Зміни з боку легень: зміни поділяються на ранні та пізні.

Ранні:

1. Гостра променева пневмонія з ураженням альвеол; перибронхіальні та периваскулярні зміни; пасивні інфільтрати.

2. Первинна хронічна пневмонія.

3. Вторинно-хронічна пневмонія.

Пізні:

1. Променева пневмонія.

2. Пізній променевий фіброз.

Променеві зміни з боку легень,кишки,сечовой системи

Легені	Слабкий сухий кашель, задишка при напружені.		Стійкий сухий кашель при мінімальному навантажені.	Сильний кашель, задишка в клінічному спокої. Рентгенологічна картина пульмоніту.	Виразна дихальна недостатність.
Товста кишка	Гіперемія слизової оболонки.		Катаральний ректит	Ерозивно – десквамакційний ректит.	Виразковий ректит, геморагії, некроз.
	Ускладнення: виразки, рубцеві стенози
Сечова система	Часті сечовипускання або повне неутримання сечі, дизурія, що не потребує лікування.	Часте (кожну годину) сечовипускання, потреба в анальгетиках, катаральний цистит.		Виразна дифузія, більш в тазу, гематурія, ерозивний цистит.	Профузна гематурія, виразки або некроз стінки.

Лікування

Лікування основане на усуненні патологічних механізмів, що спостерігаються при опроміненні.

1. Розлад регенерації як наслідок або некрозу опромінених тканин великими дозами, або поступового заміщення нормальної тканини з’єднувальною, що означає включення і другого патогенетичного механізму.

2. Розлад капілярів в них спочатку мають місце функціональні процеси – стаз та спазм, а потім і морфологічні зміни у вигляді стінок судин, потовщення їх, розвиток гіалінозу та фіброзу, за рахунок чого підвищується тиск в капілярах, порушується мікроциркуляція; кров, обминаючи капіляри, переходить у вени (артеріовенозними анастомозами), що призводить до гіпоксії тканин і, як наслідок, – наростання явищ склерозу; утворюється порочне коло.

3. Патологічний механізм, який призводить до змін реологічних властивостей крові: спочатку уповільнення, згортання, а потім – прискорення згортання і підвищення тромбоутворення.

4. Механізм: явище септичного і асептичного запалення в опромінених тканинах.

Лікування променевих пошкоджень важке. Пріоритет слід надавати способам, що дозволяють створити високу концентрацію лікувальних препаратів вибірково в зоні променевого пошкодження. З цією метою можна використовувати електрофорез. ефективність методу заклечається в комбінації дії лікувальних препаратів та гальванічного струму. При атрофічних процесах використовують стероїдні препарати та вітамінізировані масла. при гіпертрофічних процесах слід проводити розсмоктуючу терапію такими препаратами, як ДМСО, лідаза, глюкокортикоїди, гепарин. Лікування променевих пошкоджень шкіри 10%. ДМСО сприяє пом’якшенню зони фіброзу за рахунок резорбції колагенових волокон на всю глибину фіброзу. Виконується 10-15 процедур по 20 хвилин з катодної прокладки при щільності струму 0,05-0,1 мА на 1 см²у вигляді водного розчину. Далі проводять електрофорез з прописами протеолітичних ферментів – трипсин, химотрипсин в боратному буферному розчині за прописом: 3,1 г борної кислоти, 3,7 г хлориду кальцію, 1-5 г йодистого натрію, 250 г дистильованої води та хелопсину 25-50 г на процедуру. Використання протеолітичних ферментів зменшує запалення та набряк. Закінчується курс (10-15 разів) електрофорезом гепарину – 5000‑12000 ОД гепарину в 30 мл ізотонічного розчину хлористого натрію протягом 15 хвилин.