63. Казка Марка Вовчка "Дев’ять братів і десята сестриця Галя" (джерела твору, ідейне спрямування, образи)

Марко Вовчок приділила головну увагу в казці Дев’ять братів і десята сестриця Галя зображенню життя наймитства і жорстокої експлуатації його куркулями. Казковий, романтичний план тут має суто-літературний характер. Основою твору є сувора правда про злиденне життя селянської родини в переформений період. Один по одному підростають вдовині сини, один по одному, ледве ставши на ноги, вони йдуть у найми, зазнаючи жорстокого поневіряння в глитаїв-хазяїв – хлібороба, кравця, баштанника. Хоч як тяжко вони працюють, але вибитися із злиднів не можуть. Тому вимушені покинути чесну працю й стати на розбійницький шлях. Ідея: засудження панської жорстокості, підступності, прагнення до збагачення на праці знедоленого люду, возвеличення краси українського народу, щирості, доброти, поваги одне до одного (стосунки між дітьми вдови). Образи братів «Дев’ять братів і десята сестриця Галя» «І вродилися ті дев’ять синів, як дев’ять соколів, один у одного: голос у голос, волос у волос, тільки найменший син був трішечки біліший, трішечки благіш від других, а всі вони такі свіжі, смілі, чорняві хлопці…». «…чорноброві, кучеряві, обличчя, як то розсвіт, палають очі, як зорі, сяють…» Риси характеру братів: а) шанобливі (до матері, Галі); б) чуйні та справедливі; в) добрі та щирі; г) працьовиті; д) з часом жорстокі, неусвідомлені. Пошуки братами щастя закінчуються трагедією. Образ Галі: «Дев’ять братів і десята сестриця Галя» Галя — улюблениця в родині. Риси характеру Галі: а) чуйна, лагідна, відкрита; б) весела; в) щира; г) роботяща; д) любляча сестра, дружина; е) здатність на самопожертву.

64. Повість Панаса Мирного «Лихі люди». Актуальність теми, композиція, образи.

