
- •Теорема Остроградського-Гаусса.
- •Скін-ефект
- •Умова виникнення самостійного газового розряду. Плазма газового розряду
- •Експериментальна перевірка закону Кулона. Теоретичне обґрунтування досліду Кавендіша.
- •Експериментальна перевірка закону Кулона. Теоретичне обґрунтування досліду Кавендіша.
- •Температурна залежність намагніченості феромагнетиків. Закон Кюрі - Вейсса.
- •Труднощі теорії Друде-Лоренца.
- •Дослід Кулона. Закон Кулона.
- •Поверхневі і об’ємні поляризаційні заряди, їх зв’язок із вектором поляризації.
- •Теорема Пойтінга.
- •Теорема Ірншоу.
- •2.Природа діамагнетизму. Теорема Лармора.
- •3.Термоелектронна, автоелектронна і фотоелектронна емісія.
- •Електростатичний Генератор Ван-де-Граафа
- •Електростатичний Генератор Ван-де-Граафа
- •Електростатичний Генератор Ван-де-Граафа
- •Теорія Ланжевена оріентаційпої поляризації газів зі сталим дипольним моментом.
- •Теорія Ланжевена оріентаційпої поляризації газів зі сталим дипольним моментом.
- •Формула Річардсона-Дешмана
- •Провідники в електростатичному полі.
- •Провідники в електростатичному полі.
- •Закон Джоуля-Ленца в інтегральній та диференціальній формі
- •Закон Джоуля-Ленца в інтегральній та диференціальній формі
- •Довести поперечність електромагнітної хвилі
- •Взаємна енергія двох диполів.
- •Вплив форми та розміру тіла ан його магнітні властивості. Поле розмагнічування.
- •Закон Джоуля-Ленца в класичній електронній теорії металів Друде-Лоренца.
- •Еквівалентність виразів для електростатичного поля для випадків її локалізації у місці знаходження розподіленого заряду та наявності електростатичного поля.
- •Вектор-потенціал магнітного поля
- •Умова виникнення самостійного газового розряду. Плазма газового розряду.
- •Класична теорія поляризації газів.
- •Закон електромагнітної індукції Фарадея. Правило Ленця.
- •Закон Відемана-Франца в класичній електронній теорії металів Друде-Лоренца.
- •Закон Відемана-Франца в класичній електронній теорії металів Друде-Лоренца.
- •Закон Відемана-Франца в класичній електронній теорії металів Друде-Лоренца.
- •Частотна залежність сумарної діелектричної проникності діелектриків
- •Закон Ампера для магнітної взаємодії струмів в інтегральній і диференціальній формі.
- •Закон Ампера для магнітної взаємодії струмів в інтегральній і диференціальній формі.
- •Закон трьох других
- •Зв'язок між напруженістю електростатичного поля та потенціалом
- •Магнітна сприйнятливість та магнітна проникність
- •Зв’язок енергії електро статичного поля з пондеромоторними силами. Абсолютний вольтметр
- •Закон Біо-Савара-Лапласа в інтегральній і диференціальній формах.
- •Формула Річардсона-Дешмана
- •Формула Клаузіуса-Моссотті. Поляризаційна катастрофа.
- •Самостійний і несамостійний газовий розряд. Основні типи самостійного газового розряду.
- •Електричний диполь. Поле диполя
- •Теорема про циркуляцію вектора напруженості магнітного поля по замкнутому контуру в інтегральній і диференціальній формі.
- •Сегнетоелектрики. Сегнетоелектричні Домени.
- •Знаходження розподілу потенціалу методом електричних зображень.
- •Умови для векторів напруженості магнітного поля і магнітної індукції на межі двох магнетиків.
- •Диференціальна форма запису теореми Остроградського-Гаусса.
- •П’єзоелектричний ефект
- •Вектор електричного зміщення . Диференціальне формулювання теореми Остроградського - Гауса для поля в діелектриках .
- •Діаграма направленості диполя Герца . Залежність потужності випромінювання від частоти .
- •Інваріантність рівнянь Максвелла відносно перетворень Лоренца.
- •Енергія електростатичного поля , її локалізація за наявності розподіленого заряду.
- •Тиск електромагнітних хвиль.
- •Природа носіїв заряду в металах. Досліди Рікке та Томлена і Стюарта.
- •Потенціальний характер електростатичного поля. Інтегральне та диференціальне формулювання потенціальності електростатичного поля.
- •Імпульс електромагнітної хвилі.
- •Вектор електричного зміщення. Диференціальне формулювання теореми Остроградського-Гаусса для поля в діелектриках. © kot
- •Діаграма направленості диполя Герца. Залежність потужності випромінювання від частоти. © kot
- •Електроємність. Конденсатори. Послідовне і паралельне з’єднання конденсаторів.
- •Абсолютна електромагнітна система одиниць та її зв’язок с абсолютною електростатичною системою одиниць. Електродинамічна стала.
- •Швидкість розповсюдження електромагнітної хвилі.
- •Енергія електростатичного поля, її локалізація за рахунок поля.
- •Струм зміщення.
