3. Бюджетний устрій та бюджетна система

Бюджетний устрій – це організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури та функціональних взаємозв’язків між окремими ланками бюджетної системи.

Визначальною ознакою бюджетного устрою будь-якої країни є державний устрій (унітарний, федеративний чи конфедеративний) та адміністративно-територіальний поділ, які визначаються характеристикою взаємозв’язків та взаємостосунків між ланками бюджетної системи.

Бюджетна система – це сукупність окремих її ланок пов’язаних між собою, яка базується на загальноприйнятих принципах:

• єдність – єдина правова база, єдино-грошова система, форма обліку та звітності, регулювання, бюджетна класифікація;

• збалансованість – повноваження та здійснення видатків з бюджету повинні відповідати обсягу бюджетних ресурсів на відповідний бюджетний період;

• самостійність – бюджети є самостійними і не несуть відповідальності за зобов’язання один одного, за ними закріплюються певні доходи, а видатки здійснюють за напрямами компетентні органи;

• принцип ефективності – при використанні бюджетних коштів повинен бути досягнений максимальний ефект;

• принцип адресності – видатки бюджету мають строго цільове використання;

• принцип обґрунтованості – доходи та видатки бюджету повинні мати економічне та законодавче підґрунтя;

• принцип публічності – всі видатки та доходи бюджету затверджуються шляхом голосування та подальшого оприлюднення.

Бюджетна система України складається з державного бюджету України та бюджетів місцевого самоврядування.

Рис. 1 – Бюджетна система України

Незважаючи на те, що бюджети є самостійними, існує система складання зведених бюджетів. Зведений бюджет України включає показники державного бюджету України, зведених бюджетів АР Крим, областей міст Києва та Севастополя.

Зведений бюджет областей включає показники обласного бюджету, зведені бюджетів району і бюджети міст обласного значення. По суті зведений бюджет є сукупністю показників нижчестоящих бюджетів.

На структурному рівні бюджет формується на основі таких двох моделей:

1. Бюджет поділяється на дві частини, які певною мірою автономні. З однієї частини здійснюються поточні видатки, а з другої капітальні, причому можливість дефіцитності структурних частин бюджету суворо обумовлена. Як правило, дефіцитним може бути бюджет з якого здійснюються капітальні видатки, так званий бюджет розвитку.

2. Бюджет не поділяється на відокремлені частини, а різні за економічним змістом видатки здійснюється з одного фонду на основі бюджетного розпису.

В Україні має місце змішана модель, згідно якої бюджет поділяється на загальний та спеціальний фонди.

Загальний фонд бюджету включає:

• всі доходи крім тих, що призначені для зарахування у спеціальний фонд;

• бюджетні призначення на здійснення видатків бюджету за рахунок загальних надходжень;

• різницю між доходами та видатками загального фонду бюджету;

• надходження від запозичень та видатки на обслуговування боргу та забезпечення виконання гарантів.

Спеціальний фонд бюджету формується за рахунок:

• встановлення бюджетних призначень на видатки за рахунок конкретно визначених джерел;

• отримання грантів або трансфертів на певну мету.