-хронічним гіпертрофічним пульпітом;

-хронічним генгренозним пульпітом;

-гіперемією пульпи;

-гострим середнім карієсом;

-хронічним середнім карієсом;

-гострим глибоким карієсом.

При гіперемії пульпи зрідка виникають мимовільні блискавичні приступи болю, що тривають 1-2 хвилини, також виникає довгостроково не минаючий біль від усіх видів подразників, біль локалізована. ЕОД при гиперемії пульпи – 15-20 мка, а при хронічному глибокому карієсі – 12-15 мка.

Від хронічного середнього карієсу відрізняється глибиною каріозної порожнини. Середній карієс знаходиться в межах плащового дентину, а глибокий у межах околопульпарного. При середньому карієсі ЕОД дає біль на 2-6 мка, а при глибокому – 10-12 мка.

Лікування хронічного глибокого карієсу.

Першим етапом лікування є препарування каріозної порожнини.

При препаруванні таких порожнин звичайно можна обійтися і без додаткового знеболювання, якщо дотримувати стародавнього стоматологічного принципу: ” Гострий бор, суха порожнина, легка рука”. Під час препарування рухи повинні бути переривчастими, запятообразними, щоб не перегрівати тканин зуба. Під час препарування потрібно вміти оцінити, чи досить вилучений з порожнини патологічно змінений дентин. Якщо на дні

життєздатний, його можна залишити. Для визначення границь препарування каріозної порожнини можна використовувати карієси-маркери.

Другим етапом лікування є антисептична обробка каріозної порожнини.

З огляду на велику глибину каріозної порожнини при хронічному

обробляти порожнину 70º спиртом і ефіром. Медикаментозну обробку звичайно проводять 3% розчином перекису водню, 3% розчином хлораміну, 0,02% розчином фурациліна, 0,05% ріванолу, 0,06 % розчином хлоргексидину біглюконату..

Після медикаментозної обробки накладають ізолюючу прокладку.

Як завжди, призначення прокладки при лікуванні хронічного глибокого карієсу, полягає в тому, щоб ізолювати пульпу від токсичної дії матеріалу пломби і температурних коливань. Прокладка виготовляється з одного з видів фосфат – цементу або склоіономерного цементу, повторює контури сформованої каріозної порожнини і накладається на дно каріозної порожнини. Під фотополімерні пломбувальні матеріали з адгезивними системати 5 та 6 поколінь ізолююча прокладка може не накладатися.

Накладення постійної пломби здійснюється після вибору відповідного

21

матеріалу. Для пломбування фронтальних зубів використовуються композитні матеріали, для бічних – цементи, амальгами, композити.

Принципи загального лікування карієсу.

Показано в стадії гострого початкового карієсу (меловидного плями) і при множинному карієсі

Лікування складається в підвищенні неспецифічної резистентності організму, стимуляції діяльності слинних залоз і підтримці визначеного рівня мінеральних речовин і мікроелементів у тканинах і середовищах.

Загальне лікування передбачає введення в організм достатньої кількості білків тваринного походження (щодня близько 1,5 грама на 1 кг ваги тіла пацієнта). Важливо обмежити надходження в організм вуглеводів, за рахунок яких припустимо покривати не більш 50% енергетичних витрат організму. Необхідне забезпечення мінеральними речовинами, найкращим джерелом яких є молоко і молокопродукти.

При гострих формах карієсу варто вводити препарати, що містять солі кальцію і фосфору. Після прийому усередину гліцерофосфату кальцію в дозі 0,5 м два рази в на добу в сполученні з вітамінами В 1 і В6 . Ці препарати варто вводити протягом місяця. При цьому відзначається різке зниження кількості зубів, що вимагають пломбування. На етапі зниження природної резистентності організму виникає дефіцит деяких вітамінів. До їхнього числа відносяться насамперед вітаміни С и В6 . При лікуванні гострих форм карієсу поряд з аскорбіновою кислотою (0,1 – 0,2 м у день) і пиридоксином (0,05 – 0,1 у день) доречно призначити ретинол і ергокальцийферол, причетних до регулювання фосфорно-кальцієвого обміну і тіамін, дефіцит якого може привести до зниження стійкості зубів і карієсу. Останнім часом у клінічній практиці з'явилося багато ефективних противокариесних комплексів з вітамінами і мікроелементами: «Кальцій – Д3 Никомед», «Кальцемін», «Кальций-витрум», «Идеос».

Використання иммуномодулирующих препаратів для лікування карієсу зубів ефективно тільки при ослабленой неспецифічної резистентності організму. При гарній природній резистентності імуномодулююча терапія не має значного впливу на ефективність лікування карієсу зубів.

