
- •Теорема Остроградського-Гаусса.
- •Скін-ефект
- •Умова виникнення самостійного газового розряду. Плазма газового розряду
- •Експериментальна перевірка закону Кулона. Теоретичне обґрунтування досліду Кавендіша.
- •Експериментальна перевірка закону Кулона. Теоретичне обґрунтування досліду Кавендіша.
- •Температурна залежність намагніченості феромагнетиків. Закон Кюрі - Вейсса.
- •Труднощі теорії Друде-Лоренца.
- •Дослід Кулона. Закон Кулона.
- •Поверхневі і об’ємні поляризаційні заряди, їх зв’язок із вектором поляризації.
- •Теорема Пойтінга.
- •Теорема Ірншоу.
- •2.Природа діамагнетизму. Теорема Лармора.
- •3.Термоелектронна, автоелектронна і фотоелектронна емісія.
- •Електростатичний Генератор Ван-де-Граафа
- •Електростатичний Генератор Ван-де-Граафа
- •Електростатичний Генератор Ван-де-Граафа
- •Теорія Ланжевена оріентаційпої поляризації газів зі сталим дипольним моментом.
- •Теорія Ланжевена оріентаційпої поляризації газів зі сталим дипольним моментом.
- •Формула Річардсона-Дешмана
- •Провідники в електростатичному полі.
- •Провідники в електростатичному полі.
- •Закон Джоуля-Ленца в інтегральній та диференціальній формі
- •Закон Джоуля-Ленца в інтегральній та диференціальній формі
- •Довести поперечність електромагнітної хвилі
- •Взаємна енергія двох диполів.
- •Вплив форми та розміру тіла ан його магнітні властивості. Поле розмагнічування.
- •Закон Джоуля-Ленца в класичній електронній теорії металів Друде-Лоренца.
- •Еквівалентність виразів для електростатичного поля для випадків її локалізації у місці знаходження розподіленого заряду та наявності електростатичного поля.
- •Вектор-потенціал магнітного поля
- •Умова виникнення самостійного газового розряду. Плазма газового розряду.
- •Класична теорія поляризації газів.
- •Закон електромагнітної індукції Фарадея. Правило Ленця.
- •Закон Відемана-Франца в класичній електронній теорії металів Друде-Лоренца.
- •Закон Відемана-Франца в класичній електронній теорії металів Друде-Лоренца.
- •Закон Відемана-Франца в класичній електронній теорії металів Друде-Лоренца.
- •Частотна залежність сумарної діелектричної проникності діелектриків
- •Закон Ампера для магнітної взаємодії струмів в інтегральній і диференціальній формі.
- •Закон Ампера для магнітної взаємодії струмів в інтегральній і диференціальній формі.
- •Закон трьох других
- •Зв'язок між напруженістю електростатичного поля та потенціалом
- •Магнітна сприйнятливість та магнітна проникність
- •Зв’язок енергії електро статичного поля з пондеромоторними силами. Абсолютний вольтметр
- •Закон Біо-Савара-Лапласа в інтегральній і диференціальній формах.
- •Формула Річардсона-Дешмана
- •Формула Клаузіуса-Моссотті. Поляризаційна катастрофа.
- •Самостійний і несамостійний газовий розряд. Основні типи самостійного газового розряду.
- •Електричний диполь. Поле диполя
- •Теорема про циркуляцію вектора напруженості магнітного поля по замкнутому контуру в інтегральній і диференціальній формі.
- •Сегнетоелектрики. Сегнетоелектричні Домени.
- •Знаходження розподілу потенціалу методом електричних зображень.
- •Умови для векторів напруженості магнітного поля і магнітної індукції на межі двох магнетиків.
- •Диференціальна форма запису теореми Остроградського-Гаусса.
- •П’єзоелектричний ефект
- •Вектор електричного зміщення . Диференціальне формулювання теореми Остроградського - Гауса для поля в діелектриках .
- •Діаграма направленості диполя Герца . Залежність потужності випромінювання від частоти .
- •Інваріантність рівнянь Максвелла відносно перетворень Лоренца.
- •Енергія електростатичного поля , її локалізація за наявності розподіленого заряду.
- •Тиск електромагнітних хвиль.
- •Природа носіїв заряду в металах. Досліди Рікке та Томлена і Стюарта.
- •Потенціальний характер електростатичного поля. Інтегральне та диференціальне формулювання потенціальності електростатичного поля.
- •Імпульс електромагнітної хвилі.
