Лікування

Терапію проводять з урахуванням форми захворювання та варіанту його перебігу. Основні завдання при лікуванні наступні:

1. Зменшення/припинення больового синдрому.

2. Запобігання втрати хряща міжхребцевого диска та міжхребцевих суглобів.

3. Покращення функціональної рухливості хребта.

Припинення больового синдрому проводиться в таких напрямках.

1. Пригнічення синтезу медіаторів запалення – простагландинів (НПЗП).

2. Обмеження ноцицептивної імпульсації із зони пошкодження до ЦНС (НПЗП та вітаміни групи В).

3. Активація діяльності протибольової системи (опіоїдні аналгетики).

У гострому періоді рекомендується проводити лікування вдома, при вираженому больовому синдромі – в стаціонарі, не примушуючи пацієнта відвідувати поліклініку заради ін’єкцій або фізіотерапії. При виникненні гострого болю в спині рекомендується усунення основної причини, постільний режим протягом декількох днів (від 2 до 5), носіння фіксуючого корсета в гострий період, надалі – тільки при необхідності.

Медикаментозну терапію НПЗП потрібно застосовувати у лікуванні хворих з перших днів захворювання. Протизапальна та аналгетична активність НПЗП пов’язана з інгібіцією ЦОГ-2 – прозапального ізоферменту, внаслідок чого зменшується продукція прозапальних простагландинів. У гострому періоді БНС рекомендується внутрішньом’язове введення НПЗП (диклофенак натрію, мелоксикам, лорноксикам, ібупрофен, целекоксиб, раптен рапид та ін.) протягом 3-х днів з наступним переходом на пероральну терапію.

Встановлена значна ефективність комбінації НПЗП (диклофенак натрію, мелоксикам, фенілбутазон) та вітамінів групи В (тіамін, піридоксин, ціанокоболамін) при їх внутрішньом’язовому застосуванні. В експериментальних і клінічних дослідженнях був виявлений анальгетичний ефект вітамінів групи В (тіамін – В1, піридоксин – В6, ціанокобаламін – В12) незалежно від їхньої недостатності. Також встановлено, що великі дози вітамінів групи В одного виду при їх комбінації або в поєднанні із нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП) зменшують ноцицептивну активність нейронів.

Досить широко застосовуваним методом лікування є епідуральний введення стероїдів. Стероїдні препарати хімічно безпечні за умови, що вони вводяться в епідуральний простір. Небезпека виникає, якщо не розпізнано потрапляння препарату в субдуральний простір. При виражених стріляючих, нестерпних болях лікування доповнюють антиконвульсанти.

За відсутності ефекту від максимальних доз НПЗП, а також за наявності побічних ефектів показано застосування трамадолу, що є опіоїдним аналгетиком. Разова доза (краплі або капсули) повинна становити 50 мг. У кожному конкретному випадку доза трамадолу може збільшуватися до 200 мг 2 рази на добу.

У зв’язку з тим, що в генезі больового синдрому значну роль відіграє м’язовий спазм, патогенетично обгрунтованим є включення в терапію міорелаксантів. Їх застосування при БНС дозволяє зменшити потребу в НПЗП. Серед міорелаксантів центральної дії добре зарекомендував себе толперизон, максимальна доза якого при БНС може складати 450 мг/добу у 2 прийоми; ефективне застосування тизанідину по 4-8 мг 2 рази на добу протягом 10-14 днів.

Для підвищення ефективності боротьби з больовим синдромом рекомендовано транквілізатори з вираженим м’язово-релаксуючим ефектом: діазепам 10-30 мг/добу протягом 14 днів із поступовим зниженням дози.

Важливим елементом БНС є локальна терапія. Для лікування застосовують мазеві, кремові та гелеві форми НПЗП, що добре проникають у підшкірно-жирову клітковину, м’язи, зв’язки та мають аналгетичний, протизапальний ефект, усувають набряки. У гострому періоді болю в спині при спондилоартрозі ефективне призначення комбінації нониваміда та нікобоксила, що має подразнювальний, судиннорозширюючий ефект. Для тривалого застосування ефективні: кетопрофеновий та піроксикамовий гелі, диклофенак гель та ін.

При ліквідації гострого болю широко застосовують програми реабілітації: мануальну терапію, точковий масаж, рефлексотерапію, фізіотерапію, грязелікування, сухе й підводне витягання, ЛФК. Протипоказаннями проведення мануальної терапії та витягання є гострий період радикулярного або радикулоішемічного ураження, виражені спондильоз та остеопороз, нестабільність хребта зі спондилолістезом.

