Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія»

«Затверджено»

на засіданні кафедри пропедевтики терапевтичної стоматології

Завідувач кафедри

професор _____ Ковальов Є.В. «____» __________20___ р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Полтава – 20___

Тема: Етіологія, патогенез, клініка, діагностика гострих форм періодонтиту

1. Актуальність теми: періодонтит – захворювання, клінічне і соціальне значення якого зумовлено його широким розповсюдженням, а також тим, що воно є причиною гострих гнійних запальних уражень щелепно-лицевої ділянки, нерідко зумовлює розвиток захворювань внутрішніх органів, що призводять до тривалої непрацездатності людини. Тому особливе значення набуває знання клініки і діагностики гострого періодонтиту з метою своєчасного лікування і попередження даних ускладнень.

2. Навчальні цілі заняття:

А. Знати: (α=2)

1)етіологію, патогенез і клініку гострого медикаментозного періодонтиту;

2)етіологію, патогенез і клініку гострого травматичного періодонтиту;

3)етіологію, патогенез і клініку гострого серозного періодонтиту;

4)етіологію, патогенез і клініку гострого гнійного періодонтиту.

В. Оволодіти навичками: (α=3)

1)пальпації слизової оболонки в ділянці причинного зуба при гострих формах періодонтиту;

Оволодіти технікою виконання:

1)перкусії вертикальної, горизонтальної;

2)електроодонтодіагностики;

Вміти:

1)діагностувати різні форми гострих періодонтитів;

2)проводити диференційну діагностику гострих форм періодонтитів між собою та з іншими захворюваннями.

С. Розвивати творчі здібності в процесі лабораторного дослідження мікропрепаратів періодонту на різних стадіях запального процесу (α=4)

3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи

3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

(Міждисциплінарна інтеграція)

Структурологічна схема заняття.

Тези змісту теми.

Гострий серозний періодонтит (Pt. acuta serosa)

Серозна форма періодонтиту найчастіше зустрічається при медикаментозних і травматичних періодонтитах, при інфекційному періодонтиті вона буває дуже короткочасною, що ускладнює постановку діагнозу.

Пацієнт скаржиться на довготривалі, нерізко виражені болі ниючого характеру. Біль локалізований в ділянці причинного зубу, незначно підсилюється при накушуванні до зуба. В подальшому болі стають безперервними, спонтанними, підсилюються в лежачому положенні і вночі. При змиканні щелеп і накушуванні виникає різка болючість. Пацієнт відзначає, що зуб ніби то виріс і висунувся з лунки (відчуття “подовженого” зубу). Біль не ірадіює, тому хворий чітко вказує на вражений зуб.

В анамнезі – біль протягом 1-2 днів. Можливо зуб раніше був лікований і причиною больових відчуттів є:

-передозування або тривала дія миш’якової пасти;

-травмування періодонту ендодонтичним інструментом;

-пломбування кореневого каналу і виведення матеріалу за верхівку;

-побутова або виробнича травма;

-перенесені напередодні захворювання (запалення легенів, грип,

ангіна та ін.).

При об’єктивному обстеженні зуб може бути інтактним, з травматичним ушкодженням, глибокою каріозною порожниною і запаленою, девіталізованою або екстирпованою пульпою. Можливо кореневі канали після лікування пульпіту запломбовані кілька днів тому.

При огляді зуба з гострим серозним періодонтитом, іноді відзначається його незначна рухливість, внаслідок просякання тканин періодонту серозним ексудатом. Каріозна порожнина часто сполучається з порожниною зуба. Зондування дна каріозної порожнини безболісне. Вертикальна перкусія слабо болісна. Термодіагностика безболісна. Ясна і перехідна складка можуть бути без запальних змін або гіперемовані, набряклі, при пальпації болісні. Регіонарні лімфовузли без змін або незначно збільшені і слабо болісні при пальпації. ЕОД – 100 мкА і більше. Рентгенологічне обстеження змін в періапікальних тканинах не виявляє. Загальний стан пацієнта не погіршується.