Рішення про призначення імуномодулюючого лікування базується на оцінці стану неспецифічної резистентності організму і зміна її показників. Досвід доводить, що при обстеженні хворих карієсом досить обмежиться показниками активності лізоциму слини (змішаної і паротидной), а також бактерицидності шкірних покривів. Ефективно і раціонально медикаментозно впливати на регуляцію природної резистентності організму. З цією метою можуть бути використані препарати групи стимуляторів ЦНС (препарати жень-шеня, золотого кореня, левзеї, елеутерококу), гормональні препарати (неробол, нераболил, ретаболил), солі нуклиновых кислот (нуклеинат натрію), пуринові і перимединові похідні (пентоксил, метилурацил, оротат калію, рибоксил). Перераховані й інші препарати при карієсі призначають у виді курсу. Нуклеінат натрію в дозі 0,1 по 2 рази в

22

день. Курс лікування складає 20 днів. Такий же по тривалості курс лікування у виді введення в організм оротата калію по 0,5 3 рази в день практично не має обмежень, зв'язаних із протипоказаннями. Пентаксил у дозі 0,2 приймають 3 рази в день протягом 15 днів.

Карієс розвивається при дефіциті фтору, основним джерелом якого є вода. При вживанні фтор-дефіцитної води зростає частота гострих форм карієсу зубів. Дорослим необхідно вводити у середину 4-6 мг фтору щодня. Курс лікування фторидами не менш 12-18 місяців. Терапевтична дія фтору виявляється не раніше чим через 12 місяців після початку лікування.

Корисним компонентом загальної терапії гострих форм карієсу може бути штучне ультрафіолетове опромінення, що раціонально в регіонах з невеликою кількістю сонячних днів. У таких випадках проводять 20 сеансів опромінення тіла кварцовою лампою по 0,5 бводози. Ультрафіолетове опромінення призначають у зимовий час. Оскільки гострі форми карієсу розвиваються в ослабленых людей, варто мати на увазі можливість загартовування.

Непоганий лікувальний ефект робить стимуляція функції слинних залоз. У дітей з ослабленою природною резистентністю організму підвищується в'язкість слини. Посиленню слиновиділенню сприяє інтенсивне пережовування твердої їжі. Прийом кислої, гострої їжі також підсилює виділення слини. З метою посилення слиновиділення можуть бути використані лікарські трави (мати-і-мачуха, оман (оман), термопсис). По Ю.М. Максимовскому – використовується настій з розрахунку 15 м листів матері-і-мачухи і 1 м термопсиса на 200 мол води, призначаючи його 3 рази в день по 1/4 склянки. Настій приймають протягом 3 місяців у році. Також можуть застосовуватися муколитические засобу, а саме: бромгексин у виді таблеток по 0,004 – 0,008 м по 2-3 рази протягом 3-4 тижнів. Показання для призначення засобів, що стимулюють слиновиділення визначають за допомогою проб, що характеризують швидкість слиновиділення і в'язкість слини.

3.3. Рекомендована література.

Основна:

1. Терапевтична стоматологія: підручник у 4 т. Фантомний курс / [М.Ф. Данилевський, А.В. Борисенко, А.М. Політун та ін.] / За редакцією А.В. Борисенка. – Т 1. – К.: Медицина, 2009. – 400 с.

2.Терапевтическая стоматология: учебник в 4 т. Кариес. Пульпит. Периодонтит. Ротовой сепсис / [Н.Ф. Данилевский, А.В. Борисенко, А.М. Политун и др.] / За редакцией А.В. Борисенко. – Т. 2. – К.: Медицина,

2010. – 544 с.

3.Терапевтична стоматологія: підручник у 4-х т. Захворювання слизової оболонки порожнин рота / [М.Ф.Данилевський, А.В. Борисенко, А.М. Політун та ін.] / За редакцією А.В. Борисенко. Т. 4. – К.: Медицина,

2010. – 640 с.

23

4.Терапевтична стоматологія: підручник у 2 т. / [А.К. Ніколішин, В.М. Ждан, А.В. Борисенко та ін.] / За редакцією А.К. Ніколішина. – Т.1. – Вид. 2. – Полтава: Дивосвіт, 2007. – 392 с.

5.Терапевтична стоматологія: підручник у 2 т. / [А.К. Ніколішин, В.М. Ждан, А.В. Борисенко та ін.] / За редакцією А.К. Ніколішина. – Т.2. – Вид. 2 – Полтава: Дивосвіт, 2007. – 280 с.

Додаткова:

1.Борисенко А.В. Кариес зубов / А.В. Борисенко. – К.: Книга плюс,

2002. – 629с.

