2. Економічні методи менеджменту

Сукупність прийомів і способів, що забезпечують використання об’єктивних економічних законів і інтересів у діяльності організації на основі товарно–грошових відносин з метою досягнення її цілей, називаються економічними методами менеджменту.

Економічні методи менеджменту передбачають розробку загальних планово – економічних показників і засобів їх досягнення. Це свого роду економічний механізм у господарських відносинах, У результаті підвищення дієвості економічних важелів і стимулів формуються умови, за яких трудовий колектив і його члени заохочуються до ефективної роботи не стільки адміністративним впливом, скільки економічним стимулюванням. В умовах ринку економічні методи отримують подальший розвиток. Розширюється сфера їхньої дії, підвищується дієвість і результативність економічних стимулів, бо кожен працівник та кожен колектив має такі умови, за яких з’являється можливість найбільш повно поєднати особисті інтереси з загальнодержавними. В систему економічних методів входять практично всі важелі механізму господарювання: економічні плани, ціна, кредит, фінанси, прибуток, економічні стимули, податки, бюджети.

1. Головними у діяльності підприємств є техніко-економічні плани. Планування є одним з основних важелів в економічних методах управління. Зміст його, як функції управління, полягає в обгрунтованому визначенні основних напрямів і пропорцій розвитку виробництва з обліком матеріальних джерел його забезпечення та попиту ринку. Суть планування проявляється в конкретизації цілей розвитку всього підприємства і кожного підрозділу окремо на встановлений період у визначенні господарських завдань, засобів їх досягнення, строків і послідовності реалізації, у вияві матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, необхідних для вирішення поставлених завдань. Таким чином, призначення планування полягає в тому, щоб завчасно врахувати по можливості всі внутрішні й зовнішні фактори, які забезпечують сприятливі умови для нормального функціонування та розвитку підприємств. Ця діяльність спирається на виявлення та прогнозування споживчого попиту, аналізу й оцінки існуючих ресурсів і перспектив розвитку господарської кон'юнктури

2. Економічні стимули базуються на використанні матеріальних стимулів (тарифних ставок, посадових окладів, доплат, надбавок, цінних подарунків, премій, дивідендів, дотацій, компенсацій, пільг тощо).

3. Фінанси, як спосіб досягнення максимального достатку впливають на працівників (централізовані, нецентралізовані кошти, банківські та комерційні кредити тощо).

4. Податки. Вплив через податки сприяє регулюванню держави з організаціями та громадянами, з іноземними та юридичними особами. Одночасно податки є основним джерелом поповнення доходної частини бюджету держави. Система оподаткування повинна вирішувати певні завдання: сприяти діловій активності підприємців, зростанню виробництва, підвищенню зацікавленості робітників у результатах праці, спонукати підприємства ефективно використовувати основні виробничі фонди, мінімізувати виробничі запаси, скорочувати невиробничі витрати; забезпечувати формування бюджету в обсязі, достатньому для фінансування витрат держави і виконання нею своїх функцій. Сукупність податків, зборів, інших обов'язкових платежів у бюджет і внесків у державні цільові фонди складає систему оподаткування. В Україні встановлення і скасування податків, зборів, інших обов'язкових платежів у бюджет і внесків у державні цільові фонди або пільг її платникам здійснюється Верховною Радою України та місцевими Радами народних депутатів. Державні податкові інспекції ведуть облік платників податків, банки та кредитні установи відкривають рахунки платникам податків лише при пред'явленні ними документа, який підтверджує взяття їх на облік у державній податковій інспекції і в триденний строк сповіщають про це податкову інспекцію. Об'єктом оподаткування є дохід (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість деяких товарів, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб. У даний час в Україні податкова система охоплює загальнодержавні, місцеві, прямі й непрямі податки та збори. Більшість податків оплачується у формі авансових платежів. Позитивний ефект дії системи оподаткування на підприємстві можливий, коли дотримаються ряду умов: покладений на підприємства податковий тягар не може бути надмірним, таким, який може перешкоджати їх джерелам фінансування для розширення й технічного переозброєння виробництва; кількість стягнутих податків повинна бути оптимальною, а порядок їх обчислення - простим і зрозумілим кожному платнику; необхідна погодженість податків без їх дублювання одне одним, а також стабільність ставкий порядку сплати податків на тривалий час; система оподаткування повинна бути однаковою для підприємств будь-яких форм власності і в той же час — гнучкою.

5. Вплив через ціни стимулює випуск необхідної продукції (за кількістю та якістю), впливає на фінансову стабілізацію, сприяє структурним змінам в організації, активізує інвестиційну політику та інноваційну діяльність. Особливо важливим у перехідний період до ринкових відносин є стабілізація цін, державне регулювання рентабельності, що є важливим заходом в боротьбі з інфляцією. Процес ціноутворення — явище дуже складне, обумовлене насамперед попитом на запропоновану ринку продукцію. Розглядати ж цінову політику підприємства слід тільки у взаємозв'язку з тим завданням, яке ставить перед собою підприємство. Можна назвати такі варіанти поведінки підприємства на ринку та політики у сфері ціноутворення:

- забезпечення процесу виживання;

- максимізація поточного прибутку;

- завоювання лідерства за показниками якості;завоювання лідерства за показниками частини ринку.

Цінова політика підприємства визначається ще й тим, яким є тип ринку, де вона реалізується. Для підприємства важливо зайнятися підготовкою осмисленої методики розрахунку цін на продукцію, яка виробляється, або на ту продукцію, яка тільки народжується у дослідницьких лабораторіях. Як правило, методика розрахунку вихідної ціни передбачає такі етапи:

- постановка завдання ціноутворення;

- визначення попиту;

- оцінка витрат;

- аналіз цін і товарів конкурентів;

- вибір методу ціноутворення;

- встановлення кінцевої ціни.

Формування ціни товару проходить під впливом певних обмежень. З одного боку, ціна виробленого підприємством товару повинна дати прибуток, тобто вона не повинна опускатися нижче певного допущеного рівня. З іншого боку, дуже висока ціна може негативно впливати на попит і товар — ніхто не буде купувати.

6. Кредит має аналогічний вплив як спосіб передачі грошових коштів, товарів та інших цінностей на умовах повернення та платності (у вигляді плати за кредит). При цьому слід пам'ятати, що є можливість застосовувати банківський і комерційний види кредиту.