Гострий гнійний періодонтит

Дана форма періодонтита може з самого початку набути самостійного перебігу. Це можна пояснити характером процесу в пульпі. Часто гострий гнійний пульпіт без попередньої фази серозного періодонтита дає гнійний періодонтит.

Пацієнти скаржаться на гострий, інтенсивний, нестерпний, пульсуючий біль. Біль ірадіює у вухо, скроню чи око відповідної сторони по ходу гілок трійчастого нерва. Незважаючи на ірадіюючий характер при гнійному періодонтиті, пацієнт завжди може вказати хворий зуб, який він

відчуває як «більш високий» (почуття «вирослого» зуба) за рахунок скупчення ексудату біля верхівки кореня зуба. Найменший дотик до зуба (антагоністом; навіть дотик язиком під час розмови) заподіює різкий біль, тому пацієнт може тримати рот напіввідкритим.

Порушується загальний стан хворого: приєднується головний біль, порушується сон, прийом їжі утруднений, а іноді і зовсім неможливий. Загальні симптоми у вигляді підвищення температури й ознобу, за рідкісним винятком, відсутні, що пояснюється швидким всмоктуванням і нейтралізацією токсичних продуктів у регіонарних лімфатичних вузлах.

З анамнезу з'ясовується, що зуб турбує протягом 3-5 днів.

При об'єктивному обстеженні обличчя симетричне або асиметричне за рахунок колатерального набряку, частіше при періодонтиті зубів верхньої щелепи. Розмір набряку не завжди відповідає тяжкості запального процесу в періодонті. Коллатеральний набряк може бути навіть при початковому процесі в періодонті. Регіонарні лімфатичні вузли (піднижньощелепні, підборідні) збільшені, при пальпації болісні.

При гострому гнійному періодонтиті верхніх і нижніх молярів, особливо третіх («зубів мудрості»), може спостерігатися тризм, як наслідок рефлекторного скорочення жувального і внутрішнього крилоподібного м'язів або залучення їх у запальний процес.

Зуб може бути інтактний, у кольорі не змінений, або змінений. При наявності каріозної порожнини вона може сполучатися або не сполучатися з порожниною зуба. У пульповій камері і кореневих каналах пульпа, як правило, некротизована (знаходиться в стані гангренозного розпаду). Тому реакція на зондування, температурні й електричні подразники відсутня. Внаслідок скупчення ексудату зуб може бути рухливий у напрямку подовжньої осі. Якщо гній досягає циркулярної зв'язки і шукає виходу в ділянці ясневої кишені, зуб немов би «плаває» у гної, що скупчився. Перкусія зуба різко болісна в горизонтальному і вертикальному напрямках. При тривалому перебігу захворювання можлива болючість при перкуторному дослідженні сусідніх зубів.

Ясна в ділянці причинного зуба гіперемовані, набряклі, набряклість часто поширюється на область сусідніх зубів. Пальпація перехідної складки відповідно верхівки зуба різко болюча. У хворого відзначається виражений foetor ex ore. На стороні причинного зуба можлива наявність колатерального набряку. Розміри колатерального набряку не завжди відповідають розмірам ураження. Колатеральний набряк часто розвивається поза залежністю від тяжкості ураження. Його можна спостерігати при незначному запаленні періодонта, а при гострому гнійному періодонтиті колатеральний набряк нерідко відсутній. Тобто сам по собі, колатеральний набряк не має значення. Однак, при наявності колатерального набряку при гострому гнійному періодонтиті, його варто відрізняти від інфільтрата при абсцесі чи флегмоні.

При гострому гнійному періодонтиті колатеральний набряк при пальпації не викликає різких болючих відчуттів, відчувається лише пастозність тканин. При флегмоні – пальпація різко болісна, визначається

супроводжується ознобами, безсонням, відсутністю апетиту, затрудненим ковтанням. Дихання і пульс прискорені.

