
- •Теорема Остроградського-Гаусса.
- •Скін-ефект
- •Умова виникнення самостійного газового розряду. Плазма газового розряду
- •Експериментальна перевірка закону Кулона. Теоретичне обґрунтування досліду Кавендіша.
- •Експериментальна перевірка закону Кулона. Теоретичне обґрунтування досліду Кавендіша.
- •Температурна залежність намагніченості феромагнетиків. Закон Кюрі - Вейсса.
- •Труднощі теорії Друде-Лоренца.
- •Дослід Кулона. Закон Кулона.
- •Поверхневі і об’ємні поляризаційні заряди, їх зв’язок із вектором поляризації.
- •Теорема Пойтінга.
- •Теорема Ірншоу.
- •2.Природа діамагнетизму. Теорема Лармора.
- •3.Термоелектронна, автоелектронна і фотоелектронна емісія.
- •Електростатичний Генератор Ван-де-Граафа
- •Електростатичний Генератор Ван-де-Граафа
- •Електростатичний Генератор Ван-де-Граафа
- •Теорія Ланжевена оріентаційпої поляризації газів зі сталим дипольним моментом.
- •Теорія Ланжевена оріентаційпої поляризації газів зі сталим дипольним моментом.
- •Формула Річардсона-Дешмана
- •Провідники в електростатичному полі.
- •Провідники в електростатичному полі.
- •Закон Джоуля-Ленца в інтегральній та диференціальній формі
- •Закон Джоуля-Ленца в інтегральній та диференціальній формі
- •Довести поперечність електромагнітної хвилі
- •Взаємна енергія двох диполів.
- •Вплив форми та розміру тіла ан його магнітні властивості. Поле розмагнічування.
- •Закон Джоуля-Ленца в класичній електронній теорії металів Друде-Лоренца.
- •Еквівалентність виразів для електростатичного поля для випадків її локалізації у місці знаходження розподіленого заряду та наявності електростатичного поля.
- •Вектор-потенціал магнітного поля
- •Умова виникнення самостійного газового розряду. Плазма газового розряду.
- •Класична теорія поляризації газів.
- •Закон електромагнітної індукції Фарадея. Правило Ленця.
- •Закон Відемана-Франца в класичній електронній теорії металів Друде-Лоренца.
- •Закон Відемана-Франца в класичній електронній теорії металів Друде-Лоренца.
- •Закон Відемана-Франца в класичній електронній теорії металів Друде-Лоренца.
- •Частотна залежність сумарної діелектричної проникності діелектриків
- •Закон Ампера для магнітної взаємодії струмів в інтегральній і диференціальній формі.
- •Закон Ампера для магнітної взаємодії струмів в інтегральній і диференціальній формі.
- •Закон трьох других
- •Зв'язок між напруженістю електростатичного поля та потенціалом
- •Магнітна сприйнятливість та магнітна проникність
- •Зв’язок енергії електро статичного поля з пондеромоторними силами. Абсолютний вольтметр
- •Закон Біо-Савара-Лапласа в інтегральній і диференціальній формах.
- •Формула Річардсона-Дешмана
- •Формула Клаузіуса-Моссотті. Поляризаційна катастрофа.
- •Самостійний і несамостійний газовий розряд. Основні типи самостійного газового розряду.
- •Електричний диполь. Поле диполя
- •Теорема про циркуляцію вектора напруженості магнітного поля по замкнутому контуру в інтегральній і диференціальній формі.
- •Сегнетоелектрики. Сегнетоелектричні Домени.
- •Знаходження розподілу потенціалу методом електричних зображень.
- •Умови для векторів напруженості магнітного поля і магнітної індукції на межі двох магнетиків.
- •Диференціальна форма запису теореми Остроградського-Гаусса.
- •П’єзоелектричний ефект
- •Вектор електричного зміщення . Диференціальне формулювання теореми Остроградського - Гауса для поля в діелектриках .
- •Діаграма направленості диполя Герца . Залежність потужності випромінювання від частоти .
- •Інваріантність рівнянь Максвелла відносно перетворень Лоренца.
- •Енергія електростатичного поля , її локалізація за наявності розподіленого заряду.
- •Тиск електромагнітних хвиль.
- •Природа носіїв заряду в металах. Досліди Рікке та Томлена і Стюарта.
- •Потенціальний характер електростатичного поля. Інтегральне та диференціальне формулювання потенціальності електростатичного поля.
- •Імпульс електромагнітної хвилі.
- •Вектор електричного зміщення. Диференціальне формулювання теореми Остроградського-Гаусса для поля в діелектриках. © kot
- •Діаграма направленості диполя Герца. Залежність потужності випромінювання від частоти. © kot
- •Електроємність. Конденсатори. Послідовне і паралельне з’єднання конденсаторів.
- •Абсолютна електромагнітна система одиниць та її зв’язок с абсолютною електростатичною системою одиниць. Електродинамічна стала.
- •Швидкість розповсюдження електромагнітної хвилі.
