Хi. Який внесок народу Укра¿ни у ¿¿ визволення вiд фашистсько¿ окупацi¿ I перемогу срср над Нiмеччиною?

Проблема, що заключаºться в запитаннi, прямо стосуºться характеру вiйни проти фашистських загарбникiв у 1941-1945 рр. i в стислому виглядi формулюºться так: чи була це вiтчизняна всенародна вiйна, чи, навпаки, народ Укра¿ни займав у нiй пасивну позицiю? В iсторичнiй лiтературi зустрiчаються обидвi трактовки, iстина ж встановлюºться за допомогою методiв об'ºктивностi та iсторизму.

Вже в першi мiсяцi вiйни з 22 червня 1941 р. до лав Червоно¿ Армi¿ i Флоту з Укра¿ни влилося 2,5 млн.чол., а за останнiми пiдрахунками - понад 3 млн. чол. (без захiдноукра¿нських областей). Згодом, в ходi визволення Укра¿ни з-пiд фашистсько¿ окупацi¿ червоноармiйцями стали ще близько 3,5-4 млн. чол., що загалом склало 6-7 млн.чол.

Проте, можливо, за такою масовiстю приховувалась примусова мо­бi­лiзацiя укра¿нцiв до чужо¿ ¿м армi¿, в якiй вони не хотiли воювати? Не можна заперечити, що стосовно незначно¿ частини людей це мало мiсце, адже були в Укра¿нi й такi (як вiдзначав Президент Укра¿ни Л.Кучма в доповiдi з приводу 50-рiччя звiльнення республiки вiд фашистсько¿ окупацi¿), хто з полiтичних мiркувань чи то з образи на владу або ж на несправедливiсть навiть служили гiтлерiвцям i ¿х окупацiйному режиму, приносячи в жертву Батькiвщину заради власних iнтересiв. Iсторик О.Субтельний нараховуº таких близько 220 тис.чол. Однак узагальнення всiº¿ сукупностi фактичного матерiалу свiдчить протилежне. Лише в 12 областях Укра¿ни протягом 1941 р. до народного ополчення добровiльно вступило 1,3 млн. чол. Масовою була й явка громадян у вiйськкомати з проханням про ¿х мобiлiзацiю до Червоно¿ Армi¿, навiть з подоланням обмежень та перешкод за вiком, станом здров'я та iн.

Як же воювали укра¿нцi та уродженцi Укра¿ни в складi Червоно¿ Армi¿? З 9 млн. бойових нагород, що ¿х отримали представники народiв СРСР, на укра¿нцiв припадаº до 2,5 млн орденiв та медалей. За кiлькiстю Геро¿в Радянського Союзу - 2 тис.чол. - вони посiдають друге мiсце пiсля росiян. У числi генералiтету Червоно¿ Армi¿ в роки вiйни налiчувалось понад 300 укра¿нцiв. З 15 фронтiв, що дiяли в Червонiй Армi¿ за весь час вiйни, бiльше половини очолювались маршалами та генералами-укра¿нцями за походженням.

Стратегiчне значення у зривi фашистського плану "блискавично¿ вiйни" мали обороннi бо¿ Червоно¿ Армi¿ на Укра¿нi в 1941-1942 рр. i, особливо, оборона Киºва (про не¿ дивись окреме запитання). Сотнi тисяч мирних жителiв Укра¿ни взяли активну участь у забезпеченнi цих бо¿в, будуючи обороннi споруди, мости, склади боºприпасiв i т.д.

Важливим свiдченням великого внеску народу Укра¿ни в перемогу СРСР над Нiмеччиною º масовий опiр ворогу на окупованiй ним територi¿ Укра¿ни. Про найпоширенiшi форми цього опору - економiчний саботаж i уникнення трудових мобiлiзацiй - йдеться в окремих запитаннях посiбника. Зупинимося на найбiльш активнiй i дiºвiй формi антифашистсько¿ боротьби (яка була й найбiльш небезпечною для людей), на пiдпiльно-партизанському руховi.

Пiд час фашистсько¿ окупацi¿ в Укра¿нi дiяли двi основнi сили партизанських i пiдпiльних формувань - комунiстичнi (тобто оранiзованi й керованi компартiºю, або стихiйно орiºнтованi на не¿) та нацiоналiстичнi (ОУН-УПА). Масова геро¿чна ефективна боротьба укра¿нського народу проти фашистiв у першiй з названих сил маº точнi науковi вимiри, оскiльки вона достатньо чiтко органiзовувалась i винагороджувалась. Близько 600 тис. месникiв Укра¿ни (501750 чол. у складi партизанських формувань i 103462 чол. у пiдпiльних органiзацiях i групах) знищили понад 0,5 млн. окупантiв та 5 тис. ¿х ешелонiв, 1568 танкiв i бронемашин, 15 тис. автомашин, 19 гармат, 211 лiтакiв, завдали багато iнших втрат. За цi результати партизани й пiдпiльники Укра¿ни отримали 63,5 тис державних нагород iз 152 тис.нагород для всiх партизан i пiдпiльникiв СРСР.