При об'єктивному обстеженні – обличчя асиметричне, язик обкладений, неприємний запах з рота (foetor ex ore). Перкусія різко болюча в ділянці декількох зубів. Зуби рухливі, що свідчить про розвинений процес. Ясна гіперемовані, набряклі, перехідна складка зглажена, пальпація болісна. Наростає колатеральний набряк обличчя. Регіонарні вузли збільшені, при пальпації болісні.

При дослідженні аналізу крові: лейкоцити 200-280 · 109 /л, зрушення лейкоцитарної формули вліво, зникнення еозинофілів, зниження кількості лімфоцитів до 10-15%. Після 7-10 дня від моменту захворювання рентгенологічно визначається зона розрідження кістки, відповідно величині фокуса остеомієліту.

Література для студентів:

Основна:

1.Терапевтична стоматологія: підручник у 4-х т. Захворювання пародонта / [М.Ф.Данилевський, А.В. Борисенко, А.М. Політун та ін.] / За редакцією А.В. Борисенко. Т. 3. – К.: Медицина, 2008. – 616 с.

2.Терапевтична стоматологія: підручник у 4 т. Фантомний курс / [М.Ф. Данилевський, А.В. Борисенко, А.М. Політун та ін.] / За редакцією А.В. Борисенка. – Т 1. – К.: Медицина, 2009. – 400 с.

3.Терапевтическая стоматология: учебник в 4 т. Кариес. Пульпит. Периодонтит. Ротовой сепсис / [Н.Ф. Данилевский, А.В. Борисенко, А.М. Политун и др.] / За редакцией А.В. Борисенко. – Т. 2. – К.: Медицина,

2010. – 544 с.

4.Терапевтична стоматологія: підручник у 4-х т. Захворювання слизової оболонки порожнин рота / [М.Ф.Данилевський, А.В. Борисенко, А.М. Політун та ін.] / За редакцією А.В. Борисенко. Т. 4. – К.: Медицина,

2010. – 640 с.

5.Терапевтична стоматологія: підручник у 2 т. / [А.К. Ніколішин, В.М. Ждан, А.В. Борисенко та ін.] / За редакцією А.К. Ніколішина. – Т.1. – Вид. 2. – Полтава: Дивосвіт, 2007. – 392 с.

6.Терапевтична стоматологія: підручник у 2 т. / [А.К. Ніколішин, В.М. Ждан, А.В. Борисенко та ін.] / За редакцією А.К. Ніколішина. – Т.2. – Вид. 2 – Полтава: Дивосвіт, 2007. – 280 с.

Додаткова:

1.Данилевский Н.Ф. Заболевания пародонта / Н.Ф. Данилевский, А.В. Борисенко. – К.: Здоров’я, 2000. – 461 с.

2.Иорданишвили А.К. Эндодонтия плюс / А.К. Иорданишвили, А.М. Ковалевский. – Санкт-Петербург, 2001. – 184 с.

3.Клинические аспекты современной эндодонтии / А.П. Педорец, Г.И. Донский, В.Н.Шабанов, С.И.Максютенко. – Донецк, 1999. – 296 с.

4. Ковалев Е.В. Воспаление периодонта: учебное пособие / Є.В. Ковальов, М.А. Шундрик, І.Я. Марченко. – Полтава: Дивосвіт, 2006. – 172 с.

5.Ковальов Є.В. Періодонтит: навчальний посібник / Є.В. Ковальов, М.А. Шундрик, І.Я. Марченко. – Полтава, 2004. – 161 с.

6.Логинова И.К. Патофизиология пародонта : учебн. метод. пособие / И.К. Логинова, А.И. Воложин. – М., 1995. – 108 с.

7.Марченко О.І. Клініка і лікування періодонтитів / О.І. Марченко. –

К.: Здоров’я, 1958. – 156 с.

