7. Матеріали активізації студентів під час викладання лекції. Задачі для самоконтролю:

1. На прийом до хірурга з’явилася пацієнтка П., 55 років, із скаргами на наявність зморшок на нависаючого краю шкіри у зовнішніх кутках очноямкової ділянки. При збиранні анамнезу лікар з’ясував що 10 місяців тому було проведено косметичну блефаропластику, але втручання не дало бажаного результату. Яку тактику лікування повинен обрати хірург?

2. Після встановлення діагнозу пацієнтці А., 62 роки, «інволюційний птоз шкіри середньої та нижньої зон обличчя та шиї» хірургом було прийнято рішення про виконання повного фейс-ліфтингу, але в межах передньобічної поверхні шиї у пацієнтки спостерігався добре виражений шар гіподерми. Яка повинна бути тактика оперативного лікування у даному випадку?

3. Пацієнт Р. 35 роки, звернувся до хірурга з порушенням рельєфу обличчя. Був поставлений діагноз: геміатрофія тканин правої половини обличчя. Пацієнту двічі було проведено контурну пластику силіконовими імплантатами, але вони відторгалися, як інородці тіла. Який вид оперативного втручання повинен обрати лікар?

Еталони відповідей:

1. Рекомендувати проведення міні-ліфтингу.

2. Проведення повного фейс-ліфтингу в комбінації з ліпосакцією шиї

3. Контурну аутопластику деепідермізованим шкірно-жировим клаптем.

8. Матеріали для підготовки студентів до лекції.

За темою, що викладена в лекції:

Питання та завдання:

1. Основні цілі рітідектомії.

2. Показання та протипоказання.

3. Види анестезії при проведенні фейс-ліфтингу.

4. Поняття про повний лістинг.

5. Поняття про частковий та міні-ліфтинг.

6. Методика проведення ліфтингу шкіри лоба.

7. Ускладнення та їх профілактика.

8. Історичні аспекти застосування контурної пластики та методиками естетичної оцінки обличчя.

9. Показання до застосування контурної пластики.

10. Підготовка до операції та вибір імплантатів.

11. Техніка введення імплантатів.

12. Особливості післяопераційного періоду.

13. Ускладнення та шляхи їх профілактики.

Матеріали для тестового контролю:

1. Яке з перелічених оперативних втручань не є типом рітідектомії?

А) Повний ліфтинг.

Б) Частковий ліфтинг.

В) Міні-ліфтинг.

Г) Ліфтинг шкіри верхніх повік.

Д) Ліфтинг шкіри лоба.

2. Яка маніпуляціє не є етапом проведення повного фейс-ліфтингу?

А) Проведення розрізу.

Б) Відшарування шкірно-жирового клаптя.

В) Використання SMAS. Пластики.

Г) Трансплантація вільного шкірного аутотрансплантата.

Д) Усування надлишків шкіри.

3. Який розріз рекомендовано в скроневій ділянці при проведенні рітідектомії?

А) Міртоподібний.

Б) Прямолінійний.

В) Напівлунний.

Г) Овалоподібний.

Д) Хвильоподібний.

4. Яку методику ушивання рани треба обрати після висічення надлишку шкіри щоб уникнути надмірного натягнення шкіри в зоні майбутнього рубця?

А) Накладаються погружні шви ниттю «Вікріл-5.0».

Б) Накладається внутрішньошкірний шов ниттю «Пролен-5.0».

В) Накладаються погружні шви ниттю «Вікріл-5.0», внутрішньошкірний шов ниттю «Пролен-5.0» та адаптаційні вузлові шви ниттю «Пролен-6.0».

Г) Накладаються погружні шви ниттю «Вікріл-5.0» та внутрішньошкірний шов ниттю «Пролен-5.0».

В) Накладаються адаптаційні вузлові шви ниттю «Пролен-6.0».

5. У межах яких ділянок (або ділянки) проводиться оперативне втручання при виконання часткового ліфтингу?

А) У скроневій та привушно-жувальній.

Б) У скроневій.

В) У виличній.

Г) У привушно-жувальній.

Д) У щічній.

Еталони відповідей:

1 – Г, 2. – Г, 3 – Б, 4 – , 5 – А.

За темою наступної лекції.