному та магнітному полі. Ефект Холла
- •Повна енергія випромінювання диполя Герца. Опір випромінювання
Знаходження розподілу потенціалу методом електричних зображень.
Розглянемо задачу про знаходження розподілу потенціалу між провідниками при відсутності об’ємного заряду, . В загальному випадку потрібно розв’язувати рівняння Лапласа , крайові умови при цьому частіше за все задають потенціали на провідниках, поверхні яких є еквіпотенціальними. Розглянемо метод електричних зображень. Візьмемо деяку просту електростатичну задачу, що не потребує вирішення рівняння Лапласа. Наприклад, це невелика кількість точкових зарядів. Нехай розподіл потенціалу нам відомий: . Якщо обрати , то знайдемо рівняння еквіпотенціальної поверхні з потенціалом C. Обираючи різні значення С, одержимо систему еквіпотенціальних поверхонь. Оберемо, поверхню . Якщо тепер взяти тонку металеву фольгу і вигнути її так, щоб вона співпала з еквіпотенціальною поверхнею, розмістити на місце неї подати на фольгу потенціал , то поле зовні фольги не зміниться. В той же час фольга слугуватиме екраном, що розділяє дві сторони. Тепер можна змінювати як завгодно умови з однієї сторони фольги, поле з другої сторони не зміниться. Заллємо металом одну сторону. Тоді поле по іншу сторону не зміниться і буде відомим. Тепер має місце інша електростатична задача: поверхня провідника з потенціалом C1 і три точкові заряди над нею. Вирішити цю нову задачу достатньо складно, тому що на поверхні провідника є поляризаційні заряди, розподіл яких необхідно знати. Між тим задача спрощується, якщо видалити провідник і в потрібних точках розташувати три заряди, так аби на поверхні металу після заміни була розташована еквіпотенціальна поверхня. У методі дзеркальних відображень, замість вирішення задачі про розподіл потенціалу в системі заряджених провідників і зарядів над ними, намагаються підібрати таке розташування точкових зарядів і таку їх величину, щоб еквіпотенціальні поверхні співпадали з поверхнею провідників і мали потрібне значення потенціалів.
Умови для векторів напруженості магнітного поля і магнітної індукції на межі двох магнетиків.
Розглянемо пласку межу поділу двох магнетиків з магнітними проникностями1 і 2. Нехай зовнішнє магнітне поле направлене під кутом до нормалі, межі поділу. Розкладемо вектори і на нормальні (і ) та тангенціальні (і ) складові, аналогічно і . На межі поділу побудуємо прямокутний циліндр, висота якого h, паралельна нормалі. Застосуємо рівняння:. Тоді: , де (-) з’явився тому, що нормалі направлені протилежно, — потік вектору через бічну поверхню циліндра. Тепер спрямуємо висоту циліндра h до нуля. При цьому значення і будуть знаходитися на самій межі поділу, а . В результаті — нормальні складові вектору на межі поділу двох магнетиків неперервні.Оскільки , то —зв’язок між нормальними складовими вектору . Тепер проведемо на межі поділу замкнений контур у вигляді прямокутника зі сторонами l і h. Застосуємо закон повного струму: , де I — струм провідності, що відсутній на межі поділу. З рівняння , випливає:
де — значення інтеграла на ділянках h Спрямуємо . Тоді і , а . З одержаних співвідношень випливає закон заломлення силових ліній векторів і
.
Диференціальна форма запису теореми Остроградського-Гаусса.
В випадку нерівномірного розподілу заряду і не симетричної конфігурації заряджених кіл зручно користуватися теоремою гауса в диференційній формі.
Нехай заряд в просторі розміщений не рівномірно const
В загальному випадку =f(x,y,z)
Для отримання . теор. Гаусса в нов. формі скористаємося . теор. Гаусса в інтегр. Та теоремою остроградського-гаусса з курсу матаналізу
Звідси випливає що
=>
(Це і є теорем острог.-Гаусса в диф. Формі електростатична)
Аналогічний результат для діалектриків divD=4πρ (де ρ об’ємна густина вільних зарядів)
(
)
Для магнітного поля
divB = 0