- •Закон Ома в інтегральній і диференциальной формі.
- •Відносний характер електричних і магнітних полів
- •Поляризація густи газів, рідин та твердих тіл. Поле Лоренца. Формула Лоренц-Лоренца.
- •Класична теорія парамагнетизму. Формула Ланжевена і закон Кюрі.
- •Закон Ома в класичній електронній теорії металів Друде-Лоренца
- •Вплив форми та розміру тіла на його магнітні властивості. Поле розмагнічування.
- •Сила Лоренца. Рух заряду в електричному та магнітному полі. Ефект Холла
- •Повна енергія випромінювання диполя Герца. Опір випромінювання
Закон Відемана-Франца в класичній електронній теорії металів Друде-Лоренца.
Ще задовго до
створення класичної теорії металів у
1853р., експериментально був встановлений
закон від емана-Франца: для всіх металів
відношення коефіцієнта теплопровідності
до коефіцієнта електропровідності є
сталою величиною:,
де λ – коефіцієнт теплопровідності, σ
– коеф. Електропровідності.
Подальші дослідження
Лоренца показали. Що відношення
прямо пропорційне абсолютній температурі
металу:
,
де А1
– конят, не залежить від природи металу.
Теорія Друде обґрунтувала цей закон і дала теоретичний вираз константи А1.
Теплопровідність
металів в основному зумовлена рухом
вільних електронів. Електонний газ у
металах має властивості одноатомного
ідеального газу, тому коефіцієнт
теплопровідності металу можна виразити
,К
– константа Больцмана, n0-
кількість вільних елекронів в одиниці
об’єму; <l>,<v>
- середні значення їх довжини вільного
пробігу і швидкості теплового руху.
,
враховуючи що
,
маємо
-
це співвідношення виражає закон Відемана
– Франца., якщо значення емпіричної
величини А1
збігається зі значенням, обчисленим за
формулою
виявилося,
що обчислена за цим виразом значення
А1=
2,23*10-8(Дж/(Кл*К))3
дещо менше від значення емпіричної
величини А1,
але досить близько від неї. Отже,
теоретичний вираз добре узгоджується
з результатами дослідів.
Закон Відемана-Франца в класичній електронній теорії металів Друде-Лоренца.
Ще задовго до
створення класичної теорії металів у
1853р., експериментально був встановлений
закон від емана-Франца: для всіх металів
відношення коефіцієнта теплопровідності
до коефіцієнта електропровідності є
сталою величиною:,
де λ – коефіцієнт теплопровідності, σ
– коеф. Електропровідності.
Подальші дослідження
Лоренца показали. Що відношення
прямо пропорційне абсолютній температурі
металу:
,
де А1
– конят, не залежить від природи металу.
Теорія Друде обґрунтувала цей закон і дала теоретичний вираз константи А1.
Теплопровідність
металів в основному зумовлена рухом
вільних електронів. Електонний газ у
металах має властивості одноатомного
ідеального газу, тому коефіцієнт
теплопровідності металу можна виразити
,К
– константа Больцмана, n0-
кількість вільних елекронів в одиниці
об’єму; <l>,<v>
- середні значення їх довжини вільного
пробігу і швидкості теплового руху.
,
враховуючи що
,
маємо
-
це співвідношення виражає закон Відемана
– Франца., якщо значення емпіричної
величини А1
збігається зі значенням, обчисленим за
формулою
виявилося,
що обчислена за цим виразом значення
А1=
2,23*10-8(Дж/(Кл*К))3
дещо менше від значення емпіричної
величини А1,
але досить близько від неї. Отже,
теоретичний вираз добре узгоджується
з результатами дослідів.
Закон Відемана-Франца в класичній електронній теорії металів Друде-Лоренца.
Ще задовго до
створення класичної теорії металів у
1853р., експериментально був встановлений
закон від емана-Франца: для всіх металів
відношення коефіцієнта теплопровідності
до коефіцієнта електропровідності є
сталою величиною:,
де λ – коефіцієнт теплопровідності, σ
– коеф. Електропровідності.
Подальші дослідження
Лоренца показали. Що відношення
прямо пропорційне абсолютній температурі
металу:
,
де А1
– конят, не залежить від природи металу.
Теорія Друде обґрунтувала цей закон і дала теоретичний вираз константи А1.
Теплопровідність
металів в основному зумовлена рухом
вільних електронів. Електонний газ у
металах має властивості одноатомного
ідеального газу, тому коефіцієнт
теплопровідності металу можна виразити
,К
– константа Больцмана, n0-
кількість вільних елекронів в одиниці
об’єму; <l>,<v>
- середні значення їх довжини вільного
пробігу і швидкості теплового руху.
,
враховуючи що
,
маємо
-
це співвідношення виражає закон Відемана
– Франца., якщо значення емпіричної
величини А1
збігається зі значенням, обчисленим за
формулою
виявилося,
що обчислена за цим виразом значення
А1=
2,23*10-8(Дж/(Кл*К))3
дещо менше від значення емпіричної
величини А1,
але досить близько від неї. Отже,
теоретичний вираз добре узгоджується
з результатами дослідів.