42.Основні функції інтернет.

Функції Інтернету  2.1. Поняття функцій Інтернету  Інтернет - середовище існування різних за типом комунікацій [4]. 

2.2. Комунікативна функція Інтернету  Засоби комунікації, за визначенням, покликані зв'язувати людей, служити засобами їхнього спілкування. Масові комунікації служать засобом зв'язку для масового суб'єкта.  2.3. Інформаційна функція Інтернету  Відповідно до загальної природою ЗМІ інформація в інтернет-каналах відкрита для кожного, обмеження можуть бути пов'язані тільки з платністю.  Як зазначалося, рівна доступність ресурсів - одне з ключових проблем соціологічних досліджень і практичного розвитку Інтернету. Оптимісти сподіваються, щоМережа полегшить досягнення рівності для раніше ущемлених груп. Однак поки нове цифрове нерівність відтворює і навіть посилює раніше наявний стан.  Інформація в Інтернет володіє рядом специфічних рис. До них відносяться:  · Оперативність, тобто націленість на освітлення, перш за все, поточних подій;  · Висвітлення життя соціуму, а не власної діяльності творців ресурсу;  • універсальність, або різнобічність, тематики, навіть якщо це канал спеціалізований;  · Жанрово-видова розмаїтість матеріалів [7].  Не склалися ще відносини юридичної і моральної відповідальності визначають легкість в Інтернеті акцій з дезінформації, публікації неперевірених і компрометуючих відомостей, використання чуток і неідентифікованих джерел.  На основі інформаційної функції ЗМІ здатні виконувати і  функцію формування порядку денного, або фокусування суспільної уваги. В Інтернеті цей процес не може, по-перше, колосальним зростанням кількості ресурсів (диверсифікацією), серед яких кожен користувач може вибирати той, що вважатиме за потрібне. По-друге, властивою йому можливістю швидкого оновлення контенту аж до режиму реального часу. Належить досліджувати, до яких соціальних наслідків призведе небачене досі різноманітність і темп обновляемости інформації в Мережі, можливість для кожного користувача визначати свій маршрут, що сприяє дробленню, демасифікації аудиторії. Чи не втратить через цетовариство можливість підтримувати єдину інформаційну, а разом з тим і культурно-ціннісну базу? До цього веде і асинхронність (неодночасність) отримання інформації користувачами. Газети, радіо, телебачення своїми періодичними виходами як би влаштовують для аудиторії «сеанси», випуски розраховані на більш-менш одночасне сприйняття, в Мережу ж кожен входить у зручний для себе час (характерно, що творці сайтів, на відміну від офлайнових колег, не обтяжують себе оголошеннями про періодичність і моментам оновлення контенту, користувач приходить до цього знання в результаті власної практики).  Єдина інформаційна платформа - умова для виконання функцій форуму, ціннісно-регулюючої, соціально-організаційної та соціально-креативної.  Принципово нові можливості для виконання функції інформування відкриваються у зв'язку з мультимедійністю мережевих ресурсів.  За дослідженнями традиційних ЗМІ відомо, що використання різних знакових і зображально-виражальних засобів полегшує орієнтування в інформації, її засвоєння.  Дослідникам ще належить описати, виміряти, зрозуміти, як впливає на функцію інформування та гіпертекстуальність. Тут є і зовсім не досліджений ракурс: як використовується ця якість у більш широких рамках - при взаємодії традиційних ЗМІ та їх інтернет-ресурсів. Принаймні, ефект розширення контенту тут спостерігається. Однак найбільш помітно поки тут явище крос-промотування: лінки відсилають до тих он-і офлайновим джерел, з якими сайти пов'язані «родинними» або партнерськими відносинами.  Будучи частиною ЗМІ, відповідні ресурси в Інтернеті володіють і притаманними їм універсалізмом тематики, видів і жанрів інформації. Разом з тим Інтернет, володіючи мультимедійністю, гіпертекстуальність, дозволяє робити інформацію більш багатої за зображально-виразним якостям, більш повної і об'ємною. Нове у виконання інформаційної функції вносять такі особливості Інтернет, як їх зростаюча кількість і асинхронність сприйняття інформації користувачами. Тут можуть виникнути проблеми з формуванням «порядку денного», а в кінцевому підсумку - і з формуванням  необхідної суспільству єдиної інформаційної та ціннісно-нормативної бази.  2.4. Ціннісно-регулююча функція  Зміст цієї функції багато в чому збігається з тією, що Г. Лассуелл було названо функцією кореляції ставлення до дійсності, властивої всім соціальних комунікацій. Сім'я і школа здійснюють первинну соціалізацію, тобто прилучення особистості до знань, норм, цінностей, досвіду, традицій, накопиченим суспільством і навколишнім соціальним мікросередовищем. Далі в сучасному суспільстві ця функція значною мірою переходить до ЗМІ. Вони служать виробленні та збереженню загальної ціннісно-нормативної платформи: що таке добре, що таке погано і як, відповідно, варто думати і діяти.  Інтернет приносить технологічно принципово нову ступінь свободи в обміні інформацією, можливості висловити свою точку зору на безлічі майданчиків.  2.5. Розважальна функція Інтернету  Інтернет - середовище, де стираються не тільки просторові рубежі, але і межі між сферами життєдіяльності людей: роботою і побутом, хобі та реалізацією громадянського статусу, навчанням і розвагою. Засоби для інформаційного забезпечення цих сфер та участі в них знаходяться в єдиній медійному середовищі, дистанція між різними сферами практично не відчувається.