
- •Теорема Остроградського-Гаусса.
- •Скін-ефект
- •Умова виникнення самостійного газового розряду. Плазма газового розряду
- •Експериментальна перевірка закону Кулона. Теоретичне обґрунтування досліду Кавендіша.
- •Експериментальна перевірка закону Кулона. Теоретичне обґрунтування досліду Кавендіша.
- •Температурна залежність намагніченості феромагнетиків. Закон Кюрі - Вейсса.
- •Труднощі теорії Друде-Лоренца.
- •Дослід Кулона. Закон Кулона.
- •Поверхневі і об’ємні поляризаційні заряди, їх зв’язок із вектором поляризації.
- •Теорема Пойтінга.
- •Теорема Ірншоу.
- •2.Природа діамагнетизму. Теорема Лармора.
- •3.Термоелектронна, автоелектронна і фотоелектронна емісія.
- •Електростатичний Генератор Ван-де-Граафа
- •Електростатичний Генератор Ван-де-Граафа
- •Електростатичний Генератор Ван-де-Граафа
- •Теорія Ланжевена оріентаційпої поляризації газів зі сталим дипольним моментом.
- •Теорія Ланжевена оріентаційпої поляризації газів зі сталим дипольним моментом.
- •Формула Річардсона-Дешмана
- •Провідники в електростатичному полі.
- •Провідники в електростатичному полі.
- •Закон Джоуля-Ленца в інтегральній та диференціальній формі
- •Закон Джоуля-Ленца в інтегральній та диференціальній формі
- •Довести поперечність електромагнітної хвилі
- •Взаємна енергія двох диполів.
- •Вплив форми та розміру тіла ан його магнітні властивості. Поле розмагнічування.
- •Закон Джоуля-Ленца в класичній електронній теорії металів Друде-Лоренца.
- •Еквівалентність виразів для електростатичного поля для випадків її локалізації у місці знаходження розподіленого заряду та наявності електростатичного поля.
- •Вектор-потенціал магнітного поля
- •Умова виникнення самостійного газового розряду. Плазма газового розряду.
- •Класична теорія поляризації газів.
- •Закон електромагнітної індукції Фарадея. Правило Ленця.
- •Закон Відемана-Франца в класичній електронній теорії металів Друде-Лоренца.
- •Закон Відемана-Франца в класичній електронній теорії металів Друде-Лоренца.
- •Закон Відемана-Франца в класичній електронній теорії металів Друде-Лоренца.
- •Частотна залежність сумарної діелектричної проникності діелектриків
- •Закон Ампера для магнітної взаємодії струмів в інтегральній і диференціальній формі.
- •Закон Ампера для магнітної взаємодії струмів в інтегральній і диференціальній формі.
- •Закон трьох других
- •Зв'язок між напруженістю електростатичного поля та потенціалом
- •Магнітна сприйнятливість та магнітна проникність
- •Зв’язок енергії електро статичного поля з пондеромоторними силами. Абсолютний вольтметр
- •Закон Біо-Савара-Лапласа в інтегральній і диференціальній формах.
- •Формула Річардсона-Дешмана
- •Формула Клаузіуса-Моссотті. Поляризаційна катастрофа.
- •Самостійний і несамостійний газовий розряд. Основні типи самостійного газового розряду.
- •Електричний диполь. Поле диполя
- •Теорема про циркуляцію вектора напруженості магнітного поля по замкнутому контуру в інтегральній і диференціальній формі.
- •Сегнетоелектрики. Сегнетоелектричні Домени.
- •Знаходження розподілу потенціалу методом електричних зображень.
- •Умови для векторів напруженості магнітного поля і магнітної індукції на межі двох магнетиків.
- •Диференціальна форма запису теореми Остроградського-Гаусса.
- •П’єзоелектричний ефект
- •Вектор електричного зміщення . Диференціальне формулювання теореми Остроградського - Гауса для поля в діелектриках .