Повість «Лихі люди» Панас Мирний написав 1875 р. Письменник розповідає в ній про життя, погляди і по­ведінку різних представників тогочасної інтелігенції. Одні з них зображені як захисники інтересів народу. Це Телепень і Жук. Вони належать до демократичного табору. Інші ж, навпаки, показані як прибічники системи (цариз­му, поміщиків і капіталістів). Саме такими є Шестірний і Попенко. Події, зображені в повісті, відбуваються вже після скасування кріпацтва в 1861 р. і розгортаються на тлі широкої картини соціального життя народу. Особливості композиції повісті «Лихі люди» Панас Мирний майстерно користується засобами контрастного зображення явищ життя. На початку по­вісті автор змальовує барвисту, життєрадісну картину погожого літнього ранку, який протиставляє похмурий образ тюрми, що тільки одна не раділа, зустрічаючи день. Тюрма символізує Царську Росію і сюди потрапляє петро телепень. У наступних розділах через спогади і сни Телепня або у формі авторської розповіді розкривається зміст та ідея повісті. Світлі спогади Телепни про життя на волі, раз у раз перериваються тяжкими переживаннями героя, які ви­кликані гнітючими обставинами ув’язнений його в тюрмі. Важливе місце в творі посідають ліричні відступи, пейзажі, описи обставин, в яких діють персонажі.  Картини чудової природи здебільшого кон­трастують з тяжким життям, нестерпним ста­новищем гнобленої людини. Похмурі пейзажі співзвучні з безвідрадними епізодами в житті персонажів. Безра­дісний пейзаж гармонує, наприклад, з тяжкими переживаннями Телепневої матері, що поспішає на побачення з ув’язненим сином Образи повісті:Одна з особливостей змалювання дійових осіб у цьому творі — Телепня, Жука, Шестірного, Попенка — полягає в тому, що письменник простежує за їх поведінкою, починаючи з шкільних років аж до того часу, коли вони стали на шлях самостійного життя. Автор показав, як поступово змінювалися їх звички, прагнення і по­гляди на життя народу, як колишні шкільні товариші стали політичними ворогами. Петро Телепень Демократичні переконання Телепня, які привели його на шлях служіння народу, почали складатися ще в юнацькі роки. В дитинстві він був слухняним і працьовитим, щирим та лагідним. Він прагнув добре вчитися, мріяв допомагати батькам після закінчення школи. Велике значення в житті Петра Телепня мала друж­ба з Тимофієм Жуком, з яким він вчився в одній гімна­зії. Під його впливом Петро Телепень починає замислюватись над причинами тяжкої долі простого народу. Потрапивши за свої твори і зв’язок з революціонера­ми до в’язниці, Телепень і тут залишився вірним сво­їм ідейним переконанням, не видав своїх ідейних спіль­ників, не став на коліна перед ворогом: він відмовляє­ться відповідати на запитання прокурора. Але доведений нестерпними тюремними умовами до відчаю, він психіч­но захворів і покінчив життя самогубством. Телепень зображений письменником як людина чес­на, до кінця віддана народові. Перед самою смертю він висловлює віру, що прийде час, коли виростуть нові ре­волюційні сили, які переможуть у боротьбі за щастя народу. Тимофій Жук Жук показаний письменником як борець проти системи за кращу долю народу. Демократичний світогляд його сформувався в основному вже в гімназії. Виключений по доносу Шестірного з гімназії, Тимо­фій пориває з своєю дворянською родиною і йде в народ, щоб разом з ним працювати і боротися за краще життя. Згодом під час зустрічі з Петром в рибальській артілі під Києвом він доводить Телепне­ві, що одним поширенням освіти і гуманних ідей не можна визволити народ від визискування. Основною рисою Жука є глибока ненависть до існу­ючого ладу, безмежна любов до пригноблених і прагнення принести їм якнайбільшу користь. Жук глибше, ніж Телепень, розуміє питання суспіль­ної боротьби. Він набагато активніший, стійкіший і послідовніший, ніж його друг і товариш. Образи Жука і Телепня протиставлені в творі сати­ричним образам їх колишніх шкільних товаришів, а зго­дом політичних ворогів Шестірного і Попенка, цих справжніх «лихих людей». Шестірний Шестірний – підлий, лицемірний донощик, шпигун. За його доносом виганяють Жука. Закінчивши привілейовану школу правознавства Шестірний стає помічником прокурора! І веде жорстку боротьбу проти «лихих людей», ворогів царського самодержавства. Шестірний з презирством та зневагою ставиться до трудящих. Він байдужий до горя і страждань народу. Ведучи справу Телепня, його колишньо­го товариша по гімназії, Шестірний мріє про вищу посаду й ордени. Прибувши в тюремну ка­меру для допиту Телепня, він з солодкою інтонацією в голосі звертається до в’язня: «Чеговыстоите? Сади­тесь... Расскажите нам все, чтовызнаете по этомуделу, по которому мне пришлось с вами в таком печальном местевстретиться...» і далі: «Выотказываетесь от чистосердечного сознания? Вы отодвигаете руку товарища, которая, можетбыть, что-нибудь и сделала для вас?» Як видно з твору, так він нічого і не зробив для по­легшення долі Телепня. Його слова про «руку товари­ща» виявилися справжнім лицемірством. Григорій  Попенко Поведінка Попенка під час навчання в школі уже свідчила, що з нього не вийде справжньої чесної людини. Він обманює своїх батьків, своїх товаришів. Бере участь у пиятиках, різних витівках і беш­кетах бурсаків. Попенко далекий від високих ідеалів. Усі його мрії не йдуть далі бажання одержати вигідну попівську посаду та одруження з ба­гатою попівною. Вся огидність Попенка виявляється під час його розповіді ватазі картярів про трагічну загибель замученого в тюрмі Те­лепня, свого колишнього товариша. Заливаючись весе­лим реготом, Попенко каже: «Дурний! Коли вже наважився вмирати, то так би і вмирав. От би і мені перепало рублів зо три на похороні. Було б на пулечку!»