8.Мельничук Г.М. Практична одонтологія: курс лекцій із карієсу та некаріозних уражень зубів, пульпіту і періодонтиту: навчальний посібник / Г.М. Мельничук, М.М. Рожко. – Івано-Франківськ, 2003. – 392 с.

9.Николишин А.К. Современная эндодонтия практического врача / А.К. Николишин – 4-е издание, переработанное и дополненное. – Полтава:

Дивосвіт, 2007. – 236 с.

10.Николишин А.К. Современные композиционные пломбировочные материалы / А.К. Николишин. – Полтава, 1996. – 56 с.

11.Терапевтическая стоматология: учебник для студентов медицинских вузов / Под ред. Е.В. Боровского –. М.: Мед. инф. агенство, 2004. – 798 с.

3.Матеріали для самоконтролю

Питання для індивідуального опитування.

1.Симптомокомплекс гострого періодонтиту.

2.Клініка різних форм гострого періодонтиту:

-гострого медикаментозного періодонтиту;

-гострого травматичного періодонтиту;

-гострого серозного періодонтиту;

-гострого гнійного періодонтиту.

1. Як реагує зуб з гостри серозним періодонтитом на зондування: а) по дну каріозної порожнини – виникає гострий біль;

б) у точці сполучення каріозної порожнини з порожниною зуба – виникає біль та кровотеча;

в) зондування безболісне; г) при глибокому зондуванні – виникає біль;

д) в устях кореневих каналів – виникає біль.

2.Як реагує зуб з гострим серозним періодонтитом на перкусію: а) при вертикальній і горизонтальній – виникає гострий біль;

б) при вертикальній – виникає біль, при горизонтальній – безболісна; в) вертикальна перкусія безболісна; г) вертикальна і горизонтальна перкусія безболісна;

д) горизонтальна – різко болісна, вертикальна – безболісна.

3.Вкажіть характерні симптоми гострого гнійного періодонтиту:

а) гострий самовільний рвучий стріляючий біль, який підсилюється від будь-яких подразників;

б) гострий самовільний пульсуючий постійний біль, який підсилюється при накушування;

в) біль ірадіює по гілках трійчастого нерва; г) відсутність періодів інтермісії;

д) зондування дна каріозної порожнини болюче по всій поверхні; е) зондування дна каріозної порожнини безболісне; є) каріозна порожнина сполучається з порожниною зуба; ж) ЕОД становить більше 100 мкА; з) вертикальна і горизонтальна перкусія позитивна.

4. Які причини можуть викликати медикаментозний періодонтит: а) потрапляння в періодонт миш’яковистої кислоти; б) виведення цинк-евгенольної пасти за верхівку кореня;

в) пломбування кореневого каналу до фізіологічної верхівки фосфатцементом;

г) необережна обробка кореневого каналу трикрезол-формаліном при широко розкритій верхівці кореня;

д) виведення штифта за верхівку кореня; є) обробка кореневого каналу 0,2% розчином хлоргексидину;

ж) іригація кореневого каналу 10% розчином гіпохлориду натрію.

5. Вкажіть додаткові методи обстеження, які використовуються для верифікації діагнозу “гострий періодонтит”:

а) термодіагностика; б) рентгендіагностика;

в) загальний аналіз крові; г) ЄОД; є) вітальне фарбування;

ж) люмінесцентна діагностика; з) цифрова комп’ютерна діагностика.

4.Матеріали для аудиторної самостійної роботи.

1)Оволодіти навичками пальпації слизової оболонки в ділянці причинного зуба при гострих формах періодонтиту;

2)Оволодіти технікою виконання перкусії вертикальної, горизонтальної;

3)Оволодіти технікою проведення електроодонтодіагностики;

4)Вміти діагностувати різні форми гострих періодонтитів;

5)Вміти проводити диференційну діагностику гострих форм періодонтитів між собою та з іншими захворюваннями.

4.2.Професійні алгоритми щодо оволодіння навичками та вміннями.