Білет № 13 Теоретична частина

0. Харизма і харизматичність.

Харизма - цеособистіснеякість, яка дозволяєлюдині легко і невимушенореалізовувати себе у життілідером, впливати на оточуючих, прищеплюючиїм свою ідеологію, мотивуватиїх до дії. Харизма - цеособистісний ресурс людини, за допомогоюякого та сміливойде до своїхцілей в бізнесі, особистомужитті, досягаєсерйознихвисот у розвиткуінтелекту і духу. Лідерство в сучаснійкомерційнійсередовищіможливотількизавдякинаявності в людиніхаризми. У ційстаттіпоговоримо про індивідуальніособливостіхаризматичних людей.

Складові харизми: ерудиція, енергія, винахідливість, почуття гумору, стійкість до стресових ситуацій, впевненість в собі.

Ефект випромінення – особлива телевізійна харизма, що базується на:

1 – набутих проф. якостях, впевненість в собі, компетентність.

2 – на зовн.якостях

3- на особистісних якостях ведучого: природна чарівність, усміхненість, зацікавленість, уважність до людей, вміння привертати до себе увагу.

Харизматичність – це вміння вселяти в людей віру про свою чарівність.

Визначається: 1) нестандартність, 2) яскравість особистості та її поведінки, 3) почуття свободи, 4) комунікативні навички, 4)гострота розуму, 5) висока зацікавленість своєю роботою ,7)усвідомлення ідеї

Білет № 14 Теоретична частина

0. Телегенічність і фотогенічність

Телегенічність – це здатність привабливо виглядати (відтворюватися) на екрані, тоді як фотогенічність – здатність привабливо виглядати на фото.

Уперше поняття «фотогенічність» було запропоноване французом Луї Де Люком, за визначенням якого, фотогенічність – здатність людини виглядати на фото кращою у порівнянні з її зовнішнім виглядом у реальному житті. Термін «фотогенічність» пішов від англійських «фото» і «ген», тобто передбачає наявність красивих, привабливих, таких, що притягують увагу, зовнішніх даних людини.

Більшість схиляється до того, що фотогенічність залежить швидше від виразності рис обличчя, ніж від зовнішньої чи внутрішньої краси людини. Дивно, та фотографами доведено: чим різкішими є риси обличчя, чим сильніше видаються вперед у людини вилиці чи інші нерівності овалу лиця, тим вона більш фотогенічна. Різкі, неправильні чи великі риси обличчя краще дивляться на фотографії – вони впадають у вічі, і людина здається помітнішою. Цього не скажеш про телебачення, адже студійне світло часто настільки ненатурально освітлює різкі риси обличчя, що лиця можуть видаватися потворними.

Оскільки головна відмінність телебачення від інших ЗМІ - наявність відеоряду, то найбільш важливою складовою телегенічності ведучого є зовнішність. Не обов'язково володіти модельною зовнішністю або правильними рисами обличчя. Запорука успішності - здатність виходити на екрані не гірше або навіть краще, ніж у житті (згадаймо відомий вислів «камера любить» - він якраз пояснює фактор успішності багатьох працівників телебачення).

Однак не завжди телегенічність сприймається винятково як зовнішня відповідність канонам телебачення. Не варто забувати про підсвідому складову: неприємний голос може затьмарити навіть модельну зовнішність. Багатий, наповнений низькими нотами голос, а також правильні інтонації і нешвидка мова - наслідок спокою, рівноваги і впевненості людини. Такий оратор викликає довіру. Це дуже важливо, адже саме довіравизначає здатність людини подати себе співрозмовникові та(або) глядачеві.