- •Вектор електричного зміщення. Диференціальне формулювання теореми Остроградського-Гаусса для поля в діелектриках. © kot
- •Діаграма направленості диполя Герца. Залежність потужності випромінювання від частоти. © kot
- •Електроємність. Конденсатори. Послідовне і паралельне з’єднання конденсаторів.
- •Абсолютна електромагнітна система одиниць та її зв’язок с абсолютною електростатичною системою одиниць. Електродинамічна стала.
- •Швидкість розповсюдження електромагнітної хвилі.
- •Енергія електростатичного поля, її локалізація за рахунок поля.
- •Струм зміщення.
- •Закон Ома в інтегральній і диференциальной формі.
- •Відносний характер електричних і магнітних полів
- •Поляризація густи газів, рідин та твердих тіл. Поле Лоренца. Формула Лоренц-Лоренца.
- •Класична теорія парамагнетизму. Формула Ланжевена і закон Кюрі.
- •Закон Ома в класичній електронній теорії металів Друде-Лоренца
- •Вплив форми та розміру тіла на його магнітні властивості. Поле розмагнічування.
- •Сила Лоренца. Рух заряду в електричному та магнітному полі. Ефект Холла
- •Повна енергія випромінювання диполя Герца. Опір випромінювання
Формула Клаузіуса-Моссотті. Поляризаційна катастрофа.
Під
дією зовнішнього електричного поля
молекули діелектрика поляризуються.
Для зовнішнього поля E
результуюче поле в діелектрику
визначається як ,
де P
- вектор поляризації. З іншого боку
. Де n-
концентрація,
а β
– молярна поляризовність. Тоді отримаємо
,
звідки
.
Далі
, отримаємо
. Розв‘яжемо рівняння відносно
. Так як величина
пропорційна густині
. Це
і називається
формулою Клаузіуса-Мосотті.
Поляризаційна катастрофа – виникає для діелектриків з полярними молекулами ( вода, спирти, ефіри і т.д.) тоді формула Клаузіуса – Мосотті не підтверджується дослідом. Для води 4πηβ=13,2 Що приводить до від‘ємного ε в теорії. А на практиці ε=81.
Самостійний і несамостійний газовий розряд. Основні типи самостійного газового розряду.
Для
дослідження газового розряду використовують
коло з газовим проміжком і джерелом.
Паралельно приєднують вольтметр, а
послідовно амперметр, щоб виміряти
напругу і струм через газовий проміжок.
Несамостійний розряд – це розряд що виникає тільки під дією іонізатора і припиняється одразу ж після припинення дії іонізатора. (прик. іонізатора: ультрафіолетове випромінювання на негативний електрод). Струм розряду залежить тільки від інтенсивності іонізатора. (відрізок ОА)
С
амостійний розряд – це розряд який виникає внаслідок іонізації електронами нейтральних атомів. Це викликає зростання кількості носіїв заряду. Це досягається при великих напругах, а відповідно і кінетичних енергіях електронів. Тоді один електрон що вилетів за електрода на своєму шляху іонізує атоми чим вивільняє ще носії заряду. Таке явище ще називають «електронною лавиною»
Тліючий розряд(самостійний) – виникає при невеликій різниці потенціалів і малому тиску. Характеризується темною катодною плямою 1 (електрони ще не розагнілись). 2 катодний шар в якому відбувається збудження атомів 3. Темний гіторфовий(круксів) простір (іонізація атомів і молекул, наростання електронних лавин).4. Від‘ємне тліюче світіння (рекомбінація електронів, перехід на більш низькі енергетичні рівні)5. Простір фарадея в який вже не долітають швидкі електрони з електронних лавин 6.позитивне світіння (іонізований газ що світиться)
Іскровий розряд(самостійи) – характеризується переривчатою формою навіть при при постійних джерелах струму. В природі: блискавка. Складається з ламаних смуг ( іскрових ліній) Для запалу іскрового розряду потрібна велика різниця потенціалів. (30кВ на 1см) . При малій потужності джерела переривчатий
Коронний розряд – виникає при відносно великих тисках газу і в сильно неоднорідному електричному середовищі. Для його отримання потрібен електрод з маленьким радіусом кривизни, інший електрод не обов`язковий ним можуть бути заземлені предмети. Для отримання такого типу розряду потрібно 30кВ/м. Тоді виникає світіння у вигляді корони ( що являє собою розгалужені електронні лавини)
Дуговий розряд – виникає при подальшому збільшенні потужності джерела або зменшенні відстані між електродами (іскрові розряди стають неперервними). При цьому струм дуже сильно зростає, а напруга падає до десятків вольт. Дуговий розряд підтримується завдяки термоелектронній емісії з поверхні катоду (можна досягти нагріванням катоду)