- •Діаграма направленості диполя Герца . Залежність потужності випромінювання від частоти .
- •Інваріантність рівнянь Максвелла відносно перетворень Лоренца.
- •Енергія електростатичного поля , її локалізація за наявності розподіленого заряду.
- •Тиск електромагнітних хвиль.
- •Природа носіїв заряду в металах. Досліди Рікке та Томлена і Стюарта.
- •Потенціальний характер електростатичного поля. Інтегральне та диференціальне формулювання потенціальності електростатичного поля.
- •Імпульс електромагнітної хвилі.
- •Вектор електричного зміщення. Диференціальне формулювання теореми Остроградського-Гаусса для поля в діелектриках. © kot
- •Діаграма направленості диполя Герца. Залежність потужності випромінювання від частоти. © kot
- •Електроємність. Конденсатори. Послідовне і паралельне з’єднання конденсаторів.
- •Абсолютна електромагнітна система одиниць та її зв’язок с абсолютною електростатичною системою одиниць. Електродинамічна стала.
- •Швидкість розповсюдження електромагнітної хвилі.
- •Енергія електростатичного поля, її локалізація за рахунок поля.
- •Струм зміщення.
- •Закон Ома в інтегральній і диференциальной формі.
- •Відносний характер електричних і магнітних полів
- •Поляризація густи газів, рідин та твердих тіл. Поле Лоренца. Формула Лоренц-Лоренца.
- •Класична теорія парамагнетизму. Формула Ланжевена і закон Кюрі.
- •Закон Ома в класичній електронній теорії металів Друде-Лоренца
- •Вплив форми та розміру тіла на його магнітні властивості. Поле розмагнічування.
- •Сила Лоренца. Рух заряду в електричному та магнітному полі. Ефект Холла
- •Повна енергія випромінювання диполя Герца. Опір випромінювання
Діаграма направленості диполя Герца . Залежність потужності випромінювання від частоти .
Диполь
Герца-найпростіша система, що випромінює
електромагнітні хвилі. Момент його
змінюється
з часом за гармонічним законом з періодом
Т.
Тоді
. Поле диполя Герца можна одержати,
вирішуючи для цього випадку систему
рівнянь Максвелла.
На
великих відстанях від диполя Герца, у
хвильовій зоні електромагнітна хвиля
перетворюється на сферичну. На рис.
7.15 показане взаємне розташування
векторів
,
і
для
деякого моменту часу в точці з координатами
і
.Диполь
Герца розташований в центрі сфери,
вектор
направлений
вздовж дотичної до “меридіану”, вектор
—
вздовж дотичної до “широти”, вектор
швидкості хвилі
—
вздовж радіуса
.
Амплітуда
і
залежить від “широти” — кута
,
вона максимальна при
(“екватор”)
і дорівнює нулю при
(на
полюсі, вздовж осі диполя).
Розглянемо
енергію електромагнітної хвилі, яка
випромінюється диполем Герца. Вектор
Пойнтінга
дає
кількість енергії, що проходить за 1с
через одиничну
площадку на
сфері. Напрям цього вектора співпадає
з векторами
і
,
тобто з нормаллю до поверхні сфери.
Величина
дорівнює:
Бачимо,
що
.
Це дозволяє на рис. 7.16 зобразити діаграму
направленості диполя Герца. Для цього
під кутом
відкладемо
значення
.Фігура,
яку одержуємо за рахунок обертання
навколо осі диполя, дає тороїд без
“дірки”, зображений в перерізі на рис.
7.16. Диполь Герца нічого не випромінює
вздовж своєї осі (
),
максимальне випромінення відбувається
в площині, яка проходить перпендикулярно
до цієї осі через диполь (
).
Нехай тепер момент
диполя змінюється в часі за гармонічним
законом:
,
де
—
амплітудне значення дипольного моменту.
Тоді:
,
бачимо, що випромінювана диполем в
деякому напрямі енергія, пропорційна
четвертому ступеню частоти. Тому як
,
то
.
