31) Особливості розвитку українського живопису та графіки в другій половині 17-18 ст.

Для українського барокового живопису визначальним став вплив фламандської школи Рубенса.Разом Більшість парадних портретів, так званих парсун, козацьких полковників написані в реалістичній манері.

У добу бароко в Україні вперше з’являються школи з навчання мистецтва. школа функціонувала при Києво-Печерській лаврі.

Характерною складовою храмового живопису стає в цей час ктиторський портрет.

Найвідомішими з уцілілих барокових іконостасів такої якості є іконостаси церкви Святого Духа в Рогатині та церкви-усипальниці гетьмана Д.Апостола у Великих Сорочинцях (перша половина ХVІІІ ст.). Вершиною станкового іконописного живопису ХVІІ ст. є Богородчанський іконостас Манявського монастиря у Карпатах( 1698 – 1705 рр. Іовом Кондзелевичем). Іконописне мистецтво у цей час відходить від традиційних канонів, уносячи в церковний живопис елементи портретного, побутового і пейзажного жанрів.

Досить рано в іконописанні з’являються риси стилю рококо (прикладом є іконостас Андріївської церкви у Києві). Цей же стилістичний напрям змінює й портретний живопис. Так, у парсунах з’являється більше легкості і галантності, характеристичних дрібних деталей.

Середина й друга половина ХVІІІ ст. в живопис елементи класицизму.Майстрами українського класицистичного живопису були Левицький і Боровиковський ,обоє родом з Полтавщини.

Своєрідний ренесанс переживає у зазначену добу графічне мистецтвоКиївська граверська школа. Також відзначилися Чернігівська й Львівська граверські мистецькі школи. На зміну деревориту (гравюрі на дереві), у другій половині ХVІІ ст. приходить мідьорит (гравюра на міді).Розвиток граверства відбувався у тісному зв’язку з випуском студентських тез, потребами книгодрукування, а також замовленнями панегіриків та гравірованих парсун заможною шляхтою, старшиною і російськими можновладцями.

32) Українське музичне й театральне мистецтво другої половини 17-18 ст.

Із середини ХVІІ ст. почали з’являтися барокові світсько-духовні музичні твори – псалми і канти.Розквітає пісенна творчість.Ще у ХVІІ ст. у школах і Києво-Могилянській академії студентів навчали співу за лінійними нотами.Музичною столицею Лівобережжя з ХVІІІ ст. стає Глухів.Тут існувала спеціальна школа.В Києво-Могилянській академії існував хор студентів числом до 300 осіб.

Починається обробка народних пісень.Талановитим композитором поч.. ХVІІІ ст. був Семен Климовський.Видатними українськими композиторами ХVІІІ ст., які тривалий час працювали і в Росії, були Максим Березовський та Дмитро Бортнянський.Життя і повністю присвячене Україні, провів композитор Артемій Ведель .

Із часом театральні вистави вийшли поза шкільні стіни. Цьому сприяли студенти, які, мандруючи Україною, показували вистави, самі готували інтермедії, розучували канти й пісні.Із 50-х рр. ХVІІІ ст. в Україні з’являються театральні колективи професійного характеру.В Глухові діяв придворний театр гетьмана Кирила Розумовського.Тоді ж з’являється в Україні російський та польський класицистичний театр.