РОЗДІЛ 2 мсфз

З метою розробки стандарту Рада КМСБО створює Керівний комітет, який очолює представник Ради. До складу Ради звичайно входять представникирад або інших органів з бухгалтерського обліку принаймні трьох інших країн, а також інших організацій, які представлені в Раді або Консультативній групі, або експертів з певних питань.

Створення Керівного комітету

Первісне дослідження

Проект викладу прицнипів

Виклад принципів

Проект МСБО (МСФЗ)

МСБО (МСФЗ)

Рисунок 2.3. Послідовність розробки МСБО (МСФЗ)

Керівний комітет здійснює первісне дослідження, в процесі якого:

- визначає всі питання, пов‘язані з темою стандарту;

- розглядає застосування Концептуальної основи Ради КМСБО щодо визначених питань;

- вивчає регіональні та національні вимоги та практику щодо облікових підходів, які є доречними.

Після отримання коментарів Ради Керівний комітет готує та публікує проект викладу принципів, який містить:

- визначення облікових принципів, які покладено в основу;

- розглянуті альтернативні підходи і причини їх прийняття або відхилення.

Розглянувши коментарі щодо попереднього викладу принципів, Керівний комітет узгоджує і надає Раді для ухвалення остаточний виклад принципів, який є основою для підготовки проекту МСБО. Після розгляду коментарів Ке- рівний комітет готує проект МСБО (МСФЗ) для перегляду Радою. У разі згоди 2/3 членів Ради КМСБО приймається та публікується.

Процес розробки стандартів залежить від складності питань, що розгля- даються. Тому Рада може приймати рішення щодо додаткових консультацій або випуску кількох проектів для обговорення до початку розробки МСБО. Така організація розробки МСБО забезпечує високу якість стандартів, а залучення зацікавлених осіб до процесу обговорення їх проектів сприяє прийнятності МСБО для тих, хто складає фінансові звіти, та їх користувачів.

Прийнятий текст будь-якого проекту або стандарту, що опублікований Радою КМСБО англійською мовою, вважається офіційним.

У передмові до МСБО (МСФЗ) наголошується, що ні РМСБО, ні фахові організації бухгалтерів не мають повноважень вводити в дію міжнародні угоди або вимагати відповідності національного законодавства положенням Міжнародних стандартів.

Отже, МСБО (МСФЗ) не є домінуючими над законодавчими актами, що регулюють складання фінансової звітності у певній країні. Через це впровадження МСБО (МСФЗ) здійснюється насамперед зусиллями членів РМСБО на місцях з метою переконання урядів та органів, які встановлюють стандарти і контролюють ринки цінних паперів, представників ділових кіл дотримуватися Міжнародних стандартів при складані фінансових звітів.

Сьогодні МСБО (МСФЗ) використовують:

- як основу національних вимог до бухгалтерського обліку в багатьох країнах світу;

- як міжнародний базовий підхід тими країнами, які розробляють свої власні вимоги;

- фондові біржі і регулюючі органи, які вимагають або дозволяють іноземним емітентам подавати фінансові звіти відповідно МСБО;

- наднаціональні органи, такими як Європейська Комісія, Світовий Банк, який вимагає від позичальників подання фінансової звітності відповідно до Міжнародних стандартів;

- дедалі більшою кількістю підприємств.

Більшість країн або безпосередньо застосовують МСБО, або ж їхні націо- нальні стандарти ґрунтуються на МСБО. В Україні національні стандарти роз- робляють окремо з урахуванням вимог Міжнародних стандартів.

Бухгалтерський облік у Великобританії характеризується такими рисами: господарська діяльність компаній регулюється Актом про компанії; у 1990 р. згідно з Актом про компанії повноваження щодо встановлення стандартів були передані Комітету зі стандартів бухгалтерського обліку, який працює так само, як і Рада зі стандартів фінансового обліку у США; визначені Комітетом правила обліку мають загальний характер, а отже, є досить гнучкими в застосуванні; рішення професійних асоціацій бухгалтерів вважаються рекомендаційними; Комітет зі стандартів видає ―Заяви про загальну практику бухгалтерського облікую та ―Заяви про рекомендовану практику‖, які, на відміну від застосо- вуваних у США, мають характер рекомендацій, а не обов‘язкових стандартів.

У Франції правила ведення бухгалтерського обліку формує Національна Рада з бухгалтерії (НРБ), створена в 1957 р. Це - громадська організація, яка хоч і працює у тісній взаємодії з міністерством економіки, фінансів і бюджетів, діє достатньо самостійно. Франція практикує систему національного уніфікованого бухгалтерського обліку. Загальний план ведення бухгалтерії з 1983 р. є обов‘язковим для використання всіма компаніями. Він включає загальні принципи, термінологію, правила оцінювання, правила визначення прибутків і збитків, зведені бухгалтерські документи, щорічні бухгалтерські документи, розрахунок собівартості.

Німеччина має такі характерні риси організації бухгалтерського обліку: він в основному базується на податковому законодавстві; не існує такої професійної організації бухгалтерів, як у США та Великобританії; відмінності бухгалтерської практики пов‘язані з розмірами підприємствами, оскільки всі німецькі підприємства класифікуються як малі, середні та великі, а кожна група має свої правила обліку; розподіл податку між періодами обліковується з використанням методу зобов‘язань.

Головними цілями Міжнародних стандартів є забезпечення достовірності та своєчасного подання фінансової звітності.

Використання МСБО (МСФЗ) забезпечує:

- зменшення ризику для кредиторів та інвесторів;

- зниження витрат кожної країни на розробку власних стандартів;

- поглиблення міжнародної кооперації у сфері бухгалтерського обліку;

- однозначне розуміння фінансової звітності та зростання довіри до її показників в усьому світі.

На розвиток системи бухгалтерського обліку в кожній конкретній країні впливають такі чинники: діяльність провідних теоретиків і професійних органі- зацій; загальна економічна ситуація в країні; податкова політика; національні особливості; користувачі та цілі, які вони перед собою ставлять; юридичне се- редовище; мова; вплив інших країн.

У фінансовому світі запроваджено три моделі балансу. Перша переважає в країнах, які використовують британську систему бухгалтерського обліку.

Статті активу балансу за цією моделлю класифікують за принципом ліквід- ності. Активи розміщені в порядку зниження ліквідності, а пасиви – за рівнем імовірності виконання боргових зобов‘язань.

За другою моделлю, що поширена у Франції, статті балансу (особливо пасиви) класифікують за принципом володіння або права власності. Наприклад, пасив балансу поділяють на дві великі групи: власний капітал і запозичені кошти.

У третій моделі чітко проглядається зв‘язок між статтями активу та пасиву. Зауважимо, що така модель застосовувалася в обліковій практиці об‘єктів господарювання в країнах колишнього Радянського Союзу. Відповідно до цієї моделі актив балансу побудовано за функціональним типом, а пасив – за принципом прав власності.

РСБО отримує підтримку з боку впливових міжнародних організацій. Зокрема Європейська Комісія відповідно до оголошеної нею стратегії ЄС щодо фінансової звітності передбачила з 2005 р. вимогу для всіх компаній, акції яких включені до переліку ЄС, готувати фінансові звіти відповідно до МСБО. Європейська Комісія має за мету встановити механізм підтримки МСБО в Європі та постійно здійснювати конструктивний діалог з РМСБО.