4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1 Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін	Визначення
1.Гострий коронарний синдром	група симптомів і ознак, які дозволяють підозрювати гострий інфаркт міокарду або нестабільну стенокардію.
2. Гострий інфаркт міокарда	це некроз будь-якої маси міокарда внаслідок гострої тривалої ішемії.
3. Нестабільна стенокардія	гостра ішемія міокарда, тяжкість і тривалість якої недостатня для розвитку некрозу міокарда.
4. ЕхоКГ	метод візуалізації порожнин та структур серця за допомогою ультразвукових хвиль
5. Тропоніни	структури білкової природи, що забезпечують скоротливу функцію клітин поперечно-смугастої мускулатури (міокард, скелетні м'язи).

4.2 Теоретичні питання до заняття

- визначення ГКС;

- сучасні погляди на етіологію, патогенез виникнення ГКС ||;

- класифікація ГКС;

- основні клініко-лабораторні синдроми при ГКС;

- критерії діагнозу ГКС;

- диференціальна діагностика;

- ускладнення ГКС;

- основні принципи терапії, реабілітації, профілактики ГКС;

- прогноз і працездатність.

4.3 Практичні завдання, які виконуються на занятті:

- детально зібрати|повизбирувати| анамнез хворого;

- провести фізикальне обстеження хворого, виявити і дати оцінку змінам в його стані;

- скласти план додаткового обстеження, оцінити його результати;

- обґрунтувати, сформулювати діагноз ГКС в типовому випадку згідно |із|класифікації;

- призначити відповідне лікування;

- опанувати навичками надання медичної допомоги при ГКС;

- оцінювати результати загальноклінічного аналізу крові, біохімічного аналізу крові, електрокардіографії (ЕКГ), ехокардіоскопії (ЕхоКС), коронарографії.

Зміст теми:

ГКС – група симптомів і ознак, які дозволяють підозрювати гострий інфаркт міокарда (ГІМ) або нестабільну стенокардію (НС). Даний термін використовують при встановленні попереднього діагнозу. ГКС на ЕКГ може проявлятися як зі стійкою елевацією сегмента ST, так і без неї. Перший у більшості випадків передує ГІМ із зубцем Q на ЕКГ, другий – ГІМ без Q і НС (заключні клінічні діагнози). ГІМ без підйому ST/без Q відрізняється від НС підвищенням рівня біохімічних маркерів некрозу міокарда у крові, які у НС відсутні.

Основними клінічними критеріями нестабільної стенокардії є: - швидко змінний характер, інтенсивність і  частота нападів стенокардії напруги, тривало існуючої у  хворого (при прогресуючій стенокардії), або недавно виявленої (при ВВС  прогресуючого перебігу). - поява стенокардії спокою (якщо раніше не було), особливо тяжких, спонтанно виникаючих ангінозних нападів, що продовжуються більше 15–20  хв. - швидке зниження толерантності до  фізичного навантаження і  зміна функціонального класу стенокардії. - зниження ефективності звичної для даного хворого антиангінальної терапії. - поява частих нічних ангінозних нападів (зокрема вазоспастичної стенокардії Прінцметала). - поява ранньої постінфарктної стенокардії (2–14 діб від початку ГІМ).