Диференційна діагностика болю в спині механічного та запального походження

КРИТЕРІЙ	МЕХАНІЧНИЙ	ЗАПАЛЬНИЙ
1	2	3
Тривалий анамнез	+/-	+
Спадковість	-	+
Початок больового синдрому	гострий	поступовий
Вік хворих	будь-який	15-40 років
Нічний біль	не характерний	характерний
1	2	3
Ранкова скутість	-	+++
Залучення інших органів та систем	-	+
Вплив руху на больовий синдром	гірше	краще
Вплив відпочинку на больовий синдром	краще	гірше
Іррадіація болю	анатомічна (S1-S2)	дифузна, груди, сідниці
Розлади чутливості	+	+/-
Рухові розлади	++	+

Ознаки неускладненій механічної болі в спини: - Біль залежить від фізичної активності (зменшується після відпочинку); - Раптовий напад, який провокується підйомом ваги або поворотом; - Рецидив епізодів; - Вік 20-55 років; - Біль локалізується в спині у верхній частині стегна; - Відсутність ізольованого пошкодження нервового корінця; - Нормальне загальний стан; - Гарний прогноз (у 90% випадків - одужання протягом 6 тижнів).

Обмеження рухливості в поперековому відділі хребта визначається за допомогою функціональних проб для хребта: проби Шобера, Томайера. Для виявлення запального ураження ілеосакральних сполучень використовують проби Кушелевського, Макарова. Для уражень нервових корінців та сідничного нерва характерне посилення болю після проби Вальсальви (при напруженні, кашлі або чханні) і при піднятті витягнутої ноги, а також зниження рефлексів і розлад чутливості. При ішіасі біль поширюється по ходу сідничного нерва, найчастіше по сідниці та задній ділянці стегна та гомілки. Вона може супроводжувати біль у нижній частині спини, а також з’являтися ізольовано. Для об’єктивізації стану хворих із БНС використовують рекомендовані ВООЗ анкети (оцінка болю за візуально аналоговою шкалою (ВАШ), індекс фізичної непрацездатності Вадделя та ін.).

Лабораторні та інструментальні методи обстеження хворих із БНС

Клінічний аналіз крові призначають хворим з підозрою на запальний, неопластичний процеси, інфекцію. У біохімічному аналізі крові проводять дослідження рівня кальцію, фосфору, лужної фосфатази (з метою виключення остеопорозу, онкопатології); С-реактивного білка (СРБ), фібриногену, білкових фракцій, що є показниками запального процесу.

Показаннями до рентгенологічного обстеження є: гострий початок болю у пацієнта молодше 15 та старше 50 років без даних про травму в анамнезі; біль у спині після травми; біль, що не зменшується у лежачому положенні; наявність пухлинного процесу, здатного до метастазування у кістки (пухлини передміхурової залози, рак яєчників, молочної залози, нирок, легень, щитовидної залози); скарги на лихоманку, схуднення.

Рентгенографія хребта проводиться у прямій та боковій проекціях. Функціональні рентгенологічні дослідження (у стані максимального згинання та розгинання) дозволяють виявити нестабільність руху в хребті, а також ранні ознаки його дегенеративно-дистрофічного ураження. Рентгенографію хребта потрібно проводити всім хворим, яких направляють на мануальну терапію, масаж і фізіотерапевтичне лікування.

Комп’ютерна томографія (КТ) виявляє патологію кісткової тканини, дозволяє діагностувати грижі диска, стеноз хребтового каналу. При підозрі на пухлини, грижі диска, стеноз хребтового каналу, патологію оболонок спинного мозку проводять магнітно-резонансну томографію (МРТ). МРТ на відміну від КТ дозволяє отримувати зображення в будь-якій проекції. Метод має найбільшу чутливість (93%) і специфічність (92%).

Денситометрія при БНС рекомендована: хворим старше 50 років з болем у спині хронічного характеру; жінкам у ранньому постменопаузальному періоді; жінкам з видаленими яєчниками; пацієнтам, які приймають НПЗП, тиреоїдні препарати, антациди, протисудомні засоби; хворим з переломами в анамнезі; при рентгенологічній діагностиці остеопорозу; всім хворим, які отримують медикаментозне лікування з приводу остеопорозу