- •Енергія електростатичного поля, її локалізація за рахунок поля.
- •Струм зміщення.
- •Закон Ома в інтегральній і диференциальной формі.
- •Відносний характер електричних і магнітних полів
- •Поляризація густи газів, рідин та твердих тіл. Поле Лоренца. Формула Лоренц-Лоренца.
- •Класична теорія парамагнетизму. Формула Ланжевена і закон Кюрі.
- •Закон Ома в класичній електронній теорії металів Друде-Лоренца
- •Вплив форми та розміру тіла на його магнітні властивості. Поле розмагнічування.
- •Сила Лоренца. Рух заряду в електричному та магнітному полі. Ефект Холла
- •Повна енергія випромінювання диполя Герца. Опір випромінювання
Природа носіїв заряду в металах. Досліди Рікке та Томлена і Стюарта.
В металах носіями заряду є вільні електрони (слабо зв‘язані з іонами кристалічної гратки). Іони не беруть участі у перенесенні заряду. Якби це було не так то протікання струму через метал супроводжувалося б електролізом пов‘язаним з переносом речовини. Рікке на протязі через три циліндри поставлені один на один ( міндний, алюмінієвий, мідний). Не зважаючи на значний заряд що пройшов через циліндри взаємного проникнення металів не спостерігалось.
Дослід Томена і
Стюарта: Інший спосіб переконатися в
природі носіїв заряду це викликати
струм силами інерції. Розглянемо тонке
проволочене кільце що нерівномірно
обертається навколо своєї геометричної
осі. При всякому прискоренні вільні
електрони будуть відставати, а при
сповільненні випереджати іони гратки,
що викликає струм. Перейдемо в систему
відліку кільця виникне сила інерції
Fін,
представимо її як стороннє поле Eстор=
Fін/e
, яка і викликає струм. Оскільки струм
змінний закон ома запишемо у вигляді:
, E
– електричне поле, яке може з‘явитися
через зміщення електронів відносно
іонів,
- інерційний час електрона.
Приведемо рівняння
до інтегральної форми
R-
опір кільця,
перша частина інтегралу
, це ЕРС зовнішніх сил, а другий інтеграл
, тоді
.
викликана тільки
силами інерції що паралельні осі провода.
Тому
, де
тангенційне прискорення точок кільця,
l
- довжина кільця.
Підставимо ерс і проінтегруємо по часу
Вважатимемо що v1=v,
v2=0,
І1=I2=0
(кільце оберталось з лінійною швидкістю
v,
а потім зупинили, струму в кільці не
було) тоді заряд що протік через кільце
. Маючи балістичний гальванометр, можна
визначити який заряд пройшов у колі.
Цей дослід і провели Толмен і Стюарт, вони розкручували котушку , ізолювавши її від магнітного поля землі. Впевнившись що струм через котушку не тече, вони різко зупиняли її, при чому протікав заряд. Тоді з останньої формули вони отримували відношення m/e
Потенціальний характер електростатичного поля. Інтегральне та диференціальне формулювання потенціальності електростатичного поля.
Точковий
зарядQ
створює в вакуумі електричне поле
.
Помістимо в це поле інший точковий заряд
q, який переміщується з точки 1 в точку
2 вздовж довільної кривої. При цьому
електростатичне поле виконує деяку
роботу по переміщенню заряду:
Враховуючи те, що
вектори
і
паралельні, то їх добуток можна переписати
в скалярному вигляді. Тоді
Тобто робота
по переміщенню заряду не залежить від
вибору початкової і кінцевої точок.
Поле, що задовольняє цій умові, називається
потенціальним. Електростатичне поле
точкового заряду – потенціальне.
Будь-яке електростатичне поле, незалежно
від того, створюється воно в вакуумі чи
в речовині, є потенціальним полем.
Припустимо
заряд в електричному полі переміщається
по шляху 123, а потім по шляху 143. Робота
електричного поля однакова для обох
випадків
.
Якщо заряд рухається по замкнутому
контуру 12341, то на відрізку 123 робота
буде додатною, наприклад, а далі змінить
знак, так що
.
Звідси
.
Отже робота поля по переміщенню заряду
по замкнутому контуру = 0. Якщо цей рухомий
заряд одиничний, то обчислення роботи
електростатичного поля зводиться до
обчислення такого криволінійного
інтегралу:
(1)
- а це циркуляція вектора Е по відповідному
замкнутому контуру. Формула (1) є критерієм
потенціальності поля в інтегральній
формі. З неї також випливає твердження,
що силові лінії електростатичного поля
не можуть бути замкнутими. В диференціальній
формі умову потенціальності поля можна
переписати, розглядаючи довільний
контур та натягнуту на нього поверхню
S.
- криволінійний інтеграл переписуємо
у вигляді поверхневого. Тоді
- це умова потенціальності поля в
диференціальній формі. Електростатичне
поле – безвихрове за властивостями
ротора векторного поля.