Міністерство охорони здоров’я України

Вищий державний навчальний заклад України

«Українська медична стоматологічна академія»

Затверджено

на засіданні кафедри

хірургічної стоматології

та щелепно-лицевої хірургії

з пластичною та реконструктивною

хірургією голови та шиї

Завідувач кафедри, д. мед. н., проф. ______________ Аветіков Д.С.

Методична розробка лекції

Навчальна дисципліна	Хірургічна стоматологія
Модуль №	5
Змістовний модуль №	5
Тема лекції	Проблеми пластичної хірургії. Патогенетичні особливості зморшок шкіри обличчя та шиї (інволюційного птозу). Малоінвазивні методи їх усунення. Контурна пластика обличчя.
Курс	V
Факультет	Стоматологічний

Кількість навчальних годин 2.

Полтава – 2013

Науково-методичне обґрунтування теми.

Пластична хірургія, спрямована на усунення зморшок на обличчі, почала активно розвиватися з початку XX ст., коли робилися спроби поліпшити вираз обличчя шляхом введення під шкіру парафіну. Цей метод був запропонований в 1890 р. Герсуні. Обличчя набирало вигляду маски, ставало одутлим, парафін згортався під шкірою в кульки, горбки і гребені. Усунення таких нерівностей було пов'язане з труднощами, а часом взагалі виявлялося неможливим. Іноді наставав некроз ділянок шкіри, після видалення яких залишалися рубці, а нерідко і свищі, що не гояться.

Перші втручання на обличчі для усунення зморшок і підтягування шкіри провели Лексер, Йозеф, Пассот. Операції виконувалися під місцевою анестезією з використанням численних еліпсоподібних видалень шкіри в скроневій і привушних ділянках, при цьому не завжди вдавалося добитися очікуваного результату.

Процес поступового вдосконалення хірургічних методик значно прискорився в 60-х роках XX ст., коли були усебічно вивчені результати підтяжки шкіри лоба і брів, розроблена техніка створення дублікатури фасції слинної залози, резекції передніх країв платізми і видалення жирового тіла в області підборіддя.

Прогрес, що стався в розумінні суті вікових змін обличчя, багато в чому трансформував традиційні підходи до методів хірургічного ліфтингу – з простої підтяжки шкіри до комбінованої корекції глибоких шарів обличчя і шиї. Провідна роль в сучасних модифікаціях відводиться корекції поверхневої м’язево-апоневротичної системи (SMAS), що дозволяє істотно підвищити естетичний результат операції, усунувши віковий гравітаційний птоз м'яких тканин щік і носо-губних складок, шиї і підборіддя.

2. Навчальні цілі лекції.

- Визначити основні цілі рітідектомії.

- Встановити показання та протипоказання.

- Ознайомитися з видами анестезії при проведенні фейс-ліфтингу.

- Надати поняття про повний лістинг.

- Надати поняття про частковий та міні-ліфтинг.

- Ознайомитися з методикою проведення ліфтингу шкіри лоба.

- Ускладнення та їх профілактика.

- Ознайомитися з історичними аспектами застосування контурної пластики та методиками естетичної оцінки обличчя.

- Показання до застосування контурної пластики.

- Підготовка до операції та вибір імплантатів.

- Опанувати техніку введення імплантатів.

- Ознайомитися з особливостями післяопераційного періоду.

- Визначити ускладнення та шляхи їх профілактики.

Цілі розвитку особистості майбутнього фахівця, актуальні аспекти.

Введення студента в клініку щелепно-лицевої та пластичної хірургії голови та шиї після курсу травматології щелепно-лицевої ділянки вимагає знань етичної поведінки та особливостей деонтологічного підходу до хворих з дефектами та деформаціями тканин голови та шиї, вміння користуватися сучасними класифікаціями, методиками обстеження, диференційної діагностики, вміння застосовувати методики рітідектомії та контурної пластики обличчя для надання повної, безпечної лікарської допомоги.