Фармакология шпоры / Шпора / на секр шлунку+противоаллер

Засоби, що впливають на секрецію залоз шлунку.

Засоби, що стимулюють секреція залоз шлунку. Гастрин – гормон, який утворюється клітинами астральної частини шлунку, надходить у кров, збуджує парієнтальні залози, посилює їх секрецію. Також стимулює вивільнення гістаміну, соляної кислоти, пепсиногену, продукцію фактора Касла, секрецію підшлункової залози і жовчоутворення. В мед практиці використовують його синтетичний аналог – пентагастрин з метою стимуляції шлун секреції для визначення секреторної і кислото утворювальної функції шлунку. Вводять п/ш, в/м. Побічна дія – слинотеча, нудота, зниження АТ. Гістамін - збуджує специ рецептори:Н₁ – в глиденьких м’язах, Н₂ – в слизової оболонці шлунку, матки, серця. Внаслідок цього підвищується секреція залоз, зниж АТ, зростає проникливість капілярів і виділення жовчі; також підвищ тонус гладкої мускулатури. При застосуванні гістаміну з діагностичною метою попередньо вводять антигістамінні засоби (блокатори Н₁рецепторів).

Кислоту хлористоводневу розведену застосовують для замісної терапії при гіпоацидному гастриті, ахілії, диспепсії, анемії. Призначають краплями під час їжі. Вона стимулює секрецію шлунк соку, активує пепсиноген до пепсину, зменшує перистальтику шлунку, сприяє перетворенню м’ясних продуктів, зменшує бродіння в шлунку, стимулює секрецію гастрину, секретину і холецистокініну (стимулятор жовчі). Також сприяє всмоктуванню заліза. Побічна дія – ацидоз, розм’якшення емалі зубів.

Пепсин – протеолітичний препарат шлункового соку, отримують з шлунку свиней. Призначають в комбінації з хлористоводневої кислотою.

Сік шлунковий натуральний – отримують від тварин. Склад: кислота хлористоводнева, пепсин, ферменти слизової оболонки. Призначають всередину під час або до їжі.

Засоби, що пригнічують секрецію шлунку.

Класифікація:

1. Блокатори Н₂-гистамінових рецепторів – ранітидин, фамотидин, циметидин.

2. Блокатори протонного насосу – омепразол, ланзопразол

3. Холіноблокатори – атропіну сульфат, пірензепін (гастроцепін)

4. Простагландини – мізопростол

Ранітидин (час дії 8-12 год) та фамотидин (16-18 год) є конкурентними антагоністами гістаміну. За рахунок блокади Н_2-рецепторів значно зменшують секрецію кислоти хлористоводневої, знижується об’єм шлункового соку. Застосовують при виразці 12-палої кишки та шлунку, езофагиті, гастриті, дуоденіті. Переносяться добре, побічна дія – головний біль, висип, пронос, закріп.

Омепразол пригнічує функцію протонного насоса (Н⁺, К⁺, АТФ-ази) парієнтальних клітин шлунку. Пригнічує базальну і стимульовану секрецію к-ти хлористовод, пепсину, має гастропротекторну активність. Застосовують при виразкової хворобі, рефлексі, хворобі Золінгера-Еллісона. Побічна – діарея, нудота, слабкість.

М-холіноблокатори (атропін, гастроцепін) блокують М-холінорецептори, вони стають не чутливими до дії медіатора АХ. Гастроцепін вибірково блокує м₁холинорецептори (регулює шлун секрецію)

Ефекти:

1. Мідріаз,  внутри/очн тиску,  секреції залоз,  температури тіла, тахікардія,  тонуса гладких м’язів.

Показання: колькі – спазми гладких м’язів, виразкова хвороба, премедікація перед операцією.

Гастропротектори. – група лікарських засобів, які діють безпосередньо на слизову оболонку шлунку і захищають її від ушкоджуючої дії хімічних або фізичних подразників. Класифікація:

1. Препарати. які механічно захищають слизову оболонку – сукралфат, вісмуту калію дицитрат

2. Препарати, які підвищують захисну функцію слизової оболонки шлунку – мізопростол

Сукралфат – це в’язкий гель, якій полімеризується при рН нижче 4 (кисле середовище). Утворюється клейка речовина, яка покриває виразкову поверхонь. Час дії 6 год. Застосовують перед їжею та сном. Не комбінують з антацидами та гістаміноблокаторами.

Вісмуту трикалія дицитрат (де-нол) – колоїдна суспензія, яка під впливом шлунк соку утворює осад та покриває виразку. Побіниї еф немає.

Мізопрозол – синтетичний аналог простагландинів (ПГЕ₁). ПГЕ підвищують стійкість слизової облонки шл до подразнень, поліпшують мікро циркуляцію, пригнічують секрецію НСІ та підвищ продукцію слизі. Застосовують при виразкової хворобі, для її профілактики при прийомі не стероїдних протизапальних засобів.По ефективності поступається блокаторам Н₂рецепторів, викликає діарею.