Спроби деяких iсторикiв применшити кiлькiсть укра¿нцiв у комунiстичних партизанських формуваннях, навiть з посиланням на окремi документи (О.Субтельний, наприклад, називаº цифру 50 тис. чол.), не витримують науково¿ критики через ¿х вибiрковiсть щодо фактiв i документiв. Адже партизанськi загони створювались, несли втрати чи й повнiстю знищувались фашистами,а натомiсць виникали новi загони протягом 1941-1944 рр. Тому встановлення кiлькостi партизан потребуº комплексного аналiзу всiº¿ сукупностi фактiв i документiв, на основi якого вже й у посткомунiстичнiй Укра¿нi 1994 року iсторики вийшли на цифру 600 тис.чол.

Стосовно антифашистсько¿ боротьби ОУН-УПА, то попри нама­ган­ня одних iсторикiв цiлком заперечити ¿¿, а iнших - ствердити, незаперечним º факт, що в самiй УПА вiдсутнi скiльки-небудь суттºвi узагальненi данi про органiзацiю, облiк i результативнiсть цiº¿ боротьби. Це якнайкраще засвiдчуº ¿хню вiдсутнiсть, а окремi факти анти­фашистських бо¿в УПА локального значення лише пiдкреслюють ¿х тактичну виключнiсть у стратегi¿ керiвництва ОУН-УПА.

Великим º внесок Укра¿ни в створення матерiально-технiчно¿ бази перемоги СРСР над Нiмеччиною.З республiки було евакуйовано i тим врятовано вiд ворога понад 550 великих пiдприºмств - третину всiх заводiв i фабрик, евакуйованих з охоплених вiйною районiв Радянського Союзу. Евакуацiя 3,5 мiльйонiв жителiв Укра¿ни, передусiм квалiфiко­ваних робiтникiв та спецiалiстiв, науково-технiчно¿ i творчо¿ iнтелiгенцi¿ значною мiрою сприяло формуванню iндустрiально¿ бази фронту. Зокрема, на Урал прибуло 10-15% промислових робiтникiв Укра¿ни.

Темпи поновлення i пуску евакуйованих пiдприºмств були надзвичайно високими. На кiнець 1942 року обладнання, евакуйоване з Укра¿ни, становило майже половину воºнно¿ економiки кра¿ни. Воно давало бiльше воºнно¿ продукцi¿, нiж на старих мiсцях. Так, колектив Харкiвського заводу iм. Комiнтерну в 1942 роцi дав танкiв Т-34 в 3,6 рази, а в 1944 - в 5,3 рази бiльше, нiж у 1941 р. Через 18 днiв пiсля прибуття на нове мiсце почав випускати боºприпаси Ки¿вський завод будiвництва верстатiв iм.Горького, а ще через мiсяць все обладнання було введене в експлуатацiю. У 1942 р. завод виробив продукцi¿ в 2 рази бiльше (в грошовому виразi), нiж у 1940 р., хоч робiтникiв на заводi стало на одну третину менше.

Протягом 1941 р. також з Укра¿ни було евакуйовано понад 6 млн. голiв худоби, понад 1,6 млн. т. зерна та майже 300 тис. т. зернопродуктiв, 30 тис. тракторiв та частину комбайнiв автомашин, iн. матерiалiв ³ сировини, що стало вагомим фактором продовольчого забезпечення СРСР у вiйнi. Завдяки самовiдданiй геро¿чнiй працi селян вже до 15 липня 1941 р. у пiвденних областях Укра¿ни було зiбрано зернових з 959 тис. гектарiв, тодi як у 1940 р. на такий час ¿х було зiбрано тiльки з 415 тис. гектарiв. У рядi районiв Росi¿ евакуйованi з Укра¿ни селяни налагодили вирощування таких сiльськогосподарських культур, яких до того часу там не вирощували. Зокрема, в Саратовськiй областi у 1942 р. вiсiм укра¿нських колгоспiв вперше виростили цукровi буряки.

& РАДИМО ПРОЧИТАТИ:

История второй мировой войны 1939-1945гг.- Т.3.- М., 1975.

Кучма Л. Велич подвигу народного // Урядовий кур'ºр.- 1994.- 11 жовтня.

Коваль М. Укра¿нський фактор у II свiтовiй вiйнi // Рiдна школа.-1995.- ¹5.

Король В. Цiна перемоги, мiфи та реальнiсть // Трибуна.- 1995.- ¹1-2.

Муковський I. Про внесок Укра¿ни у перемогу над нiмецько-фашистськими загарбниками // Народна армiя.- 1995.- 27 квiтня.

Муковський I.Т,Лисенко О.ª. Звитяга i жертовнiсть. Укра¿нцi на фронтах друго¿ свiтово¿ вiйни.- К.,1997.

Зiнченко Ю.,Кучер В. Правду iсторi¿ не затьмарити // Радянська Укра¿на.- 1991.- 20-21червня.

С кем воевала УПА // Всеукраинские ведомости.- 1995.-5 мая.

Субтельний Орест. Укра¿на: iсторiя.- К., 1991.

Сторiнки iсторi¿ Компартi¿ Укра¿ни: запитання i вiдповiдi.- К., 1990.