2.Борисенко А.В. Композиционные пломбировочные материалы / А.В. Борисенко – К.: Книга плюс, 1998. – 160 с.

3.Грохольский А.П. Назубные отложения: их влияние на зубы, околозубные ткани и организм / А.П. Грохольский, Н.А. Кодола, Т.Д. Центило. – К.: Здоров’я, 2000. – 160 с.

4.Ковальов Є.В. Обстеження хворого та діагностика одонтопатології в клініці терапевтичної стоматології: навчально-методичний посібник /Є.В. Ковальов, І.Я. Марченко, М.А. Шундрик. – Полтава, 2005. – 124 с.

5.Николишин А.К. Современные композиционные пломбировочные материалы / А.К. Николишин. – Полтава, 1996. – 56 с.

8.Окушко В.Р. Кариес: превентивная терапия / В.Р. Окушко. –

Донецк, 1993. – 110 с.

9.Окушко В.Р. Клиническая физиология эмали зуба / В.Р. Окушко. – Киев: Здоров’я, 1984. – 63 с.

10.Окушко В.Р. Физиология эмали и проблема кариеса зубов / В.Р. Окушко. – Кишинев: Штиинца, 1989. – 79 с.

3.4Орієнтована карта для самостійної робити з літературою

24

25

20.Особливості патогенетичного лікування карієсу зубів.

21.Помилки й ускладнення при лікуванні карієсу.

Б. Тести для самоконтролю:

-Тести 1-го рівня ( з одиничною правильною відповіддю)

1.Каріозна порожнина при гострому поверхневому карієсі знаходиться в

межах:

А. Емалі; Б. Плащового дентину;

В. Підповерхневому шарі емалі; Г. Біляпульпарного дентину;

Д. Біляпульпарного дентину з залученням порожнини зуба.

2.Каріозна порожнина при гострому середньому карієсі знаходиться в межах:

А. Емалі; Б. Плащового дентину;

В. Підповерхневого шару емалі; Г. Біляпульпарного дентину;

Д. Біляпульпарного дентину з залученням порожнини зуба.

3.Найбільшій демінералізації при гострому початковому карієсі піддається: А. Біляпульпарний дентин; Б. Плащовий дентин;

В. Подповерхневий і центральний шари емалі; Г. Уся товща емалі ;

Д. Біляпульпарний дентин із залученням порожнини зуба.

4.Каріозна порожнина при гострому глибокому карієсі знаходиться в межах:

А. Емалі; Б. Плащового дентину;

В. Підповерхневому шару емалі; Г. Біляпульпарного дентину;

Д. Біляпульпарного дентину з залученням порожнини зуба.

5.Каріозна порожнина при хронічному середньому карієсі знаходиться в межах: А. Підповерхневого шару емалі ;

Б. Плащового дентину; В. Емалі;

Г. Біляпульпарного дентину; Д. Біляпульпарного дентину з залученням порожнини зуба.

6.При якій формі карієсу при зондуванні виявляється сполучення каріозної порожнини з порожниною зуба?

А. Гостром середньому; Б. Хронічному глибокому; В. Гострому глибокому;

Г. При будь-якій формі карієсу сполучення немає; Д. Хронічному середньому.

7.При гострому середньому карієсі перкусія:

27

А. Безболісна; Б. Чуттєва;

В. Горизонтальна безболісна, а вертикальна болісна; Г. Різко болісна вертикальна; Д. Болісна горизонтальна і вертикальна.

8.Демінерализований дентин дна і стінок каріозної порожнини, що легко знімається екскаватором і слабо пігментований характерний для:

А. Гострого середнього карієсу; Б. Хронічного глибокого карієсу; В. Гострого початкового карієсу; Г. Хронічного початкового карієсу;

Д. Для всіх перерахованих вище форм гострого карієсу.

9.При огляді місця ураженого зуба виявлено, що вхідний отвір більш вузький, ніж сама порожнина, маються навислі деминерализовані краї емалі. Це характерно для:

А. Гострого середнього карієсу; Б. Хронічного глибокого карієсу; В. Гострого початкового карієсу; Г. Хронічного початкового карієсу;

Д. Для всіх перерахованих вище форм гострого карієсу.

10.Широкий вхідний отвір каріозної порожнини характерний для:

А. Гострого глибокого карієсу; Б. Хронічного глибокого карієсу; В. Гострого початкового карієсу;

Г. Хронічного початкового карієсу; Д. Для всіх перерахованих вище форм хронічного карієсу.

11.Болісне зондування по дентин-емалевій границі характерно для : А. Гострого глибокого карієсу; Б. Хронічного поверхневого карієсу; В. Гострого початкового карієсу;

Г. Хронічного початкового карієсу; Д. Для всіх перерахованих вище форм хронічного карієсу.