Антацидні засоби. – натрія гідрокарбонат, магнію оксид, алюмінію гідроокис, альмагель, маалокс.

Натрія гідрокарбонат відноситься до швидкодіючих засобів, однак викликає утворення СО₂. Це призводить до розтягування шлунку, вторинного підвищення секреції НСІ, перфорації виразки, розвитку алкалозу. Магнію окис діє повільніше, сильніше у 3-4рази, утворення СО₂ не відбувається. Резорбтивної дії не оказує, при патології нирок – гіпермагніємія. В великих дозах – проносна дія. Алюмінію гідроокис є антацидним та адсорбуючим засобом. Утворення СО₂ і алкалозу не викликає, може призвести до закрепів. Альмагель – комбінований препарат: гель алюмінію гідроксиду+магнію оксид+Д-сорбіт. Здійснює антацидний, адсорбуючий, обволікаючий, жовчогінний та послабляючий ефекти. застосовують при виразкової хворобі, гіперацидним гастриті, езофагіті. Маалокс – містить магнію та алюмінію гідроксид.

Засоби, що застосовуються при порушенні екскреторної функції підшлункової залози.

Засоби, які стимулюють екскрецію підшлун зал:

1.тваринного походження – секретин, панкреатин, панзинорм, фестал

2. мікробного походження – солі зим

3. які отримують з грибів – ораза

4. рослинного походження – з насіння кропу, лист’єв м’яти, квіток безсмертника, ромашки, звіробою.

Панкреатин – порошок з висушеної підшлункової залози великої рогатої худоби призначається для замісної терапії. Склад:амілаза – розщеплює крохмаль і глікоген, трипсин – розщ білки, хімотрипсин – руйнує пептидні зв’язки, сприяє нормалізації травлення, запобігає метеоризму. Застосовує в випадках розладу травлення при недостатності екскреторної функ підшл зал. – хрон панкреатит, при порушенні функцій печінці, ентероколіті.

Фестал. склад: ліпаза, амілаза, протеаза, жовч. Розщеплює і забезпечує абсорбцію жирів, білків та вуглеводів. Призначають при панкреатиті, хр гастроентериті, гепатиті, коліті.

Засоби, які пригнічують екскрецію підшлунк залози

1. препарати підшл залози – гордокс

2. які отрим з легень – контри кал

3. синтетичні – к-та амінокапронова

4. рослинні – аніс, чистотіл, кульбаба

Контрикал– это биологический ингибитор протеолиза: колікреїну, трипсину. хімотрипсину, профібрінолізину. Его применяют для лечения острого и хронического панкреатита (снижение аутолиза в поджелудочной железе), язвенно-некротических процесах, при шоці внаслідок крововтрати, травм. опіках, при передозуванні фібрінолізину. Вводять в/в. Побіна – нудота, тромбофлебіт.

Противоаллергические средства

Аллергия – реакция организма на действие аллергена, при которой происходит специфическая р-я антигена с иммуноглобулинами и эффекторными Т-клетками. Аллергическая р-я бывает немедленного типа – анафилактический шок, отёк Квинке, бронхоспазм и замедленного типа – дерматит, ринит, может приводить к развитию бронхиальной астмы.

Классификация противоаллергических препаратов

І. Лек препараты, которые угнетают аллерг р-и немедленного типа

1. Глюкокортикоиды – гидрокортизон, преднизолон

2. антигистаминные

2.1. блокаторы освобождения и активации гистамина – кромолин-натрий, кетотифен, задитен

2.2. блокаторы Н₁-рецепторов – димедрол, диазолин, супрастин

3. ингибиторы фибринолиза – кислота аминокапроновая

4. Лек ср-ва, которые устраняют проявления аллергии

4.1. адреномиметики – адреналина г/хлорид, эфедрин, мезатон

4.2. м-холиноблокаторы – атропина сульфат

4.3. спазмолитики – эуфиллин

ІІ. Лек препараты, которые угнетают аллерг р-и замедленного типа

1. Иммунодепрессивные ср-ва – глюкокортикоиды, цитостатики

ІІІ. Лек. ср-ва, снижающие повреждение тканей – глюкокортикоиды, нестероидные противовоспалительные.

Глюкокортикоиды оказывают ряд эффектов: иммунодепрессивный эффект, связанный с угнетением активности Т- и В-лимфоцитов, снижением продукции интерлейкинов, содержания лимфоцитов и макрофагов, угнетением фактора- ингибитора миграции; противоаллергический эффект связан со стабилизацией мембран базофилов, в которых сод медиаторы аллергии; противовоспалительный эффект основан на угнетении всех фаз воспаления, угнетении синтеза арахидоновой к-ты, ПГ, лейкотриенов, стабилизации мембран лизосом; противошоковый эффект – повышается чувствительность сосудов на экзо- и эндогенные сосудосуживающие препараты, повыш концентрации катехоламинов, снижается выделение биогенных аминов (расширяющих сосуды), повыш АД.