Електрокардіографічні ознаки різних пароксизмальних порушень ритму

Порушення ритму

Електрокардіографічні ознаки

Вогнищева передсердна тахікардія (автоматична чи тригерна).

Пов’язана з патологічною автоматичною чи осциляторною активністю в передсердях

Починається поступово з послідовного вкорочення інтервалів Р-Р та R-R («розігріву»), досягає частоти 110-150, інколи 180, за 1 хв. та не відрізняється чіткою регулярністю. Ектопічні зубці Р зазвичай чіткі, мають однакову форму, що відрізняється від синусової, розташовані перед комплексом QRS на однаковій відстані, можуть бути негативними в відведеннях ІІ,ІІІ,aVF. При високій ЧСС можливе винекнення АВ-блокад ІІ ст., що не припиняє тахікардію, чи тахізалежних блокад ніжок пучка Гіса (частіше правої з тривалістю комплекса QRS до 0,12 с.). Перед закінченням тахікардії відмічається поступове подовження інтервалів Р-Р та R-R («охолодження»). Вагусні прийоми не припиняють тахікардію, але можуть зменшити ЧСШ. Диференціальний діагноз слід проводити з тріпотінням передсердь і мерехтливою аритмією, синусовою тахікардією.

Зворотня передсердна реципрокна тахікардія.

Розвивається за механізмом re-entry.

Починається раптово, з екстрасистоли, без періоду «розігріву». Зубець Р в тахікардитичному ланцюгу відрізняється від зубця Р синусового ритму. Характерне часте переривання пароксизмального циклу синусовими скороченнями, після чого знову виникає пароксизм. Частота скорочень передсердь від 140 до 220 за 1 хв. Диференціальний діагноз слід проводити з тріпотінням передсердь, мерехтливою аритмією.

Багатофокусна передсердна тахікардія

Виникає внаслідок підвищеної ектопічної активності в передсердях з існуванням множинних вогнищ збудження.

Регіструються зубці Р не менш ніж 3 різновидів, що інколи нагадують хвилі фібриляції передсердь, ЧСС від 110 до 150 за 1 хв. Тривалість інтервалів Р - Р і R-R непостійна. Диференціальний діагноз слід проводити з фібриляцією передсердь.

Реципрокна АВ тахікардія

Основним механізмом виникнення і підтримки тахікардії є круговий рух хвилі збудження в атріовентрикулярному з'єднанні.

ЧСС від 170 до 200 за 1 хв. Комплекс QRS має нормальну форму або деформований по типу блокади однієї з гілок пучка Гіса. Пароксизм розпочинається з суправентрикулярної чи вузлової екстрасистоли (рідше шлуночкової екстрасистоли) з раптовим збільшенням часу атріовентрикулярного проведення (по довження інтервалу P-Q на початку пароксизму). Для цієї тахікардії характерним є абсолютно правильний серцевий ритм, при якому тривалість інтервалів R-R відрізняється не більше ніж на 0,02 с. Тривалість комплексів QRS, якщо відсутня блокада ніжки пучка Гіса-до 0,1 с. Ефективні вагусні прийоми чи внутрішньовенне введення АТФ.

Поворотна шлуночкова тахікардія

Виникає в результаті підвищеної ектопічної активності і по механізму re-entry

Комплекси QRS розширені і деформовані, їх форма залежить від локалізації ектопічного вогнища ( в правому чи лівому шлуночкові, міжшлуночковій перетинці). Залпи шлуночкових екстрасистол в кількості 3 і більше в ряд в тахікардитичному ланцюзі перериваються синусовими скороченнями. Частота ритму від 140 до 250 за хв. Диференціальний діагноз слід проводити з передсердною поворотною пароксизмальною тахікардією з аберацією комплексів QRS і тахікардією з АВ з'єднання з одночасним збудженням передсердь і шлуночків (при наявності деформованих шлуночкових комплексів).

Багатоформна шлуночкова тахікардія

Частіше всього в генезі даної форми порушення ритму лежить механізм re-entry

Шлуночковий ритм не регулярний, з частотою 130 - 220 за хв. комплекси QRS відрізняються по формі, ширині та амплітуді. Перед початком тахікардії можуть реєструватися поліморфні шлуночкові екстрасистоли. Пароксизм нерідко переходить в фібриляцію шлуночків серця.

Шлуночкова тахікардія типу “пірует” torsades de pointe

Тахікардія починається з шлуночкової екстрасистоли, попадаючої на кінець зубця Т, рідше з екстрасистол типу R на Т. Нерідко тахікардія розвивається на фоні патологічного подовження інтервалу Q - Т. Комплекси QRS мають проміжну форму між великохвильовою фібриляцією шлуночків серця і шлуночковою тахікардією. Пароксизми можуть припинятись спонтанно чи переходити в стійку фібриляцію шлуночків. Ритм нерегулярний з частотою від 200 до 250 за хв.