Прогноз при гострому болю в спині звичайно цілком сприятливий. Після 6 тижнів 90% хворих повертаються на роботу. Однак у міру збільшення тривалості періоду непрацездатності прогноз погіршується й імовірність інвалідизації різко зростає.

Матеріали для самоконтролю

1.У 52-х річної хворої з поширеним остеохондрозом хребта, після підняття важкості,

з'явився біль у попереку та по ходу лівого сідничого нерва. Об'єктивно: зліва

позитивний симптом Ласега і знижений ахилов рефлекс. Призначення якого

препарату патогенетично найбільш виправдане?

A Спазмалгон

B Аспірин

C Анальгін

D Новокаїн

E Діклофенак

2. До лікарні звернувся чоловік зі скаргами, що після підняття великої ваги відчув гострий біль у попереку. З анамнезу захворювання стало відомо, що понад 10 років хворий страждає хронічним попереково-крижовим радикулітом. Який додатковий метод

обстеження необхідно провести?

A Електроміографія

B Рентгенографія кіст таза

C Люмбальна пункція

D Комп’ютерна томографія поперекового відділу хребта

E Ультразвукове дослідження нирок

3. У 37-ми річного шахтаря після підйому ваги виник біль в поперековій області з іррадіацією в ліву ногу. Хода щадна. Сплощений поперековий лордоз. Сколіоз опуклістю вліво. Напруга паравертебральних м'язів. Позитивні симптоми Нері, Дежеріна, симптом Ласега ліворуч з кута 350. Вкажіть необхідний метод для уточнення діагнозу:

A КТ попереково-крижового відділу хребта B люмбальна пункція C Сонографія нирок D Низхідна мієлографія E електроміографія

4. Хворий В., 35 років, після підняття важкості відчув сильний біль в поперековій області, який поширювався в праву ногу, підсилювався при рухах ногою, кашлі. Об'єктивно: напруження довгих м'язів спини справа. Ахіловий рефлекс справа знижений. Виражена болючість паравертебральних точок в поперековій області. Позитивний симптом натягу Ласега справа. Який додатковий метод обстеження Ви призначити в першу чергу?

A Люмбальна пункція

B Комп'ютерна томографія

C Магнітно-резонансна томографія

D Електроміографія

E Рентгенографія хребта

5. У хворого 38 років після підняття вантажу з’явився біль в поперековому відділі хребта з ірадіацією по задній поверхні лівої ноги. Біль наростає при зміні положення тіла та у вертикальному положенні. Під час обстеження виявлені позитивні симптоми натягу. Який попередній діагноз?

A. Пухлина спинного мозку

B. Арахномієліт

C. Мієлопатія

D. Поліневрит

E. Патологія міжхребцевих дисків

Список литератури

1. Алексеев В.В. Диагностика и лечение болей в пояснице. Consilium Medicum, 2002, том 4, №2, с.96–102.

2. Вейн А.М., Авруцкий М.Я. Боль и обезболивание. “Медицина”, 1997, стр. 98–126.

3. Кисель С.А. Боль в пояснице (Обозрение журнала “Spine” за 1994–1995 гг). Неврологический журнал, 1996, №2, стр. 53–56.

4. Мэнкин Г.Дж., Адамс Р.Д. Боль в области спины и шеи. Внутренние болезни. Ред. Т.Р.Харрисон. М. “Медицина”, 1993, Гл.7, стр.101–122.

5. Солоха О.А., Алексеев В.В. Обозрение книги Р.У.Портера “Лечение боли в спине”. Там же, стр. 46–53.

6. Черненко О.А. Лечение болевых скелетно–мышечных поясничных синдромов. Русский медицинский журнал. 2000, том 8, № 10, стр. 408–410.

7. Шостак Н.А., Аксенова А.В., Правдюк Н.Г. и др. Боли в спине при остеохондрозе позвоночника – перспективы лечения. В кн. Новые перспективы лечения остеоартроза. – М. – 2002. – С. 14-16.

8. Насонов Е.Л., Насонова В.А. Фармакотерапия боли: взгляд ревматолога // Consilium medicum. – 2000. – т. 2. – № 12. – С. 509-513.

Правильні відповіді

1. Е

2. D

3. А

4. А

5. Е

Методичні вказівки склав: доцент кафедри, к.мед.н. Третяк Н.Г.

11