12.Безболісне зондування по дентин-емалевій границі і дну каріозної порожнини характерно для :

А. Гострого глибокого карієсу; Б. Хронічного глибокого карієсу; В. Хронічного середнього карієсу;

Г. Хронічного поверхневого карієсу; Д. Для всіх перерахованих вище форм хронічного карієсу.

13.Виникнення болю від різних видів подразників при карієсі обумовлюється:

А. Наявністю великої кількості нервових закінчень в емалі;

Б. Наявністю великої кількості нервових закінчень у

дентині;

В. Переміщенням рідини в дентинных канальцах;

28

Г. Правильні 1 і 2 відповіді; Д. Близькістю до пульпи.

14. Зона замісного дентину розташована:

А. У плащовому шарі дентину при гострому поверхневому карієсі; Б. В біляпульпарному шарі дентину при хронічному середньому

карієсі;

В. На своді (криші) порожнини зуба з боку останньої при хронічних формах карієсу;

Г. В біляпульпарному шарі дентину при гострому середньому

карієсі;

Д. На дні каріозної порожнини при хронічному глибокому карієсі.

15.Замісний дентин утвориться внаслідок: А. Діяльності одонтобластов; Б. Облітерації дентинних канальців; В. Руйнування дентину;

Г. Відкладенням неорганічних речовин у дентинних канальцах; Д. Наявності «змазаного» шару.

16.Склерозований дентин дна і стінок каріозної порожнини характерний для: А. Гострого глибокого карієсу; Б. Хронічного глибокого карієсу; В. Хронічного середнього карієсу; Г. Гострого поверхневого карієсу;

Д. Для всіх перерахованих вище форм хронічного карієсу.

-Тести 2-го рівня ( з декількома правильними відповідями )

1. Безболісне зондування по дентин-емалевій границі і дну каріозної порожнини характерно для :

А. Гострого глибокого карієсу; Б. Хронічного глибокого карієсу; В. Хронічного середнього карієсу;

Г. Хронічного поверхневого карієсу; Д. Для гострого середнього карієсу.

2.Демінерализований дентин дна і стінок каріозної порожнини, що легко знімається екскаватором і слабо пигментований характерний для:

А. Гострого середнього карієсу; Б. Хронічного глибокого карієсу; В. Гострого глибокого карієсу; Г. Хронічного початкового карієсу; Д. Гострого поверхневого карієсу.

3.Склерозирований дентин дна і стінок каріозної порожнини характерний для:

А. Гострого глибокого карієсу; Б. Хронічного глибокого карієсу; В. Хронічного середнього карієсу; Г. Гострого поверхневого карієсу;

29

Д. Хронічного початкового карієсу.

4.До лікувальних одонтотропным паст відносяться: А. Цинкоксидевгенолова паста; Б. Резорцин-формалінова паста;

В. «Life»; Г. “Dycal”;

Д. Трикрезол-формалінова паста.

5.При лікуванні карієсу 26 як матеріал для постійної пломби можна використовувати:

А. Штучний дентин; Б. Композиційний матеріал хімічного отверждения; В. Дентин-пасту;

Г. Стеклоиономерный цемент «Цемион РС»; Д. Композиційний матеріал світлового отверждения.

6.Для постановки тимчасової пломби при 2-ух сеансному методі лікування гострого глибокого карієсу 35 можна використовувати:

А. Штучний дентин; Б. Композиційний матеріал хімічного отверждения; В. Дентин-пасту;

Г. Склоіономерний цемент «Цемілайт РС»; Д. Композиційний матеріал світлового затвердіння.

7.Як ізолюючу прокладку при лікуванні гострого глибокого карієсу 47 можна використовувати:

А. Штучний дентин; Б. Композиційний матеріал хімічного отверждения; В. Дентин-пасту;

Г. Стеклоіономерный цемент «Цемион »; Д. Цинкфосфатний цемент.

8.Як лікувальну прокладку при односеансному методі лікування гострого глибокого карієсу 37 можна використовувати:

А. Цинкоксидевгенолову пасту; Б. Резорцин-формалінову пасту;

В. «Life»; Г. “Dycal”;

Д. Дентинпасту.

9.Як лікувальну прокладку при двухсеансному методі лікування гострого глибокого карієсу 37 можна використовувати:

А. Цинкоксидевгенолову пасту; Б. Резорцин-формалінову пасту;

В. «Life»; Г. “Dycal”;

Д. Дентинпасту.

10.При лікуванні гострого глибокого карієсу 25 для медикаментозної обробки каріозної порожнини можна використовувати:

А. Спирт етиловий 96%;

30