- •Кафедра «Архітектури та міського| будівництва|» Методичні вказівки| «Основні вимоги| до оформлення| архітектурно-будівельних| креслень|»
- •Загальні вимоги до робочих креслень (по гост 2.109-73)
- •Основні вимоги до проектної і робочої документації (по дсту б а.2.4-4-99)
- •Загальні вимоги до складу документації
- •Загальні дані по робочих кресленнях
- •Загальні правила виконання документації
- •Перелік стандартів ескд, що повинні враховуватись при виконанні графічної і текстової документації для будівництва
- •Координаційні осі
- •Перелік скорочень слів, що допускаються (доповнення до гост 2.316)
- •Нанесення розмірів, ухилів, відміток, написів
- •Зображення (розрізи, перетини, види, фрагменти)
- •Основні написи і титульний аркуш
- •Розташування основного напису, додаткових граф до неї і розмірних рамок на листах
- •Правила виконання специфікацій на кресленнях
- •Вказівки по заповненню специфікації і групової специфікації
- •Правила виконання архітектурно-будівельних робочих креслень (по дсту б а.2.4-7-95)
- •Загальні вимоги
- •Основний комплект робочих креслень архітектурних рішень
- •Загальні дані по робочих кресленнях
- •Відомість оздоблення приміщень
- •Плани поверхів
- •Експлікація приміщень
- •Відомість перемичок
- •Розрізи і фасади
- •Плани підлоги і попокрівлі (даху)
- •Експлікація підлог
- •Основний комплект робочих креслень будівельних конструкцій
- •Схеми розташування елементів конструкцій
- •Специфікації до схем розташування елементів конструкцій
- •Приклади виконання схем розташування елементів збірних конструкцій
- •Оформлення креслень металоконструкцій (по гост 21.502-2007 )
- •Креслення загального вигляду
- •Схеми розташування елементів металевих конструкцій
- •Креслення елементів металевих конструкцій
- •Креслення вузлів металевих конструкцій
- •Специфікації металопрокату
- •Умовні графічні зображення будівельних конструкцій і їх елементів
- •Загальні умовні позначення (по дсту б а.2.4-7-95)
- •Умовні зображення і позначення. Отвори, ніші, пази, борозни (по ст сев 2826-80)
- •Умовні зображення підйомно-транспортного устаткування (по гост 21.112-87)
- •Умовні позначення| елементів| санітарно-технічних| систем (по дсту б а.2.4-8-95)
- •Позначення графічні матеріалів і правила їх нанесення на кресленнях (по гост 2.306-68)
- •Додаток 1. Формати (по гост 2.301-68)
- •Додаток 2. Масштаби (по гост 2.302-68)
- •Додаток 3. Лінії (по гост 2.303-68)
- •Додаток 4. Марки основних комплектів робочих креслень (по дсту б а.2.4-4-99)
- •Додаток 5. Умовні графічні позначення кріпніх елементів (по гост 2.315-68)
- •Додаток 6. Правила віконання напісів на кресленнях (по гост 2.304-81)
- •1. Терміни і визначення
- •2. Типи і розміри шрифту
- •3. Російський алфавіт (кирилиця)
- •Посилання на нормативну літературу
Загальні вимоги до робочих креслень (по гост 2.109-73)
Ці вимоги пред'являються до виконання креслень, деталей, складальних, габаритних і монтажних на стадії розробки робочої документації для всіх галузей промисловості.
При розробці робочих креслень передбачають:
а) оптимальне використання стандартних і закупівельних виробів, а також виробів, освоєних виробництвом і відповідних сучасному рівню техніки;
б) раціонально обмежену номенклатуру конструктивних елементів, їх розмірів, покриттів і т. д.;
в) раціонально обмежену номенклатуру марок і сортаментів матеріалів, а також використання найбільш дешевих і найменш дефіцитних матеріалів;
г) необхідну міру взаємозамінюваності, найбільш вигідні| способи виготовлення і ремонту виробів, а також їх максимальну зручність обслуговування в експлуатації.
На кресленнях застосовують умовні позначення (знаки, лінії, буквені і буквено-цифрові позначення), встановлені в державних стандартах.
Умовні позначення застосовують без роз'яснення їх на кресленні і без вказівки номера стандарту. Виняток становлять умовні позначення, в яких передбачено вказувати номер стандарту.