Розрахуємо тепер повну енергію, яка
випромінюється диполем Герца по всіх
напрямах за 1с,
тобто потужність випромінення
.
Очевидно,
,
де інтегрування ведеться по поверхні
сфери радіуса
:
тому як
В тому випадку,
коли
отримуємо
Середня по часу
випромінювана потужність дорівнює:
Як і належить
очікувати,
Інваріантність рівнянь Максвелла відносно перетворень Лоренца.
Преобразования Лоренца( I, II) :
Енергія електростатичного поля , її локалізація за наявності розподіленого заряду.
Електрична енергія , як і будь-яка інша залежить тільки від стану системи, але не залежить від того, як система була приведена до цього стану
перенесли на
енергія заряду 1
в полі 2;
аналогічно
застосувавши
суперпозицію .
,
де
(не
обов’язково більше нуля, бо враховує
лише взаємну енергію).
- потенціальна
енергія системи точкових зарядів.
Перейшовши до типу
- “якщо є заряди , то буде взаємодія ”
Тиск електромагнітних хвиль.
Падаючи на поверхню твердого тіла, електромагнітна хвиля чинить на неї тиск. Механізм цього тиску найпростіше можна зрозуміти при взаємодії електромагнітної хвилі з поверхнею провідника (наприклад, металу). Нехай пласка електромагнітна хвиля розповсюджується вздовж осі x і падає на пласку ж поверхню провідника
Хвилю можна
зобразити трійкою ортогональних
векторів.
На носії струму в провіднику при попаданні
хвилі починає діяти поле
,
виникає направлений рух носіїв, який
характеризується вектором густини
струму
.
На цей струм діє магнітне поле
,
виникає сила Лоренца, яка дорівнює
для
кожного носія зі швидкістю
,
та направлена всередину провідника
вздовж осі
.
Через половину періоду хвилі вектор
змінить
напрям, але одночасно зміниться і напрям
вектора
,
так що напрям сили Лоренца не зміниться.
Під дією цієї сили носії струму набудуть
складову імпульсу, направлену всередину
провідника. Взаємодіючи з граткою, носії
струму передадуть їй цей імпульс. Так
виникне тиск електромагнітної хвилі
на провідник. Хвиля проникатиме на деяку
глибину в провідник, поступово затухаючи.
На носії струму, концентрація яких
,
діятиме сила
,
віднесена до одиниці об’єму. Але
,
тому
Силабуде
змінюватися з часом разом зі зміною
векторів
і
,
будучи направленою впродовж всього
часу всередину провідника. Взявши на
поверхні площадку в 1см2,
можна знайти тиск
де—
середнє в часі значення сили. Для
знаходження тиску
запишемо
два рівняння Максвелла для одновимірного
випадку:
Помножимо перше
на
,
друге на
та складемо їх:
або
де—
густина енергії електромагнітної хвилі.
Усереднимо одержаний результат по часу.
Врахуємо, що
.
Насправді, якщо, В результаті усереднення
,
тоді
тому що—
електромагнітна хвиля затухає в глибині
провідника. Отже, тиск електромагнітної
хвилі дорівнює середньому по часу
значенню густини енергії цієї хвилі на
поверхні провідника.
При виведенні
формули тиску не враховувалося відбиття
хвилі від поверхні, між тим коефіцієнт
відбиття світла для ряду металів близький
до одиниці. Поряд з падаючою, відбита
хвиля також створює густину енергії
поблизу поверхні та додатковий тиск.
Якщо позначити коефіцієнт
відбиття(відношення
енергії відбитої хвилі до енергії
падаючої), то
де— густина енергії падаючої хвилі у
поверхні. Надалі під
будемо
розуміти сумарну середню густину енергії
у поверхні, тоді
.
Для вакууму можна зв’язати середнє по
часу значення вектору Пойнтінга
з
:
,
тому