Примітки:
1. Якщо в державних стандартах немає відповідних умовних позначень, то застосовують умовні позначення, встановлені в галузевих стандартах з обов'язковими посланнями на них.
2. Допускається застосовувати умовні позначення, не передбачені в державних і галузевих стандартах. У цих випадках умовні позначення роз'яснюють на полі креслення.
Розміри умовних знаків, не встановлені в стандартах, визначають з врахуванням наочності і ясності креслення і витримують однаковими при багатократному повторенні.
На кожному кресленні поміщають основний напис і додаткові графи до неї відповідно до вимог ГОСТ.
Основні вимоги до проектної і робочої документації (по дсту б а.2.4-4-99)
Загальні вимоги до складу документації
Склад і вміст проектної документації на будівництво підприємств, будівель і споруд встановлені діючими будівельними нормами і правилами.
До складу робочої документації на будівництво будівлі або споруди в загальному випадку включають:
а) робочі креслення, призначені для виробництва будівельних і монтажних робіт;
б) робочу документацію на будівельні вироби по ДСТУ Б А.2.4-7-95;
в) ескізні креслення загальних видів нетипових виробів по ДСТУ Б А.2.4-11-95 ;
г) специфікації устаткування, виробів і матеріалів по ДСТУ Б А.2.4-10-95;
д) іншу документацію, що додається, передбачену відповідними стандартами Системи проектної документації для будівництва (СПДБ);
е) кошторисну документацію по встановлених формах.
ГОСТ 21.001-93 встановлює загальні положення за призначенням Системи проектної документації для будівництва (СПДБ), склад класифікаційних груп і правила позначення стандартів СПДБ, поширюваних на всі види проектної документації для будівництва.
Система проектної документації для будівництва - комплекс нормативних організаційно-методичних документів, що встановлюють загальнотехнічні вимоги, необхідні для розробки, обліку, зберігання і використання проектної документації для будівництва об'єктів різного призначення.
Основне призначення стандартів СПДБ полягає у встановленні єдиних правил виконання проектної документації для будівництва, що забезпечують:
уніфікацію складу, правил оформлення і звернення документації з врахуванням призначення проектних документів;
комплектність документації, що видається замовнику, з врахуванням спеціалізації підрядчика, виду і призначення використаних ним документів;
максимально необхідний об'єм документації для виконання будівельно-монтажних робіт;
загальні правила виконання креслень і текстових документів незалежно від призначення проектованого об'єкту і вигляду проектних рішень;
уніфікацію форм проектних документів і графічних зображень з виключенням не потрібної споживачеві інформації;
уніфікацію термінів і понять, вживаних в СПДБ;
використання проектної документації в автоматизованих системах проектування і управління будівельним виробництвом;
можливість випуску якісної проектної продукції і її репрографії.
Крім того, вимоги стандартів СПДБ мають взаємопов'язати з вимогами стандартів відповідних уніфікованих систем документації, в т.ч. державних стандартів Єдиної системи конструкторської документації (ЕСКД), стандартів системи репрографії і СФД, міжнародних стандартів ІСО і МЕК, а також з іншими взаємозв'язаними нормативними документами.
Стандарти СПДБ розподіляються по класифікаційних групах, приведених в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Код класифікаційною групи |
Найменування класифікаційної групи
|
0 |
Загальні положення |
1 |
Загальні правила виконання креслень і текстових документів |
2 |
Умовні позначення та зображення на кресленнях і схемах |
3 |
Правила виконання документації інженерних досліджень |
4 |
Правила виконання технологічної проектної докумен|тації |
5 |
Правила виконання архітектурно-будівельної проектної Документації |
6 |
Правила виконання проектної документації інженерного забезпечення будівель і споруд |
7 |
Правила виконання проектної документації інженерних споруд, зовнішніх мереж і комунікацій |
8 |
Правила виконання планувальної і містобудівної проектної документації |
9 |
Інші стандарти |
Позначення стандартів СПДБ будуються за класифікаційною ознакою і складаються з:
скороченого найменування категорії нормативного документа;
двозначної цифрової коди СПДС по класифікаторові;
порядкового номера стандарту (після крапки) в даній системі;
двох останніх цифр (після тире), вказуючих рік прийняття стандарту.
Приклад: